Російська влада Криму постійно говорить про те, що до регіону активно заходить іноземний бізнес. Однак кримчани, які живуть як на півострові, так і на материковій частині України, сумніваються в правдивості подібних заяв.
В анексованому Криму сьогодні реалізуються 173 інвестиційні проекти на загальну суму близько 189 мільярдів рублів. Про це йдеться у відповіді підконтрольного Кремлю Міністерства економічного розвитку півострова на запит кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова.
«Зараз на території Республіки Крим зареєстровані близько 2930 юридичних осіб, засновниками яких є іноземні організації та фізичні особи з 33 країн. В основному, це компанії та фізичні особи з України, Кіпру, Віргінських островів, Великобританії, Австрії, Белізу, Панами, Сейшельських островів, Туреччини», ‒ стверджують у відомстві.
За інформацією нинішньої влади Криму, «на постійній основі організовуються презентації Республіки Крим на базі посольств Російської Федерації в іноземних державах, проводяться двосторонні зустрічі з представниками бізнесу, під час яких надається вся актуальна інформація щодо можливостей співпраці й преференцій інвестору».
Однак заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров не вірить у присутність іноземних інвесторів у Криму.
Немає там жодних іноземних інвесторів, окрім російськихІльмі Умеров
«Немає там жодних іноземних інвесторів, зовсім немає, окрім російських, вони ж у Криму іноземці. Від Росії, в основному, будівництво: дороги, дитячі садки, школи та деякі інші об'єкти, тобто об'єкти, де великі відкати. Якість відповідає вкладами, змушує бажати кращого. Все одно з собою не заберуть, але дуже страждає Крим. Порушується екологія, знищується культурна спадщина», ‒ розповів Крим.Реалії Ільмі Умеров.
Правозахисниця Галя Койнаш не відкидає, що в гонитві за прибутком деякі іноземні компанії готові працювати на півострові, незважаючи на загрозу санкцій.
Багато хто знаходить спосіб обійти санкції або наважуються на скандал заради прибуткуГаля Койнаш
«Судячи з ганебної історії з турбінами (німецького концерну Siemens ‒ КР), боюся, багато хто знаходить спосіб їх (санкції ‒ КР) обійти або наважуються на скандал заради прибутку. Я впевнена, що санкції та максимальний розголос їхніх порушень потрібні, але чи відлякують вони всіх, не скажу. Важливо, по-моєму, те, що відкрито вони не можуть так чинити. Великі страхові компанії, скажімо, повинні триматися подалі від будівництва Керченського мосту, а це має й інвесторів відлякувати», ‒ висловила свою точку зору правозахисниця.
Не зовсім впевнений в очікуваній ефективності санкцій проти Росії постійний представник президента України в АРК Борис Бабін.
«Думаю, що санкції працюють, хоча й не настільки ефективно, як хотілося б», ‒ зазначив він у коментарі для Крим.Реалії.
Кримськотатарський активіст Риза Асанов вважає, що міжнародні санкції змусили вийти з Криму лише невелику частину іноземного капіталу.
Дієвих санкцій ЄС щодо Криму практично не існуєРиза Асанов
«Насправді, злякалися санкцій 10-14% іноземного бізнесу, які припинили діяльність у Криму. Решта пішли в так звані «схеми». Почали працювати через інші компанії або створюють компанії-«груші», на які потрапить основний удар в разі чого. Рік тому я спілкувався з Федерікою Моґеріні (Верховним представником Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки ‒ КР), і вона передала список санкцій щодо Криму. Насправді, дієвих санкцій ЄС щодо Криму практично не існує», ‒ прокоментував Крим.Реалії ситуацію Асанов.
А ось проросійський кримський активіст Дмитро Кісієв вважає, що іноземних інвесторів від Криму відлякують не тільки міжнародні санкції, скільки ставлення до них російської влади.
Непривабливим у Криму для закордонного фінансування є ставлення регіональної та федеральної владиДмитро Кісієв
«Світовою практикою давно вже доведено, що найкращі інвестиції ‒ це людський капітал, але якщо говорити про бізнес, то я не вважаю санкції винуватцем усіх бід. Непривабливим у Криму для закордонного фінансування є те саме ставлення регіональної та федеральної влади до іноземних держав у цілому. Коли практично при кожному згадуванні Заходу присутня риторика ненависті та ворожнечі, коли некомерційні організації визнаються небажаними й просто ліквідуються, а закордонні ЗМІ зовсім вважаються іноагентами. І після цього ми чекаємо ще якесь фінансування та участь іноземного капіталу в нашій економіці? Для початку треба змінити ставлення до низки країн і товариств, навіть якщо вони ввели проти нас секторальні санкції та інші обмеження, потрібно показати світу, що регіон готовий надати всі необхідні гарантії безпеки та захисту від втручання в корпоративну політику. Це основа сприятливих умов», ‒ вважає активіст.
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
