Доступність посилання

ТОП новини

Треба дотиснути Росію, добровільно вона не виведе війська з України – Чалий


Валерій Чалий
Валерій Чалий

Учасник програми «Ваша Свобода»: Валерій Чалий, надзвичайний і повноважний посол України у США.

Готується візит президента України Петра Порошенка на Генеральну асамблею ООН. Відомо, що однією з головних ініціатив України під час цієї Генасамблеї має стати пропозиція щодо задіяння миротворчих сил ООН у зоні конфлікту на Донбасі. Ця президентська ініціатива ретельно готувалася українською дипломатією. Але практично напередодні цього візиту президент Росії Володимир Путін виступив зі власними ініціативами щодо участі миротворчих сил ООН на Донбасі. Вже внесено відповідну постанову до Ради безпеки ООН. Причому російська сторона говорить (і це відбулося після телефонної розмови президента Путіна з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель), що вона готова вдосконалювати свій проект постанови, прислухатися до побажань західної дипломатії, німецької, американської.

Віталій Портников: Пане Чалий, як у США сприймають цю ситуацію? Як українська дипломатія сьогодні взаємодіє з американською? Адже очевидно, що путінський формат миротворців і український формат миротворців – це ж таки різні формати і в них різні цілі.

– Планується візит президента України з делегацією у США, зокрема, для участі в Генасамблеї ООН, але не тільки. Ми працюємо над тим, щоб використати приїзд президента у Нью-Йорк, щоб також обговорити з американською стороною результати нашої співпраці, особливо які досягнуті після візиту президента Порошенка в США в червні. Є дуже непогані результати, як з точки зору контактів, і приїзд генерала Меттіса в Україну на парад, і для переговорів, і енергетична співпраця по антрациту, по постачанню обладнання для збереження використаного ядерного палива.

В Росії зрозуміли, політика довгострокова, і ніякі санкції не будуть зніматися, якщо Росія не здійснюваме певних кроків

Я думаю, що і сама Генасамблея, і всі зустрічі, які плануються, дозволять чітко довести позицію України... В Росії зрозуміли, що ця політика довгострокова, чітка, і ніякі санкції не будуть зніматися, якщо Росія не буде здійснювати певних кроків, які визначені вже довгий період і в переговорах, і різними форматами.

Ми не допустимо гри ні з принципами і нормами статуту ООН, ні з підготовкою такого роду ініціатив

Ця спроба (Кремля стосовно миротворців на Донбасі – ред.) спрямована на зняття санкцій, заявити про начебто ініціативу. Ми не допустимо гри ні з принципами і нормами статуту ООН, ні з підготовкою такого роду ініціатив.

– У США вітали ініціативу Москви, не можна сказати, що вони з порога її відразу сприйняли, як провокативну. Як у Вашингтоні це сприймають?

Не може бути ніяких угод ні з окупантами, ні з тими, кого вони підтримують

– Так і ми не сприймаємо з порога будь-які ініціативи, які ведуть до припинення агресії Росії. Тому так вона сприйнята і США. І друга позиція збігається з нашою. Я це зрозумів і на відповідних зустрічах у Держдепі, і в офіційних заявах. Не може бути ніяких погоджень, угод ні з окупантами, ні з тими, кого вони підтримують. Має бути чітко визначений механізм.

Багато разів Росія показувала себе як непередбачуваний і непослідовний партнер. Спроба вивести себе за рамки конфлікту не вдасться

І основна мета залишається тією ж – це контроль кордону. Ініціативи можуть бути різними, головне, щоб це призвело до ефективного вирішення. Я не вірю в щирість російської позиції – надто багато разів Росія показувала себе як непередбачуваний і непослідовний партнер. Спроба вивести себе за рамки конфлікту не вдасться, зіграти гру, яку Росія грала в ситуаціях, коли посягала на суверенітет інших держав.

Вже всі розібралися в ситуації. Але немає ні у кого розуміння термінів. Наступний рік буде критичним з точки зору впливу санкцій. Реакція має бути

Уже всі розібралися в ситуації. Але я думаю, що немає ні в кого розуміння якихось термінів. Багато що буде залежати і від готовності Росії діяти відповідно до ситуації, яка складається, а не орієнтуючись тільки на рішення дуже вузького кола осіб. І наступний рік, мабуть, вже буде критичним з точки зору впливу санкцій. Я думаю, реакція має бути.

– Пане Чалий, Джеймс Меттіс сказав під час перебування в Києві, що США продовжують вивчати можливість постачання Україні летальної зброї. Як ця ситуація просувається? Чи можемо говорити, що це не тільки декларації, а реальні наміри?

50 мільйонів доларів є в цьому році, щоб виділити озброєння. Рішення за президентом. Підтримка Пентагону, Держдепу є

– Це не просто декларації (надання Україні летального озброєння – ред.). Уже рік, мабуть, ми працювали над тим, щоб була підтримка ідеї підвищення здатності ЗСУ обороняти і країну, і Європу. Росія продовжує використовувати найсучаснішу техніку, випробовує на нашій території, підводить до наших кордонів нові види озброєнь і кількість озброєнь. Тому такий запит знайшов підтримку в Конгресі. 50 мільйонів доларів є в цьому році, щоб виділити такий вид озброєння. Але рішення за президентом Трампом. Підтримка Пентагону, Держдепу в цьому питанні є.

