Балаклавське рудоуправління ‒ одне з найбільших промислових підприємств Севастополя ‒ має намір залишити територію Балаклавської бухти, своїм коштом демонтувавши дробильну фабрику і ще низку потужностей, а також перенісши виробництво в більш віддалені від лінії води райони. Зараз контракт між російським урядом міста і керівництвом БРУ підписаний, і в Севастополі з новою силою почали обговорювати перспективи будівництва яхтової марини.
Після закінчення розробки федеральної цільової програми для Криму і Севастополя розвиток Балаклави був виділений в окремий рядок. За дорученням президента Росії Володимира Путіна на її території було вирішено розвивати міжнародний туризм.
Будівництво великої яхтової марини в Балаклаві наприкінці 2016 року підтримав президент Федерації вітрильного спорту Криму Олексій Андруцький.
Зараз яхти в бухті стоять, переважно, хаотично. При правильному плануванні Балаклава здатна вмістити досить велику кількість плавзасобівОлексій Андруцький
«Зараз яхти в бухті стоять, переважно, хаотично. Через таке паркування прохід плавзасобів ускладнений, а іноді й зовсім неможливий. При правильному плануванні Балаклава здатна вмістити досить велику кількість плавзасобів. Планується будівництво додаткових причальних комплексів з роздавальними колонками, а також плавучими заправними станціями. На базі марини продовжить діяти прикордонний пункт пропуску, буде відкрита нова вітрильна школа для дітей», ‒ говорив тоді Андруцький.
«Недоторкані» з ФСО і Міноборони
За словами севастопольського бізнесмена та проросійського політика, голови Корпорації розвитку Севастополя Олега Ніколаєва, домовленість з рудоуправлінням піде на благо розвитку Балаклави. Однак, за його словами, взаєморозуміння також необхідно досягнути з Міністерством оборони Росії й Федеральною службою охорони (ФСО), що мають на території району свої великі об'єкти.
Цінність проекту з розвитку Балаклавської бухти саме і полягає в тому, щоб кожен, скажімо так, «гравець» зміг реалізувати свій проектОлег Ніколаєв
«Головний мій посил полягав у тому, що облаштовувати Балаклаву як центр міжнародного туризму потрібно спільними зусиллями, ‒ говорить Ніколаєв. ‒ І Міноборони (Росії ‒ КР), і ФСО можуть робити свій внесок у цей розвиток. Тому спекуляції деяких людей на тему того, що я хочу вигнати з Балаклави військових або силовиків ‒ абсолютна нісенітниця. Я вважаю, що цінність проекту з розвитку Балаклавської бухти саме і полягає в тому, щоб кожен, скажімо так, «гравець» зміг реалізувати свій проект. Міноборони реалізує парк «Патріот» на базі колишніх доків для стоянки атомних субмарин, у БРУ є перероблений проект «Balaklava Green», є ще реконструктори й девелопери і, зрозуміло, яхтсмени. Ми зацікавлені в тому, щоб органічно реалізувати потенціал усіх цих проектів».
На сьогодні розвиток саме яхтового туризму в Росії затьмарений через прогалини у законодавчій базі. В анексованому Криму і Севастополі ситуацію серйозно погіршують санкції та міжнародна ізоляція півострова. Проте багато місцевих активістів уже кілька разів публічно виходили з пропозиціями змінити законодавство Росії, що регламентує порядок судноплавства.
Випробування місцевою бюрократією
Севастопольський журналіст і чиновник, колишній головний редактор російського бюро «National Geographic Traveller» Олександр Железняк провів наприкінці минулого року розслідування, перевтілившись у яхтсмена, який побажав перетнути Чорне море і пройти на парусній яхті з Туреччини до Севастополя. Підсумки цього експерименту виявилися невтішними.
Експеримент показав, що перехід зі Стамбула до Севастополя може загрожувати не стільки боротьбою з морською стихією, скільки випробуванням місцевою бюрократієюОлександр Железняк
«Експеримент показав, що перехід зі Стамбула до Севастополя може загрожувати не стільки боротьбою з морською стихією, скільки випробуванням місцевою бюрократією. Принципи заборон і обмежень не змінилися навіть після доручень президента Путіна і прем'єра Медведєва про розвиток яхтового туризму в Росії», ‒ пише Железняк.
Журналіст зазначив, що в Севастополі існує цілий інститут так званих «агентів», які оформляють яхту ще до візиту в міський порт. Вартість таких послуг починається від однієї тисячі євро за судно.
«Ймовірно, це найвищий тариф у світі! При цьому оренда невеликої парусної яхти в низький сезон може обійтися в дві тисячі євро за тиждень. Ніхто не захоче залишити половину вартості своєї подорожі якомусь посереднику-агенту. Поготів, що в будь-якому іншому іноземному порту ця процедура обійдеться не дорожче ніж 150 доларів США», ‒ зауважує Железняк.
Таким чином, висновок зі свого розслідування журналіст робить невтішний: наразі ніхто зі співробітників ДУП «Морський порт Севастополя» не може пояснити, що робити капітану маломірного судна, який не хоче користуватися послугами посередника, але бажає пройти кордон і пришвартувати свою яхту в севастопольському порту.
Є висока ймовірність того, що яхту можуть вислати за межі спокійних вод бухти й поставити на якірну стоянку на зовнішньому рейді, де, у свою чергу, будь-яка, навіть незначна хвиля може створити ризик для капітана і команди маленької парусної яхти.
Закон, якого немає
Сьогодні маленька яхта, що йде під вітрилом, згідно з нормами російського законодавства, прирівнюється до великогабаритного судна, наприклад, до танкера. Рівень бюрократії, що для того, що для іншого аналогічнийОлег Ніколаєв
«Вже упродовж двох років або навіть більше я публічно виходжу з ініціативою ухвалити в Росії федеральний закон про маломірні судна, ‒ каже Крим.Реалії Олег Ніколаєв. ‒ Зворотного зв'язку поки що немає. Без цього закону розвиток яхтового туризму не тільки в Севастополі або Ялті, а й у всій Росії неможливий. Сьогодні маленька яхта, що йде під вітрилом, згідно з нормами російського законодавства, прирівнюється до великогабаритного судна, наприклад, до танкера. Рівень бюрократії, що для того, що для іншого аналогічний».
Ніколаєв підкреслює, що текст федерального закону має дати довгоочікувану для яхтсменів відповідь на питання, що ж таке «маломірне судно», і розробити комплекс правил і заходів, які забезпечили б капітанам цих суден безперешкодні подорожі.
«У всіх приморських країнах світу з розвинутим яхтингом капітан малогабаритного судна має право зайти у спокійні води, пришвартуватися, спуститися на берег і упродовж години оформити всі папери для легального перебування в порту. Стільки ж приблизно займає процедура виходу з порту. У нас же капітан не має права й кроку ступити на берег до оформлення документів. А як їх оформити, перебуваючи на борту, або як пришвартуватися, не спускаючись на причал ‒ не зрозуміло. Законодавство або уповноважені органи відповідей на ці питання не дають», ‒ підсумував Ніколаєв.
У матеріалі використовується термінологія, що використовується на анексованому Росією півострові
