Спеціально для Крим.Реалії
Колишній український президент Віктор Янукович вирішив вийти з судового процесу за обвинуваченням у державній зраді. Власне, таке рішення було лише питанням часу. Януковича ‒ як і будь-якого авторитарного правителя ‒ не може влаштовувати суд, який він не контролює. Як і будь-який авторитарний правитель, Янукович не може повірити у справедливість суду. Він вважає, що вирок йому випише Порошенко. Ну або Луценко. І він брав участь у цьому процесі рівно стільки часу, скільки було відведено йому російськими «кураторами», які програмують кожен крок цього приблудного андроїда.
Цікавий не сам факт виходу з процесу. Цікаве щире нерозуміння Януковичем того, що саме його дії спричинили війну. І коли Янукович говорить, що робив все для недопущення війни ‒ він бреше самому собі.
І коли Янукович говорить, що робив все для недопущення війни ‒ він бреше самому собі
Янукович привів Україну до війни самим стилем свого правління, який означав вічну гризню між його придворними, і призвів до розгону «студентського» Майдану. Янукович привів Україну до війни своїм нерозумінням необхідності розмовляти з розсердженими громадянами і впевненістю, що кожен, хто виступає проти його очманілої банди ‒ агент ЦРУ. Янукович привів Україну до війни тим, що практично втратив контроль над державою, віддав її в руки російських спецслужб і їхніх численних агентів у власному оточенні. Янукович привів Україну до війни тим, що своєю ганебною втечею з Києва виваляв у грязюці президентський інститут. Янукович привів Україну до війни тим, що дав перетворити себе на заручника путінських примх. Янукович привів Україну до війни тим, що всупереч законодавству надіслав до кримського парламенту подання на призначення нового голови уряду автономії, тим самим легітимізувавши державний переворот в автономії. Янукович привів Україну до війни тим, що підливав палива у донбаське багаття ‒ роками він обкрадав своїх земляків, а потім вирішив використовувати їх як витратний матеріал для повернення до влади.
Янукович ‒ це і є війна. Як і Путін. Якщо можна було б придумати таку медаль ‒ «за дестабілізацію мирної країни, за вбивство громадян, за пограбування та крадіжки в Україні», то на аверсі цієї медалі, звичайно, був би профіль Путіна. Але на реверсі ‒ профіль Януковича.
Обидва диктатори це в повній мірі заслужили.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
