Севастополь: вибір за військовими?

Спеціально для Крим.Реалії

Арифметика виборів російського губернатора в Севастополі не дає мені спокою. Цифри не сходяться, а «зелені чоловічки», швидше за все, зробили вирішальний вплив на результат.

Явка електорату на виборчі дільниці 10 вересня була найнижчою за всю історію ‒ всього 32,86 відсотка. За п'ятьох кандидатів віддали голоси 106 541 особа. Очікувано переміг призначений Кремлем Дмитро Овсянников від «Единой России» з 71,05 відсотка голосів.

14 вересня, коли оголосили результати, дуже розхвилювались місцеві комуністи ‒ їхній кандидат Роман Кияшко посів друге місце, набравши 16,42 відсотка. Колишній міськком КПУ, а тепер міськком КПРФ вважає, що вибори були сфальсифіковані. Про це повідомив Василь Пархоменко, який незмінно керує місцевими послідовниками Маркса й Леніна ще з радянських часів. На підтвердження комуністи наводять свою інформацію: нібито 46 тисяч військовослужбовців, зокрема й строкової служби, проголосували за правильну кандидатуру губернатора.

Явка військовослужбовців, за інформацією представника Чорноморського флоту, перевищила 90 відсотків ‒ і це не на момент закінчення голосування, а впродовж дня.

У новітній історії України таке колись теж було ‒ за місцевих депутатів і мерів голосували військовослужбовці-строковики. Але Україна вчасно відійшла від порочної практики. Росія ж і далі використовує військових для продавлювання потрібних рішень. Без «зелених чоловічків» Кремль не здатний вирішити жодної проблеми й завдання.

Тепер трохи арифметики

До початку виборів до списків виборців внесли 311 143 людини. На момент закінчення голосування виборців було вже 318 578. Російське законодавство це дозволяє, але перевірити, кого саме й на яких підставах додали до списків, неможливо. Плюс 7 435 виборців і все.

Наприклад, на виборах до міськради Севастополя 2002 року до частини, яка входить до округу кандидата-військовослужбовця, відрядили кілька рот солдат, збільшивши кількість «правильних» виборців. Можливо, й Овсянникову таким чином флот підіграв.

Севастопольський виборчком порахував: дійсних виборчих бюлетенів ‒ 106 451, недійсних ‒ 2502, втрачених ‒ 10, не врахованих при отриманні бюлетенів ‒ шість. Разом ‒ 108 969 бюлетенів, або стільки ж виборців, які взяли участь у голосуванні.

А тепер починається найцікавіше. Як уже згадувалось, у виборах взяли участь 32,86 відсотка виборців. Від 318 578 (у списках на момент закінчення голосування) це становить 104 685 осіб. Від початкових 311 143 ‒ це 102 242. Цифри не збігаються ні з кількістю виданих бюлетенів ‒ 108 969, ні з кількістю дійсних ‒ 106 541.

Про «зелених чоловічків» на виборах

«Каруселі» влаштовувати навіть не треба було ‒ 46 тисяч військовослужбовців проголосували. Це приблизно половина тих, хто прийшов на вибори. Так що в нас не губернатор Севастополя, а генерал-губернатор Чорноморського флоту», ‒ каже Василь Пархоменко.

Якщо інформація комуністів вірна, і в голосуванні взяли участь 46 тисяч військовослужбовців, це складе 42,21 відсотка від усіх, хто взяв участь у голосуванні. Овсянников набрав 77 406 голосів. Якщо всі військові віддали голоси саме йому, то це складе 59,42 відсотка ‒ ну як тут не перемогти. Як голосували дружини офіцерів, мічманів, прапорщиків і контрактників, можна не сумніватися ‒ як партія наказала, а вона в Росії одна.

Але ж є ще 2079 осіб, які працюють у російському уряді міста. А ще муніципалітети, прокуратури, ФСБ, поліція тощо. Не зрозуміло, скільки рядових севастопольців віддали голоси за приїжджого чиновника з Удмуртії, та й чи були вони взагалі.

Тепер севастопольські комуністи збирають мітинг проти Дмитра Овсянникова ‒ біля пам'ятника Леніну, який пальчиком показує на Севастопольську бухту, цілячись перстом повз будівлю штабу Чорноморського флоту трохи західніше Михайлівської берегової батареї.

Чи дозволять мітинг ‒ поки не зрозуміло. У місті визначено тільки три місця, де подібні заходи можна проводити після повідомлення, без обов'язкового дозволу від влади, а майданчик біля пам'ятника вождю Жовтневого перевороту до їхнього переліку не входить. Але, швидше за все, новообраний губернатор не стане сваритися з і так загнаним у кут місцевим політикумом. Нехай помахають прапорами біля кам'яного ідола, випустять пару. Навіть на військовій базі обслузі іноді дають повеселитися.

Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові