Коли грудень добігає кінця, настає слушний час для підбиття підсумків минулого й планування наступного року. 2017 року Україні не вдалося стати взірцем успішних реформ, але є одна сфера, здобутки в якій незаперечні – культура. Рік, що минає, з певністю можна назвати роком ренесансу української культури, і що найважливіше – 2018-й має всі шанси продовжити й посилити тенденцію відродження українського культурного продукту.
Кіно
Це був, либонь, перший рік, коли глядачі почали ходити на українські фільми не з патріотичних міркувань, а з огляду на видовищність вітчизняного кінопродукту. Більше того, 2017 року вийшло стільки українських фільмів, що чимало людей не встигали їх дивитися – зокрема, восени нову вітчизняну кінострічку запускали в прокат ледь не щовихідних. Успіхи не забарилися: ми отримали фільм, що за своєю якістю не поступається західним, і який буде приємно передивитися й через роки («Кіборги»); на екрани вийшла простенька, але масова стрічка, яка не лише окупилася, а й принесла творцям прибуток («Контрабас»); з’явився український фільм для дітей і підлітків, виконаний на абсолютно світовому рівні («Сторожова застава»); нарешті почалася робота над популяризацією української історії – бойовик про повстання упівців у радянському таборі зібрав схвальні відгуки глядачів і пристойні касові збори («Червоний»).
Наступного року фінансування кіновиробництва державою суттєво збільшено, тож можна сподіватися поступу в цій сфері. Важливо також забезпечити стимулювання розвитку мережі кінотеатрів, аби надати доступ жителям малих міст і райцентрів до новинок кінематографу.
Книга
Зайдіть до книгарні – очі аж розбігаються від різноманіття українського книжкового ринку. Десять років тому планку якості й масовості тримала лише дитяча література, а 2017 року можна впевнено сказати, що весь український книжковий ринок стає на ноги. Особливо тішать перекладні видання – тепер світові бестселери виходять в українських видавництвах майже синхронно із західними ринками.
Розквітла галузь бізнесової й мотиваційної літератури – й ці книжки протягом усього року трималися в топах книгарень. Таким чином, система ліцензування російського книжкового експорту вдихнула нове життя в українське книговидання, яке поволі з хобі стає прибутковим бізнесом. Крім того, 2017-го було нарешті створено Український інститут книги, інституцію, покликану пропагувати читання й українську книжку вдома й закордоном.
Музика
Як обмеження ввозу російських книг оживило українське книговидання, так і запровадження квот на українську музику в радіоефірі дало поштовх для розвитку вітчизняної музичної індустрії. З’явилося (тобто вони вже існували, але ми – слухачі – не мали змоги про них дізнатися й слухати) чимало нових гуртів, а якість їхнього доробку – абсолютно конкурентна. Підтверджує цей факт і статистика радіостанцій: за повідомленням уряду, всі загальнонаціональні, регіональні й місцеві радіостанції 2017 року перевиконували квоту в 25% українських пісень в ефірі в середньому на 13%.
Маємо надію, що розквіт української музичної індустрії спонукатиме виконавців і до морального відродження – щоб наступного року ми вже не бачили українських зірок на московських сценах і врученнях премій.
Мова
«Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, Як їх почує!»… Як бачимо з підсумків року в сферах кінематографу, книговидання й музики, 2017 року з’явилося значно більше можливостей почути українську мову в Україні. Крім того, Верховна Рада ухвалила Закон «Про освіту», 7-а стаття якого дозволить розпочати процес мовної деколонізації України.
На рік прийдешній плани ще амбітніші: громадськість вимагає ухвалити законопроект №5670-Д «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який поверне українській мові належні їй у своїй державі права. Наближення виборів спонукатиме політиків доводити власну патріотичність – тож у цього законопроекту досить високі шанси стати Законом.
Побажання
У прийдешньому році хочеться побажати українській культурі продовження динамічного розвитку, а іншим сферам – зокрема, економіці, боротьбі з корупцією, медицині – брати приклад із культури й не відставати аж так катастрофічно. З Новим роком!
Андрій Любка, письменник
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода