У Росії Роскомнадзор став розсилати ЗМІ, які можуть бути, згідно із новим російським законодавством, зараховані до «іноземних агентів», попереджувальні листи. Щодо характеру цих листів – як і суті нового законодавства Росії – вже було висловлено чимало справедливих оцінок. Не потрібно знову пояснювати, що російська влада таким чином намагається обмежити простір правди у власній країні, полегшити можливості для своєї пропаганди. І те, що це робиться за допомогою законодавства – вже великий прогрес.
У радянські часи передачі «Голосу Америки» або Радіо Свобода просто глушили без всякого законодавства, а співпраця із закордонними медіа прирівнювалася до кримінального злочину. При цьому ніяке глушіння, ніяке переслідування інакомислячих радянським керівникам не допомогло. Комуністичну партію було заборонено, Радянський Союз зник з політичної карти світу. Авторитарні режими можуть боротися зі свободою слова і переслідувати власних чесних громадян. Однак вони безсилі перед історією і економікою. Тому боротьба з правдою неминуче призводить до поразки режиму, який цю боротьбу починає.
Російська влада грає в агентів сама з собою
Але за допомогою поправок в закон про «іноземних агентів» російське керівництво хоче легітимізувати не тільки своє право на брехню, але і своє право на окупацію і анексію. Зовсім не випадково в перелік проектів, що стали першими адресатами «листів щастя» від Роскомнадзору, потрапив і проект Радіо Свобода «Крим.Реалії».
В перелік проектів, що стали першими адресатами «листів щастя» від Роскомнадзору, потрапив і проект Радіо Свобода «Крим.Реалії»
Цей проект української служби Радіо Свобода згаданий серед проектів, які були створені російської службою. Різниця є очевидною. Проекти російської служби пов’язані з регіонами Російської Федерації. Проекти української служби – «Крим.Реалії» і «Донбас.Реалії» – з регіонами України. Показово, що серед «сумнівних», на думку російських чиновників, проектів, «Донбас.Реалії» відсутній, а «Крим.Реалії» – є. І зрозуміло чому: своєї присутності на Донбасі, фактичної окупації частини території регіону російськими військами і їхніми найманцями Кремль не визнає. А Крим офіційно включений до складу Російської Федерації – незважаючи на те, що це рішення Кремля суперечить і міжнародному праву, і зобов’язаннями самої Росії, і законодавству України.
Тепер за допомогою поправок в закон про «іноземних агентів» російська влада не просто збирається обмежити свободу слова у власній країні і на анексованих територіях. Вона намагається скористатися цими поправками, щоб знову «узаконити» своє право на окупацію.
Але законів, які б могли виправдати окупацію, в міжнародному праві не існує. Російська влада грає в агентів сама з собою, а з точки зору цивілізованого світу, з точки зору законодавства України, Крим так і залишається українською, а не російською територією. Журналісти проекту «Крим.Реалії» працюють для своїх.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації на сайті – Радіо Свобода
