У міжнародній пресі є публікації про те, як просувається справа з реалізацією ідеї щодо миротворців ООН на Донбасі, якими міркуваннями керувався Кремль, коли озвучував цю ідею минулого місяця. Також є статті про українського олігарха Дмитра Фірташа, якого називають типовим бізнесменом доби «буремних» 1990-х. І пишуть також про рішення Європейського суду в Люксембурзі залишити в силі санкції ЄС проти екс-президента Віктора Януковича, які заморозили його активи.
Впливовий американський часопис Newsweek вміщує статтю дослідника з Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні Метью Булега про пропозицію російського президента Володимира Путіна щодо миротворців ООН на Донбасі.
«З новим планом про направлення підтримуваної ООН місії щодо побудови миру Кремль намагається перетворити ідею України проти неї ж самої – за допомогою швидких змін у мирному процесі та майбутньому мандаті через «перемогу» напередодні президентських виборів березня 2018 року», – читаємо в статті.
В загальних обрисах ідея щодо спрямування миротворців ООН циркулює вже з травня 2015 року, коли президент України Петро Порошенко звернувся з проханням про миротворчі сили. Але цю ідею відкинули після місяців безплідних перегорів і неузгодженостей між Києвом та Москвою щодо суті та мандату такої місії.
Тоді як Москва хоче розташувати місії уздовж лінії зіткнення, Київ наполягає, що вона має бути дислокована на всій контрольованій бойовиками території і – що найважливіше – на російсько-українському кордоні.
Серед мотивів Москви є усунути можливість остаточного ухвалення повного пакету деокупаційних законів, спробувати заморозити конфлікт і ізолювати так звані «народні республіки» від решти України, мовиться у статті.
Ще однією мотивацією Москви, читаємо в часописі, є зміна динаміки врегулювання конфлікту: щоб на Київ покласти фінансовий та політичний тягар утримання і реінтеграції неконтрольованих ним територій.
Намагаючись змінити тактику, однак, важко зрозуміти, як Кремль врятує своє реноме і зможе подати це як політичну перемогу всередині самої Росії.
«Багато запитань залишаються без відповіді. Наприклад, амністії для бойовиків-сепаратистів, місцевих виборів, стабілізації після завершення конфлікту і відбудови Донбасу тощо. Час покаже, чи «великодержавна» політика зможе здолати ці «деталі» – на шкоду Україні і на користь Росії», – читаємо у статті в Newsweek.
Американський журнал Forbes пише про українського олігарха Дмитра Фірташа, який, як говориться в статті, є уособленням всього того, що не так в Україні.
Співвласник компанії «РосУкрЕнерго» та Group DF є досвідченим українським підприємцем, а останнім часом він засвітився майновими зв’язками з Полом Манафортом, колишнім главою виборчого штабу президента США Дональда Трампа.
Це є вишенькою на тістечку й так «підмоченої репутації» в США, де Фірташа записали в неприємну компанію «друзів Путіна», і його екстрадиції вимагають США, відповідно до рішення суду в Чикаго щодо хабарництва, читаємо в статті.
Фірташ належить до вузького кола «закулісних діячів», які контролюють важелі влади в Україні. «Навіть нині, коли він живе за кордоном», – зазначає часопис, нагадуючи що нині Фірташ живе в Австрії.
На вигоду президенту Порошенку, мовиться у публікації, всі корупційні історії з Фірташем сталися за попереднього президента Віктора Януковича, який був близьким до Фірташа і був політичним союзником президента Путіна.
Forbes зазначає, що Фірташ є органічною частиною темнуватого бізнесу в Україні, який радше нагадує період до 1991 року та «буремні» 1990-ті.
«Це був час, коли «дикий капіталізм» – а інакше важко його описати – і саме таким був порядок ведення бізнесу. Урядові чиновники давали своїм бізнес-партнерам гарні угоди для їхніх корпорацій, які «правили балом» в енергетиці, комунальному секторі, в телекомунікаційній галузі та в медіа. Фірташ робив те, що й інші значною мірою, і далі робить те саме. А ті, хто стежить за ринком в Україні, кажуть, що Фірташ все ще є силою, з якою треба рахуватися», – читаємо в американському журналі.
Сайт телерадіомовної компанії Deutsche Welle пише про рішення Європейського суду залишити в силі рішення щодо замороження активів колишнього президента України Віктора Януковича.
Янукович зробив нову спробу домогтися скасування санкцій, накладених ЄС в 2014 році, подавши апеляцію до Європейського суду, який розташований у Люксембурзі.
ЄС запровадив санкції проти Януковича та його сина Олександра на тлі звинувачень в розкраданнях та фінансових зловживаннях, за які обоє постали перед кримінальним переслідуванням в Україні.
Януковича, нагадує стаття, було усунуто від влади внаслідок Майдану і санкції вперше були запроваджені на рік (з березня 2015-го до березня 2016 року), але з того часу вони регулярно продовжуються.
Янукович намагався переконати, що кримінальна справа проти нього в Україні є заангажованою, і тому санкції проти нього повинні бути зняті, читаємо в статті.
Але Європейський суд залишив рішення про санкції і замороження активів в силі.
У квітні цього року, нагадує Deutsche Welle, Україна започаткувала процес повернення приблизно півтора мільярда доларів, які, як вважається, були вкрадені у держави Януковичем та його сином.
Стаття нагадує слова президента Порошенка про конфісковані кошти Януковича: «Ці гроші були вкрадені в українського народу. Вони були витягнуті з кишені кожного українця».
«Порошенко сам є українським олігархом, який заробив статки в кондитерському бізнесі і пообіцяв викорінити корупцію, коли приходив до влади», – пише Deutsche Welle.
