У міжнародній пресі є публікації, в яких досить оптимістично говориться про майбутнє України, де, незважаючи на перебування при владі багатьох людей зі старої системи, збудоване динамічне громадянське суспільство й викристалізовується національна ідентичність, а також тверда орієнтація на Європу. Також пишуть про те, що українські силові структури кладуть край залізничній блокаді окупованих територій на сході. І також є статті про російську учасницю «Євробачення» Юлію Самойлову, і чого хотіла досягти Москва, номінуючи на пісенний конкурс співачку, яка виступала в анексованому Криму.
Брюссельське видання Politico.eu розмовляло з колишнім послом США в Москві Майклом Макфолом, який представляв свою країну в Росії протягом 2012-2014 років.
Розмова вийшла широкою – про американсько-російські відносини, перспективи Росії, але в ній є й частина про Україну та її майбутнє.
Журналіст запитав Макфола, чи Захід «втратив Україну» і чи Україна «втратила» окуповану частину Донбасу й анексований Крим назавжди?
«Я думаю, що Україна має світле майбутнє як країна. Я, власне, досить оптимістично налаштований щодо України. Я не хочу передбачати, що станеться на сході. Не певен, що погоджуся, що схід втрачено, але я не є оптимістом щодо врегулювання (конфлікту)», – сказав Макфол виданню.
«Несподіваним позитивним наслідком тієї жахливої анексії й інтервенції стало народження українського суспільства, а також української нації й ідентичності», – додав колишній дипломат і один із провідних американських політичних експертів.
Щодо України, то Макфол вважає, що, попри проблеми в українській політичній верхівці, де багато представників старої системи все ще правлять, в Україні все ж народилося динамічне громадянське суспільство й відчуття приналежності до Європи, що раніше було розпливчастим. «Народилася нація. Путін зробив це ненароком», – каже екс-дипломат.
На запитання, що найгіршого може зробити президент США Дональд Трамп у царині відносин із Росією, Макфол відповів: «На мою думку, (найгіршим) було би визнання Криму «частиною» Росії. Це б підірвало все, що ми збудували після Другої світової війни. А першим у списку був би ліберальний світовий порядок і порушення заповіді «Не анексуй території сусіда свого». Це мене лякає».
Макфол має «обережний оптимізм», що президент Трамп відходить від ідеї визнання Криму «частиною» Росії, а політика нового Білого дому в питанні Росії «починає все більше виглядати як політика часів Обами».
«Незважаючи на всі свої обіцянки під час президентської кампанії, якщо ви поглянете на те, що було сказано про НАТО, про Крим і санкції, то це насправді не виглядає аж так відмінно», – каже Макфол виданню Politico.
Сайт телерадіомовної компанії Deutsche Welle пише про арешт Службою безпеки України 43-х активістів, які блокували окуповані території з січня, зокрема, перериваючи поставки вугілля до решти України.
У статті зазначається, що українські націоналісти й опозиційні депутати парламенту підтримали блокаду, говорячи, що закупівлі вугілля допомагають фінансувати діяльність бойовиків у регіоні.
За повідомленнями, СБУ здійснила арешти в Торецьку, Щербинівці й Курдюмівці, і що спочатку активісти відмовилися скласти зброю, що й призвело до арешту більш ніж сорока людей.
«Незважаючи на те, що сторони воюють за контроль над східною Україною, обидва боки, як не дивно, погодились у тому, що блокада перервала торгівлю й загрожувала відключеннями електроенергії», – читаємо у статті.
Сайт зазначає, що багато теплових електростанцій покладаються на антрацитне вугілля, яке видобувається на територіях, підконтрольних бойовикам, і що особливо залежність України від цього типу вугілля відчувається взимку.
У статті говориться, що Євросоюз продовжив санкції за незаконну анексію Криму 2014 року, а також порушення територіальної цілісності України. Санкції ЄС продовжені ще на півроку.
Європейська рада, що формується з лідерів країн-членів ЄС, заявила, що санкції залишили «через дії з підриву чи загрози територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України».
Британська газета The Guardian пише про російську учасницю пісенного конкурсу «Євробачення», який відбудеться у травні в Києві, Юлію Самойлову.
«Росія бере провокативну ноту на «Євробачення» в Києві» – це, власне, заголовок у британській газеті, яка також зауважує, що номінація представниці Росії поклала край припущенням про можливий бойкот Москвою конкурсу в Києві.
Видання зауважує, що російське державне телебачення оголосило, що Юлія Самойлова, яка перебуває в інвалідному візку, представлятиме Росію з англомовною композицією Flame is burning («Вогонь палає»), демонструючи, що «ані вік, ані обмежені фізичні можливості не є перешкодою якщо люди прагнуть чогось досягти».
Однак, ідеться у статті, довкола Самойлової з’явилася суперечність після повідомлень українських ЗМІ, що вона виступала в Криму після анексії Росією 2014 року.
Сама 27-річна Самойлова підтвердила, що співала в Криму 2015 року. Речниця СБУ заявила, що українська служба безпеки вирішуватиме, чи дозволити Самойловій в’їзд до України, спираючись на «українське законодавство й національні інтереси в галузі безпеки».
Минулого листопада, веде далі газета, Україна заборонила в’їзд 140 російським культурним діячам, дії чи заяви яких «суперечили інтересам зміцнення безпеки держави».
Видання цитує Айдера Муждабаєва, одного з керівників кримськотатарського телеканалу ATR, який сказав, що Самойлова порушила українське законодавство своїм приїздом до Криму, і назвав її участь у «Євробаченні» «цинічним та аморальним кроком» із боку Москви.
«Вони використовують цю дівчину, як живу бомбу в пропагандистській гібридній війні проти України», – сказав Муджабаєв.
Речник російського президента Дмитро Пєсков, зі свого боку, заявив, що Кремль хотів «уникнути будь-якої політизації «Євробачення», додавши: «Ми не бачимо нічого провокативного тут».
Сама ж Самойлова, яка мріяла заспівати на «Євробаченні» з самого дитинства, сказала, що не знає чи матиме проблеми з в’їздом до України. «Я взагалі про це не думаю. Моє завдання – гарно заспівати», – сказала співачка.
