Безробіття в окупації. Бойовики угруповання «ЛНР» визнали загрозу бунтів

«На зупинених підприємствах вивозять обладнання, процвітають корупція і крадіжки. Доведені до відчаю люди готові вийти на вулиці з протестами» – це пряма цитата з відкритого звернення угруповання «ЛНР» про складну ситуацію в місті Алчевськ. Проблему тотального безробіття на окупованій території тепер визнали бойовики. Але чи можливі мітинги й протестні акції там, де вже три роки терплять свавілля проросійських угруповань? Ексклюзивний матеріал журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» з Алчевська і Горлівки.

На третій рік конфлікту окупований Алчевськ, не так давно індустріальний центр Луганської області, залишився практично без своїх промислових гігантів. Металургійний комбінат і Алчевський коксохім націоналізували бойовики. Заводи вже не димлять – тепер на території пасуть корів.

«Фахівців взагалі не залишається. Тому що якщо фахівці, вони сидять без зарплати, їх в будь-який момент можуть відправити працювати два дні на тиждень. В місяць – 8 днів. І зарплата буде відповідною – за 8 днів. Зараз ще ні авансу, ні зарплати не дали. Тим, хто ще працює. Затримки», – розповідає житель Алчевська Руслан.

Катастрофічна ситуація в Алчевську навіть змусила «раду міністрів» «ЛНР» видати панічне «відкрите звернення»: закриті підприємства розкрадають, доведені до відчаю люди готові вийти на вулиці з протестами. Можливість мітингів і страйків на окупованому Донбасі бойовики визнали вперше.

Журналіст із Луганська Валентин Торба в можливість акцій протесту в Алчевську не вірить.

«Можливо, дадуть якусь подачку, щоб заткнулися. Наголошую на цьому слові, бо вони саме так до них ставляться, як до рабів, як до людей, яких «розвели» просто. А дозволити їм виступати, «майданити», як там звикли казати, ніхто їм не дозволить», – наголошує журналіст.

Безробітних Алчевська підтримують пенсіонери

Але, може, у головних підприємств міста – тимчасові проблеми? Колишній алчевський правозахисник Юрій Гуков стежить за ситуацією. Схоже, що заводи зупинили надовго, вважає він.

«Генеральний директор, який працював на комбінаті останні 10-12 років, зібрав свої речі й поїхав. Там зараз введена тимчасова адміністрація. Але можливості здійснювати поставки сировини для повноцінної роботи комбінату, з території України, немає. А ввозити – з території Росії економічно недоцільно», – констатує Гуков.

Парадокс, але для безробітних на окупованій території часто єдиними годувальниками стають пенсіонери. Рятує можливість отримувати одразу дві пенсії – українську і допомогу від угруповання «ЛНР».

«Дід ще сяк-так пенсію свою отримує і... Дві, коротше, отримує. І допомагаємо!» – розповідає місцева жителька Інна Федорівна.

На свою пенсію жінка утримує онуків і правнуків. «І онук, і його дружина працюють на заводі. Але вже ... З нового року, напевно, не працює. У залізничному цеху працював. А зараз – десь в Ростові підробляє пару місяців. Двоє діток – що хочеш, те й роби. Ми, люди похилого віку – пенсіонери, та й те допомагаємо їм», – зізнається Інна Федорівна.

Ситуація в окупованій частині Донецька

А ось у сусідній окупованій частині Донецької області новини прямо протилежні. Лідер угруповання «ДНР» Захарченко урочисто відкриває Юзівський металургійний комбінат. Щоправда експорт продукції не обіцяє.

«Ми забезпечуємо в першу чергу «республіку» необхідним металом. А далі, надлишки, які залишаються, будемо реалізовувати», – сказав Захарченко.

Але несподівана акція бойовиків пояснюється радше бажанням заспокоїти Кремль, запевняє глава Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

«За моїми розрахунками, Росія щороку, окрім як на війну, витрачає близько трьох мільярдів доларів на утримання «ДНР» і «ЛНР». І зрозуміло, що їм в бюджеті достатньо важко виділяти ці гроші. І вони зараз намагаються якимось чином запустити комбінат», – зазначає Жебрівський.

Захарченко навіть відрапортував про швидкий запуск ще одного великого підприємства.

«У найближчому майбутньому, я думаю, плануємо оголосити вам про черговий запуск підприємства, найпотужнішого, до речі. Ну а далі будемо працювати і запускати», – анонсував Захарченко.

Чи розпочне роботу «Стирол» в окупованій Горлівці?

Найпотужніший завод на окупованій території – концерн «Стирол» у Горлівці. «Донбас.Реалії» відвідали це місто – до самого хімічного гіганта не підійти, але труби не димлять, як і в Алчевську.

– Які підприємства працюють?
– Ну молокозавод, хлібозавод. Всі інші – нічого не працює.
– А «Стирол»?
– Ні, по-моєму, ні. Ніби один або два цехи, – розповів житель Горлівки.

По-справжньому запустити «Стирол» в угруповання «ДНР» навряд чи вийде, зазначає Павло Жебрівський.

«Росія випускає достатньо багато добрив. І, власне, вона суттєво конкурує з українськими виробниками. І їм додатково ще «Стирол» точно не потрібен», – каже глава Донецької військово-цивільної адміністрації.

Ось і жителі Горлівки не чекають дива від донецької «влади».

– А куди взагалі працівники зі «Стиролу» поділися, не знаєте?
– З чуток чути, що поїхали, хто на такі ж підприємства в Росію, в Тольятті, хтось змінив місце роботи.
– А взагалі можна знайти роботу в місті?
– Складно, дуже складно. Особливо чоловікам.

Проблема безробіття й альтернатива від бойовиків

Сьогодні тотальне безробіття після війни – головна проблема окупованих територій. Вулична реклама заохочує колишніх сталеварів і шахтарів на заробітки в Росію.

«У людей роботи немає! Їм за те ж житло платити нічим. Їм доводиться їхати звідси. Шукати роботу десь в інших містах», – нарікає житель Алчевська Руслан.

Тож в угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» можуть не боятися голодних бунтів, схоже, що невдовзі і мітингувати буде просто нікому.

«Люди, які могли там протестувати, звідти просто виїхали. Бо навіщо їм проводити життя в підвалі?» – зазначає журналіст Валентин Торба.

А тим часом безробітним Алчевська та інших міст непідконтрольного Донбасу пропонують альтернативний спосіб заробітку – заохочують в незаконні збройні формування, на контракт.