10 речей, які треба знати про миротворців ООН на Донбасі

Президент України Петро Порошенко у своєму виступі на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку 20 вересня збирається заявити про потребу направлення миротворчого контингенту ООН на охоплений конфліктом Донбас. Ця тема є однією з ключових зовнішньополітичних тем цілого вересня – від часу, коли на початку місяця про можливість розгортання миротворців ООН на Сході України заявив російський президент Володимир Путін. Радіо Свобода зібрало 10 аспектів теми мовотворців ООН, які важливо знати на тлі виступу українського президента.

1. Хто автор ідеї і чому про неї активно заговорили нині?

Вперше ідею направлення миротворців ООН на Донбас озвучила Україна ще на початку 2015 року. Однак, цю ідею не підтримувала Росія, яка надає підтримку бойовикам. Проте 5 вересня на саміті БРІКС у Китаї президент Росії Володимир Путін заявив про можливість розташування миротворців ООН на Донбасі. Це пояснюють як прагненням виглядати самому «миротворцем», а також намагання Кремля дистанціюватися від збройного конфлікту і спробувати подати аргумент на користь знаття санкцій проти Росії.

Однак більшість українських та західних експертів – наприклад, екс-посол США в Україні Стівен Пайфер – наголошують, що час ініціативи Путіна продиктований серйозним обговоренням у Вашингтоні можливості постачання Україні летальної зброї, що могло б переламати перебіг конфлікту на Донбасі на користь Києва.

Також стало очевидним, що Росія для своєї ініціативи обрала Раду безпеки ООН, постійним членом якої вона є, маючи право вето. Україна є непостійним членом Ради безпеки, але президент Петро Порошенко для озвучення ініціативи обрав натомість Генеральну асамблею ООН, хоча в ООН він буде мати виступ і на Раді безпеки. Не виключене змагання на Раді безпеки українського і російського проектів резолюцій перед тим, як буде технічна резолюція, яка ляже на стіл генеральному секретареві ООН Антоніо Ґутеррішу, перед тим, як він відправить передову групу на Донбас для вивчення мандату місії ООН. Поки ж обговорюють російський проект резолюції і реакція на нього, за словами глави представництва України при ООН Володимира Єльченка, «наразі негативна». Україна ж щодо свого проекту наразі веде консультації з партнерами.

2. Де розташувати миротворців ООН?

Це найголовніша суперечка Києва та Москви щодо ініціативи. Путін спочатку запропонував дислокувати миротворців уздовж лінії розмежування.

Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко одразу назвала неприйнятною таку дислокацію миротворців, наголосивши, що вони мають бути на всій непідконтрольній Києву частині територій Донецької та Луганської областей.

Також всі українські представники кажуть, що миротворці насамперед мають бути розташовані на 423-кілометровій ділянці українсько-російського кордону, яка нині не контролюється Україною і через яку на Донбас із Росії завозяться військова техніка, озброєння, а також кадрові військові та найманці.

Росія і далі віддає перевагу розміщенню сил ООН уздовж лінії розмежування. Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко заявила, що «не бачить ніякої логіки» в ідеї розміщення миротворців ООН на кордоні Росії й України, а «єдиним сенсом» миротворців ООН бачить захист місії ОБСЄ.

Західний і український підходи полягають у тому, що російську ідею щодо миротворців вітати можна, але не їхнє місце розташування, на якому наполягає Москва.

«Це крок уперед для дискусії. Проте умови, на яких Росія це запропонувала, на мою думку, лише посилять розділення частин України», – вважає спецпосланець Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.

3. Чи підримують ідею направлення миротворців провідні країни Заходу?

Важливо, що ідею направлення миротворців одразу підтримала Німеччина, а канцлер Анґела Меркель у телефонній розмові з президентом Путіним переконала його, що миротворці мають перебувати не лише на лінії розмежування на Донбасі. Інший учасник «нормандської червінки» – Франція – теж підтримала ідею миротворців, але значно пізніше за Німеччину і з меншим ентузіазмом. Важливо також, що ідею активно підтримали США.

4. Яким має бути мандат сил ООН?

Згідно із російським планом, мандат миротворчої місії ООН мав би вичерпуватись захистом співробітників Спеціальної спостережної місії (ССМ) ОБСЄ на Донбасі.

У Києві з цим не згодні. «Це не тільки охорона місії ОБСЄ, але і обов’язкове примушення до розмінування, роззброєння, виведення іноземних військ – російських військ та інструкторів з території України», – заявила депутат парламенту від «БПП» Ірина Луценко перед візитом Порошенка до США.

На думку міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, розташування миротворців ООН має дати початок процесу «повернення до нормального життя» і підвести до проведення місцевих виборів на окупованій частинні Донбасу, але за умов недопущення російських «маніпуляції, щоб Росія хоча б частково контролювала підготовку до цих виборів і проведення виборів».

5. Хто платитиме за миротворців?

Зазвичай миротворці місії фінансуються з бюджету Організації Об’єднаних Націй за спеціальною статтею «миротворчі операції». У цьому фінансовому році (1 липня 2017 року – З0 червня 2018-го) на миротворчі операції ООН асигнувала 6,8 мільярда доларів. Цими коштами фінансуються 13 миротворчих операцій під егідою ООН. Ще дві місії – спостережницька на Голландських висотах (Ізраїль та Сирія), а також спостережницька місія в Індії та Пакистані фінансуються прямо з бюджету ООН. Оскільки до наступного фінансового року чекати ще дев’ять місяців, а кошти для донбаської місії потрібні вже незабаром, то допомогти можуть США.

«Думаю, що ми отримали чітке запевнення з боку США щодо того, що Сполучені Штати готові зробити виняток зі свого правила, які вони ввели недавно щодо відмови від підтримки будь-яких миротворчих місій з боку ООН та їхньої оплати», – сказала у Вашингтоні 12 вересня віце-прем’єр уряду України Іванна Климпуш-Цинцадзе, додавши що в разі рішення Ради безпеки ООН щодо миротворців на Донбасі, США «були б готові підтримати це фінансово».

Важко назвати вартість операцій ООН у Східній Україні, але напевно мова би йшла про суму в десятки мільйонів доларів.

6. Часові рамки миротворчої місії ООН

За словами українських представників, розгортання місії ООН займе мінімум півроку, або, як кажуть топ-українські дипломати «шість місяців+». У будь-якому разі, навіть за умов ухвалення резолюції Ради безпеки ООН повністю місія ООН на Донбасі може розгорнутися десь навесні наступного року. «Сказати точно, що це буде шість з половиною чи сім з половиною місяців – ми не можемо», – пояснює Клімкін.

7. Чи мають на місію ООН давати «добро» угруповання «ДНР» і ЛНР»?

Власне, на консультаціях із керівництвом угруповань «ДНР» і ЛНР» наполягав від початку президент Путін.

Як повідомляли ЗМІ, підконтрольні бойовикам, керівник угруповання «ДНР» Олександр Захарченко заявив про потребу «обговорювати» пропозицію Путіна. «В будь-якому разі ми готові обговорювати цю ініціативу і наполягаємо, що без згоди з боку «ДНР» та «ЛНР» ніякі зміни у форматі врегулювання неможливі», – сказав Захарченко.

Київ не вважає це за потрібне, вважаючи угруповання «ДНР» та «ЛНР» маріонетками Кремля. Як сказав український військовий експерт Олексій Арестович, в разі якби миротворці ООН перекрили б кордон України й Росії на Донбасі, «ДНР» та «ЛНР» «не проіснували б і трьох місяців».

8. Чи можуть серед миротворців ООН бути російські вояки?

«Ні за яких умов! Оскільки Росія, як країна-агресор, якщо ще вона присутня в миротворчій місії – це взагалі зриває дах. Ну, реально! Ну, яким чином Росія, яка фактично окупувала територію Донбасу, – а це якраз суміш класичної окупації та гібридної окупації – може бути присутня в цій місії? В цій місії мають бути присутні ті, кому ми довіряємо і кому довіряє міжнародне співтовариство. Але склад місії будемо обговорювати потім», – сказав керівник МЗС України Павло Клімкін минулого тижня.

9. Якими можуть бути відносини між миротворцями ООН та спостерігачами ОБСЄ на Донбасі?

Від координації до сприяння і охорони – ось моделі співпраці між місіями ОБСЄ та ООН, які називались. Ясно лише, що озброєна миротворча місія ООН значно посилила б неозброєну Спеціальну спостережницьку місію ОБСЄ на Донбасі, яка часом скаржиться не неможливість доступу до всіх потрібних місць, а також на перешкоди і подекуди погрози безпеці персоналу ОБСЄ.

Наразі ясно, що в ОБСЄ вважають, що місія ООН не повинна означати кінець Мінських угод.

«Жодна ініціатива, однак, не повинна відволікати увагу від відповідальності сторін за припинення цього конфлікту. І всі зобов’язання, які вже підписані в Мінську, мають бути виконані. І для досягнення повної реалізації мінських домовленостей потрібна політична воля і від цього нікуди не подінешся», – заявив 19 вересня заступник голови ССМ ОБСЄ Олександр Хуг.

10. Чи означає введення миротворців ООН автоматичне завершення конфлікту?

Ні, не означає. Як сказав Майкл Боцюрків, колишній речник ССМ ОБСЄ на Донбасі, «в ООН миротворчі місії забирають багато ресурсів і вони не завжди є ефективними».

Коли говорять про миротворчі місії ООН, то нагадують про колишню Югославію, де «блакитним шоломам» ООН не вдалося впоратись із війнами на Балканах допоки не втрутилась НАТО.

Також багато залежатиме від того, хто конкретно братиме участь у миротворчій місії ООН на Донбасі. Як сказав російський військовий експерт Павло Фельгенгауер, мінусом місії ООН може бути участь миротворців із, скажімо, Бангладеш чи Сенегалу, «чи ще звідкись із третього світу». Також, за його словами, навряд чи ситуацію зможуть переломити «у кращому випадку близько 200 осіб, можливо, до тисячі» миротворців.

На непідконтрольній Києву частині українського Донбасу нині залишається 2900 кадрових російських військових і близько 31 тисячі осіб окупаційних військ – такі дані в ефірі Радіо Свобода навів речник Міністерства оборони України з питань АТО Андрій Лисенко.