Півроку тому кримська влада «націоналізувала» Керченський металургійний комплекс, до якого входили металургійний і стрілковий заводи (раніше вони належали структурам українського бізнесмена Ріната Ахметова). Чиновники пояснили, що таким чином рятували заводи від банкрутства ‒ й обіцяли їм «золоті гори» у вигляді оборонних замовлень. Але зміна власника ситуацію не виправила, а майно підприємства тепер закладене для забезпечення кредитних зобов'язань.
Тимчасова адміністрація на Керченському металургійному комплексі з'явилася в березні цього року. Цьому передували три проблемних для меткомплексу роки. Коли з материкової України на заводи припинили постачати сировину, її довелося завозити із сусідньої Росії ‒ через що зросла собівартість виробництва. Ситуацію ускладнювала й відсутність замовлень. Співробітникам урізали зарплатню й виплачували її із затримками, через що вони почали протестувати.
Працівники заводів підтримали «націоналізацію» комплексу, сподіваючись, що це дозволить їм зберегти роботу й отримати, нарешті, зарплатню за кілька місяців. Але ситуація не покращилася.
Зупинка замість оборонзамовлень
Під час «націоналізації» металургійний і стрілковий заводи об'єднали в одне підприємство ‒ «Керченський металургійний завод». Російські ЗМІ назвали «націоналізацію» меткомплексу прикладом не тільки відродження, а й «стрімкого розвитку промислового виробництва на півострові». Навіть більше, вони писали, що після «націоналізації» Керченському металургійному заводу нададуть російські держзамовлення, зокрема й від Міністерства оборони Росії та компанії «Російські залізниці».
Писали, що після «націоналізації» Керченському металургійному заводу нададуть російські держзамовлення
«Зроблений перший крок до реанімації підприємства ‒ підприємство переведене з приватної власності на баланс Криму. Тепер банкрутство підприємству не загрожує, і люди можуть з упевненістю дивитися в завтрашній день», ‒ говорив журналістам депутат Держдуми Росії від анексованого Криму Костянтин Бахарев.
У травні перший заступник міністра промислової політики нинішнього уряду Криму Костянтин Равич стверджував, що відомство працює над залученням замовлень для заводу.
«Для стабільної роботи підприємства дуже важливо мати хороший портфель замовлень, і Міністерство промислової політики Криму активно працює над цим питанням. Ми готові надавати максимальне сприяння у вирішенні актуальних питань Керченського металургійного заводу, зокрема пов'язаних з виплатою заробітної плати. Із задоволенням відзначу, що заборгованість з заробітної плати на заводі відсутня», ‒ говорив Равич 2 травня.
Але вже 29 травня понад 200 працівників заводу вийшли на акцію протесту, вимагаючи виплатити їм борги із зарплати й запустити завод у роботу. За їхніми словами, завод ‒ зупинений, а зарплатні борги й надалі зростають.
Перше замовлення для РЖД
Заспокоювати бунтівних робітників прибула делегація російських чиновників. Міністр промислової політики підконтрольного Росії уряду Криму Андрій Васюта пообіцяв працівникам заводу запустити цех емальованого посуду з 1 червня й виплатити заборговану зарплатню за березень ‒ через 1,5 місяці, тобто в середині серпня. Для цього вирішили продати майно краснодарських орендарів.
Нагадаємо, у 2014 році потужності Керченського меткомплексу здали в оренду ТОВ «КМК» ‒ Краснодарському металургійному комплексу (ним володіє офшорна компанія Railcargo Ltd з реєстрацією на Кіпрі).
Тоді ж до обіцянок світлого майбутнього заводу долучився віце-прем'єр підконтрольного Росії кримського уряду Юрій Гоцанюк. За його словами, кримські чиновники ініціювали питання перед Мінпромторгом Росії про те, щоб ВАТ «Російські залізниці» стали куратором Керченського металургійного заводу й визначили його єдиним постачальником промислових і магістральних стрілкових переводів для РЗ, «Кримської залізниці» та «Росморпорту».
На наступний день про появу першого замовлення для Керченського металургійного заводу від «Російських залізниць» повідомив віце-прем'єр уряду Росії Аркадій Дворкович.
Наприкінці серпня співробітникам підприємства запропонували добровільно перейти на триденний робочий тиждень з 1 листопада цього року до 30 квітня 2018 року
«Йдеться про появу першого замовлення від компанії «Російські залізниці» на виробництво стрілкового обладнання. Сировина й матеріали постачаються з Магнітогорського металургійного комбінату та низки інших підприємств. Тут почалося виробництво. Це не єдине підприємство в Росії, яке займається виробництвом стрілкового обладнання, але РЗ ухвалили стратегічне рішення частину замовлень на постійній основі розміщувати саме тут», ‒ наголосив Дворкович на нараді в Феодосії 4 серпня.
Але вже наприкінці серпня співробітникам підприємства скоротили робочі години. Їм запропонували добровільно перейти на триденний робочий тиждень з 1 листопада цього року до 30 квітня 2018 року. «Заробітна плата буде розраховуватися пропорційно відпрацьованому часу», ‒ попередили співробітників. Як при такому графіку завод буде «на постійній основі» забезпечувати замовлення РЗ ‒ невідомо.
На початку вересня зарплатню співробітникам заводу так і не виплатили. Директор заводу Юрій Клочков у присутності спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова повідомив, що борги будуть погашені «у найближчі два тижні». Термін закінчується цього тижня.
Кредит і застава майна
Все літо нове керівництво заводу шукало посередників для поповнення оборотних коштів підприємства кредитними коштами. Лише з третьої спроби вдалося домовитися про отримання позики в розмірі 500 мільйонів рублів у російському державному банку РНКБ.
Пропозиція РНКБ, який перебуває під західними санкціями через роботу в Криму, була єдиною в тендері. Згідно з умовами, завод бере кредит під 15,5% річних і зобов'язується повернути його за 3,5 роки ‒ з лютого 2018 року до січня 2021 року рівними частинами.
Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань банку передали в заставу майно підприємства. Тобто працівників позбавили гарантій виплати зарплат у разі припинення діяльності заводу. Тепер будь-яка реалізація майна підприємства можлива тільки в інтересах банку, а не робітників.
