Проросійський «Меджліс» не має перспектив ‒ громадські активісти

Відразу після анексії Криму російська влада півострова намагалася створити альтернативу Меджлісу кримських татар. Спочатку вони робили ставку на кримськотатарського політика Ремзі Ільясова, який перебуває в «команді переможців» ‒ під нього створили громадський рух «Къырым». Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов поспішив назвати Ільясова «новим лідером кримськотатарського народу».

«У нас зустрічі відбуваються з Ескендером Біляловим, з Ремзі Ільясовим, який сьогодні є керівником громадської організації «Къырым», якого поважають серед кримських татар, і я вважаю, що він сьогодні є національним лідером», ‒ сказав Сергій Аксьонов восени 2014 року.

Але кримські татари не підтримали рух «Къырым» ‒ навпаки, рейтинг Ремзі Ільясова серед співвітчизників різко впав.

26 квітня 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території анексованого півострова.

Міжнародний суд ООН 19 квітня запровадив тимчасові заходи за позовом «Україна проти Росії» для захисту прав жителів анексованого Криму. Суд постановив припинити утиски прав українців і кримських татар, відновити діяльність Меджлісу.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що російська влада анексованого Криму може створити аналог представницького органу кримських татар для показового виконання рішення міжнародного суду ООН. Таку думку Чубаров озвучив 11 вересня на прес-конференції «Ахтем Чийгоз ‒ мужній бранець Кремля» у Києві.

Такий варіант розвитку подій не виключає й перший заступник постійного представника президента України в АРК Ізет Гданов. При цьому він говорить, що міжнародне товариство не визнає легітимність подібного утворення.

«Окупаційна влада здатна імітувати що завгодно ‒ це їхня спеціалізація. Кримськотатарський народ, як і весь цивілізований світ, ніколи не визнає фейкового утворення в сьогоднішньому Криму!» ‒ наголосив Гданов.

Про спробу створити паралельний проросійський Меджліс розповів Крим.Реалії кримськотатарський громадський діяч Заїр Смедляєв.

«Замість скасування рішення суду про заборону Меджлісу кримськотатарського народу почався пошук варіантів введення в оману міжнародних інстанцій шляхом підміни понять і термінів, шляхом створення структур, співзвучних Курултаю та Меджлісу кримськотатарського народу. Про це йдеться й у листі прокуратури Криму з пропозицією дати пояснення про можливість створення в межах законодавства Російської Федерації громадської організації «Меджліс кримськотатарського народу», без зміни раніше ухваленого рішення суду. Спроби переформатувати відбувалися й раніше: спочатку заборонили в'їзд на батьківщину, в Крим, Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову, потім був призначений «лідер», ‒ але ці спроби зазнали фіаско, тоді почалися нові спроби обрання альтернативного Курултаю, і вони також завершилися пшиком! Зараз поновилися нові спроби створення структури, яка претендує на право у владі представляти кримських татар.

Тепер в хід пішли найбрудніші технології, на кримських татар у регіонах порушують кримінальні справи, а потім пропонують або приєднатися до діяльності структур на місці, або піти слідом за Ахтемом Чийгозом «в місця не такі віддалені». Не гребують і використанням допомоги громадян інших національностей, які через ті чи інші обставини залежать від так званих лідерів. Усі ці спроби також будуть приречені на провал, тому що ті, кого намагаються ввести в оману, набагато розумніші за фальсифікаторів! Меджліс кримськотатарського народу був обраний самим кримськотатарським народом у присутності спостерігачів від Комітету виборців України, самих кандидатів і міжнародних спостерігачів, а лідерами народу стають ті, хто послідовно бореться за права і свободи свого народу, а не ті, кого пан призначає коханою дружиною!» ‒ сказав активіст.

Співзвучну думку також висловив Крим.Реалії інший кримськотатарський громадський активіст ‒ Нурі Бейтулаєв.

«Меджліс обирається Курултаєм, який, у свою чергу, забезпечує через ЦВК проведення чергових виборів делегатів Курултаю. Навіщо ж російській владі створювати те, що вже створене ‒ причому дійсно демократичним шляхом? А для виконання рішення суду ООН у цій частині, на мій погляд, достатньо скасувати рішення своїх судів про заборону Меджлісу. Створення владою паралельного меджлісу нереальним не вважаю. Але у мене особисто ця ідея асоціюється з призначенням дівки на посаду коханої дружини: ніби як і дівка є, але фактично вона не жінка, та й не кохана зовсім», ‒ прокоментував ситуацію громадський активіст.

Проросійський «Меджліс» не буде дієздатним утворенням, вважає кримськотатарський активіст Сетья Казаков.

«У Росії можуть створити будь-який кишеньковий національний інститут, але реальна його дієздатність і підтримка з боку народу завжди будуть під питанням. Свого часу кримські татари провели демократичні вибори делегатів Курултаю, і це було підтверджено міжнародними спостерігачами, політиками та громадськими європейськими структурами. Результати виборів не можна анулювати через багато незалежних від нас причин. Саме це не дозволить кримськотатарському народу прийняти кишенькові структури, що складаються з колаборантів, до речі, роз'єднаних міжусобицею в боротьбі за електорат.

І ще одна обставина: яким чином можна відтворити національну інституцію, яку сама держава на весь світ оголосила «терористичною організацією»? Таким чином Російська Федерація може поставити під сумнів усі рішення судів, пов'язані з кримськими татарами і представниками виборних органів народу. Саме так міжнародне товариство сприйме цю «ініціативу» Кремля. Хоча, як показує практика боротьби держави з кримськими татарами, «величезній країні» це не вперше», ‒ вважає Казаков.

Українська правозахисниця Галя Койнаш каже, що експерти давно припускали, що Кремль може зробити подібні кроки.

«Це, звичайно, повне беззаконня, і сподіваюся, всі на Заході саме так і відреагують. Знайдуться колаборанти, але ніякої легітимності такий «ерзац-Меджліс» не може мати», ‒ зазначила громадська активістка.

Кримськотатарський громадський діяч Алі Хамзін вважає, що для виконання рішення міжнародного суду ООН необхідно залучати авторитетні міжнародні інституції.

«Для реалізації та виконання такого проекту, як рішення міжнародного суду ООН щодо відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, який сьогодні заборонений в Росії, заяв лише Рефата Чубарова недостатньо. У цьому плані необхідно було залучити, як мінімум, ОБСЄ», ‒ зазначив громадський активіст. При цьому він наголосив Крим.Реалії, що поки що не бачить спроб створення російською владою проросійського «Меджлісу».

Проросійський активіст Ленур Усманов не виключає таких спроб, але зазначає, що проросійських кримськотатарських громадських діячів, які могли б претендувати на роль «лідера», просто немає.

«В теорії все можливо. Однак практика показує, що досі цього не відбулося. Хоча спроби були ‒ і не раз. Проблема в тому, що зараз дуже мало керованих «лідерів». А у тих, хто є ‒ репутація зіпсована. І вони навряд чи зможуть отримати достатній кредит довіри у народу», ‒ сказав Усманов.