У Росії активісти націоналістичного руху SERB зняли меморіальну табличку з будинку в Москві, де жив російський опозиційний політик Борис Нємцов. Дошка провисіла лише п’ять днів. Влада Москви заявила, що її повісили незаконно, і табличку в будь-якому випадку зняли б, але люди з префектури просто ще не встигли доїхати. Жителі стверджують, що табличка – їхня власність, а вилучити її можна тільки через суд. Хто ж такі активісти SERB і які ще організації намагаються активно насаджувати свій спосіб мислення в Росії?
Нова генерація чи то тітушок, чи то цивільних охоронців почала формуватися в Росії під прапором російського «антимайдану» в розпал протестів 2011-2012 років. «Зима, йди», – кричали активісти Болотної (Болотна – назва площі у Москві – КР), пов’язавши білі стрічки. Протистояти їм вийшли на вулиці спортивної зовнішності хлопці з «георгіївськими стрічками». Залишки тих, хто формував вуличну політику нульових років, та трохи фанатів, приправлених купкою козаків.
Торжество цих мас, у яких навіть на в’язаних шапках чорно-помаранчеві візерунки, припало на березень 2012-го, «сльози Путіна», їхні бурхливі й тривалі оплески.
Новий розпал епідемії цих чи то тітушок, то чи гопників, готових взяти на себе функції поліції з політичним забарвленням, розпочався разом із Революцією гідності в Україні. Захистити Росію від «печива Держдепу», «фашистів» і «бандерівців» взялися все ті ж. Принципи прості: православ’я, любов до Путіна, ненависть до синьо-жовтого і зоряно-смугастого.
SERB
SERB – явище, яке від початку не мало жодного стосунку до російської вуличної культури, почало бити обличчя опозиції та обливати своїх політичних супротивників зеленкою.
Рух SERB розшифровується як «Південно-східний радикальний блок». Потім, щоправда, цю R – радикальний – вони самі ж стали розшифровувати як «російський». З’явився він 2014 року на південному сході України. А головною метою оголосив боротьбу проти «фашизму» і «Правого сектора». Уже через рік після заснування лідер руху Ігор Бекетов, він же Гоша Тарасевич, чи то актор, чи то провокатор, перебрався до Росії, мовляв, через переслідування з боку нової української влади. І вже там за роботу щодо об’єднанню «русского міра» рух отримав грамоту від народного артиста Йосипа Кобзона. І налагодив вельми міцні зв’язки з іншими вуличними патріотами. Насамперед із НОДом.
НОД
НОД – найбільший де-факто багатий патріотичний союз, який «кришується» людьми, обтяженими владою. Лідер Національно-визвольного руху – Євген Федоров, депутат Держдуми Росії. Активісти SERBа і НОДа часто «працюють» разом, а іноді навіть переходять з одного руху в інший. З точки зору членів цих рухів, Україна перебуває під ярмом США, а Путін – «вождь-визволитель».
Активісти SERBа і НОДа часто «працюють» разом. З точки зору членів цих рухів, Україна перебуває під ярмом США, а Путін – «вождь-визволитель»
На гроші Федорова та інших небайдужих активісти НОДа закуповують «георгіївські» навіть не стрічки, а цілі полотнища, влаштовують секції рукопашного бою та уроки стрільби. А потім обливають зеленкою своїх опонентів, б’ються і зривають їм заходи. А ще пікетують опозиційні ЗМІ з гаслами на кшталт «Ліберальний журналіст – гірше, ніж в шлунку глист».
«Сорок сороков»
Рух «Сорок сороков» – бойове крило Російської православної церкви (РПЦ), гомофоби спортивної статури, захисники православного будівництва і традиційних цінностей – виник для протистояння панк-групі Pussy Riot. Саме після знаменитого перформансу в Москві у Храмі Христа Спасителя «Сорок сороков» завили про себе гучними акціями і часто зовсім нехристиянською поведінкою.
Головні ідейні вороги руху «Сорок сороков»: ісламські екстремісти, язичники, сектанти, Україна і геї
2014 року активісти руху поїхали до України, де за гроші відомого православного мецената Костянтина Малафеєва разом з Ігорем Стрєлковим (Ігор Гіркін (Cтрєлков) – російський полковник, диверсійна група якого захоплювала будівлю парламенту АРК та українське місто Слов’янськ – КР) охороняли православну святиню «Дари волхвів». Через короткий час Стрєлков повернеться до України зі зброєю і бойовиками, а «Сорок сороков» налагодить канал гуманітарної допомоги Донбасу (частині Донбасу, окупованій російськими гібридними силами – КР) і активно допомагатиме сепаратистським утворенням (угрупованням «ДНР» і «ЛНР», які визнані в Україні терористичними – КР). Головні ідейні вороги руху: ісламські екстремісти, язичники, сектанти, Україна і геї. Два роки тому рух виступив із пропозицією повернути кримінальне переслідування за гомосексуальність.
Інші
Крім перерахованих вище рухів, є козаки, активісти, близькі до нещодавно засудженого до ув’язнення націоналіста Максима Марцинкевича, оточення байкера «Хірурга». Вуличних патріотів із кулаками в Росії сотні.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
