Російська влада Криму оголосила, що готує до приватизації п'ять підприємств. Чотири з них раніше належали українським бізнесменам і були «націоналізовані» після анексії півострова. Це «Кримхліб», «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів», «Кримтелеком» і «Кримтехнології». Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, навіщо компанії вирішили пустити з молотка.
12 вересня Комітет із майнових відносин підконтрольного Росії парламенту Криму затвердив переведення в приватну форму власності п'яти підприємств. «Парламентарії схвалили внесення змін до Прогнозного плану приватизації майна, що перебуває в державній власності Республіки Крим, на 2017 рік», ‒ повідомила прес-служба парламенту.
Список компаній, що підлягають так званій «денаціоналізації», доповнили підприємствами «Кримхліб», «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів», «Кримтелеком», «Кримтехнології» й «Видавництво і друкарня «Таврида». Поки що ці установи мають форму ДУПів ‒ державних унітарних підприємств.
Прес-служба російського парламенту Криму повідомила, що депутати вирішили змінити форму власності цих компаній для підвищення їхньої ефективності й модернізації.
«Очікується, що акціонування підприємств «Кримхліб» і «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» дозволить зберегти стратегічно важливе, соціально спрямоване виробництво, створити більш конкурентний інструмент впливу на формування цін на борошно й хлібобулочні вироби, а також розширити асортимент продукції, яка випускається, збільшити прибутковість і відрахування до бюджету», ‒ йдеться в заяві прес-служби парламенту.
Приватизація кримських ДУПів у сфері телекомунікацій і друку, за версією депутатів, «дозволить підвищити якість і розширити перелік надаваних ними послуг, оновити матеріально-технічну базу підприємств і дасть можливість залучати інвестиції для оновлення основних засобів».
«Телеком» наш
ДУП «Кримтелеком» створили в лютому 2015 року на базі кримської філії «Укртелекому», що належить українському бізнесменові Рінату Ахметову. Після анексії Криму йому майже рік вдавалося утримувати контроль над підприємством. Перші проблеми виникли в грудні 2014-го. Російська прокуратура Криму порушила проти оператора зв'язку кримінальну справу за «фінансування екстремістської діяльності». Склад злочину, за версією слідства, полягав у тому, що підприємство відраховує військовий збір із зарплат працівників, згідно з українським законодавством. Тоді в кримському офісі «Укртелекому» провели обшук і виїмку документів.
10 лютого 2015 року «Укртелеком» повідомив, що в Криму сталося фізичне від'єднання оптико-волоконного магістрального кабелю, що з'єднує півострів з материковою Україною. Кримська влада, підконтрольна Росії, у відповідь звинуватила у від'єднанні «Укртелеком». Після цього на основних об'єктах оператора виставили озброєну охорону, представники якої оголосили, що тепер адміністративним управлінням компанії буде займатися «Кримтелеком». ДУП із такою назвою заснувало нинішнє Міністерство інформполітики Криму.
11 лютого 2015 року російський парламент Криму оголосив про націоналізацію кримської філії «Укртелекому». Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов обґрунтував необхідність цього заходу тим, що може підприємство «не перереєструвалося відповідно до російського законодавства, ліцензію не отримало, зарплату вираховує й прирівнює до курсу гривні».
Тоді ж «націоналізували» мобільний оператор «ТриМоб». Усе майно цього підприємства дісталося ДУПу «Кримтехнології» ‒ його також заснувало Міністерство інформполітики Криму.
Трохи інша історія ‒ у видавництва та друкарні «Таврида», яку зараз також готують до приватизації. До анексії Криму установа мала статус держпідприємства й належала Рескомітету з інформації Автономної Республіки Крим. У вересні російський уряд Криму створив ДУП на базі «Тавриди» й віддав його в підпорядкування Міністерству інформації.
Чи є охочі придбати друкарню ‒ чиновники поки не розголошують. Міністр інформполітики Криму Дмитро Полонський розповів тільки про подальшу долю «Кримтелекому». За його словами, на базі підприємства створять відкрите акціонерне товариство. Весь пакет акцій перебуватиме в держави, але згодом частину акцій можуть продати приватним особам, стверджує Полонський.
Покупець уже знайдений?
«Кримхліб», до складу якого входить вісім хлібокомбінатів, націоналізували за тією ж схемою, що й «Кримтелеком». Раніше підприємство належало компанії Lauffer Group ‒ юрособі, зареєстрованій у Нідерландах. Його фактичним власником є український бізнесмен Олександр Лещинський ‒ колишній депутат Верховної Ради від Партії регіонів.
2014 року призначена Росією влада Криму звинуватила «Кримхліб» у «фінансуванні АТО». Також чиновники повідомили, що провели перевірку на підприємстві, й вона нібито показала його «тяжке становище». В результаті 12 грудня 2014 року російський парламент Криму оголосив про націоналізацію «Кримхліба» й «Сімферопольського комбінату хлібопродуктів», який також входив до Lauffer Group.
Власник підприємства тоді оголосив, що не бачить підстав для таких заходів. Пізніше компанія Lauffer Group намагалася оскаржити «націоналізацію» в Арбітражному суді Криму й навіть у Конституційному суді Росії, але рішення ухвалили не на її користь.
У січні 2017 року російська влада півострова стверджувала, що в їхні плани не входить приватизація «Кримхліба». Однак наприкінці червня Сергій Аксьонов зустрівся з трудовим колективом підприємства й оголосив, що його перетворять на акціонерне товариство. При цьому він запевнив, що всі 100 відсотків акцій будуть належати державі.
«Це рішення ухвалене в першу чергу через те, що сьогодні така форма власності, як ДУП, не в змозі ефективно й досить швидко виконувати певні процедури. Упевнений, що зі зміною форми власності збільшиться й ефективність підприємства», ‒ сказав тоді Аксьонов.
Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов вважає, що навряд чи держава довго утримуватиме контрольний пакет акцій «Кримхліба» й інших приватизованих підприємств.
Якщо не приватизувати, то сенсу в усіх цих рухах немаєОлексій Стародубов
«Якщо не приватизувати, то сенсу в усіх цих рухах немає. Це треба передавати управління в інший орган республіки, що керуватиме акціонерним капіталом. Скликати наглядові ради, встановлювати нові органи управління. Коли ти керуєш у ручному режимі, тобі такі ускладнені процедури ні до чого», ‒ сказав Олексій Стародубов у коментарі для Крим.Реалії.
Експерт припускає, що влада Криму вже знайшла покупця, готового придбати ці активи. Олексій Стародубов переконаний, що купити «націоналізовані» активи може тільки російський бізнесмен, який уже перебуває під західними санкціями. Інші підприємці, на його думку, не купуватимуть компанії, ризикуючи своїм бізнесом.