На наступний рік вже запит адміністрації США містить позицію по оборонному озброєнню

На наступний рік уже запит адміністрації США містить позицію по оборонному озброєнню. Ми зараз не говоримо, чи летальне озброєння, чи нелетальне. Це градація трошки іншого.

Автомобілі «Хамві» – зараз планується нова поставка

Учора була дискусія експертів високого рівня США, які запропонували говорити про оборонне озброєння – протитанкова зброя, протимінні засоби, засоби комунікації, протибатарейні радари. Ми знайдемо, я думаю, найближчим часом включення вже в законодавчу базу в Конгресі конкретизацію таких видів постачань. Нам потрібна не тільки сама техніка. Хоча ті ж самі автомобілі «Хамві» – зараз планується нова поставка автомобілів, якісних, у тому числі медичних.

Ми зацікавлені якомога у скорішому закінченні агресії Росії, не будь-якою ціною. Не ціною українських поступок, суверенітету. Наша позиція підтримується США

Не менш важливо зараз, крім збільшення обороноздатності країни, також мати максимальну політичну підтримку США, яка зараз є – двопартійна, двопалатна, вона є в адміністрації. Ми зацікавлені якомога в скорішому закінченні агресії Росії, але в закінченні конфлікту не будь-якою ціною. Не ціною українських поступок, суверенітету і таке інше. Наша позиція підтримується сьогодні США.

– Наскільки США зараз готові до, можливо, нових пропозицій, до дотримання «мінського формату», як головного формату врегулювання кризи на Донбасі?

Не Україна була стороною, яка блокувала якось чи не хотіла залучити США. Зараз США зайняли дуже активну позицію

– На всіх стадіях ми були відкриті для партнерів, які хотіли б зробити внесок, в першу чергу для США. Не Україна була стороною, яка блокувала якось чи не хотіла залучити США. Зараз США зайняли дуже активну позицію. Це хороша новина. Позавчора на зустрічі з радником з питань нацбезпеки, генералом МакМастером ми говорили, що Європу треба уважно тримати під контролем. Як я йому сказав, очевидно, що саме в Європі буде визначатися конфігурація світової безпеки в цьому столітті. І не треба допустити того, що відбувалося у свій час, коли Перша світова, Друга світова почалися саме в Європі. І Україна, яка стоїть на цій передовій лінії, звичайно, є дуже важливим партнером. Достатньо зараз тих форматів, щоб США не тільки уважно відслідковували ситуацію, але й включалися активно у її вирішення. Складність тільки одна: це небажання Росії визнати не тільки свій злочин у порушенні міжнародного права, а ще більше – геополітичну помилку.

Начебто дати Путіну зберегти обличчя. Підхід досить контраверсійний. Агресору давати зберігати обличчя

Питання буде тільки в одному: як вийти з цього конфлікту і начебто дати Росії, Путіну зберегти обличчя. Це підхід досить контраверсійний. Агресору давати зберігати обличчя – не найкраща демонстрація зараз. Тому всі заяви про поступове зняття санкцій, про те, що вже питання затягнулося – це прояви й свідчення правильності підходу.

Треба дотиснути. Ніхто не буде самостійно виводити війська чи полишати думку контролювати Україну. Це може бути тільки під тиском

Треба дотиснути тих, хто порушує право, дотиснути тих, хто зробив такі агресивні кроки. Росія, ніхто не буде самостійно виводити війська чи полишати думку контролювати Україну. Це може бути тільки під тиском.

– Перша партія американського вугілля вже з’явилася в Україні, очікується візит Ріка Перрі, міністра енергетики США. Наскільки це українсько-американське співробітництво перспективне і вигідне нам?

Між Україною і США. За півріччя цього року товарообіг зріс у 2,5 рази

– У сфері вугілля, постачання антрациту – це питання комерції, компаній. Ми тільки допомагаємо звести українські і американські компанії, створити для цього можливості додаткові політичні. Один із пріоритетів нашої роботи – розвивати взаємодію у торговельно-інвестиційній сфері. До останнього часу кілька років наш товарообіг катастрофічно знижувався і не відповідає можливому потенціалу між Україною і США. Але позитивна динаміка: за півріччя цього року товарообіг зріс у 2,5 рази. Щодо вугілля – в інтересах України. Ціна комерційна, дає можливість робити бізнес.

Росіяни намагалися це зруйнувати. Були дзвінки до міністра енергетики Перрі, спроби інформаційних атак

Але є ще питання нацбезпеки, енергетичної безпеки – відмова від російського вугілля державної компанії, заміна його іншими джерелами постачання. Росіяни намагалися це все навіть зруйнувати. Були дзвінки до міністра енергетики Перрі, спроби інформаційних атак.

Вікно можливостей відкрилося. Такого рівня контактів і інтенсивності на найвищому рівні не було раніше

Минулого тижня ми відкривали разом новий завод з виробництва обладнання, яке постачатиметься у тому числі в Україну, допомагати нам уникнути не тільки залежності від Росії, а й величезних виплат за зберігання нашого відпрацьованого ядерного палива. Я відчуваю, що є можливості, вікно можливостей відкрилося. Такого рівня контактів і інтенсивності на найвищому рівні між президентами, на рівні міністерств не було раніше.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG