В оприлюдненій Державним департаментом США щорічній доповіді щодо стану з правами людини в майже двохсот країнах світу чимало місця займає розділ щодо прав людини в Україні за 2016 рік. Зокрема, приділено увагу порушенню прав людини в зоні конфлікту на Донбасі, а також в анексованому Росією українському Криму. Також Держдепартамент звертає увагу на неповне дотримання прав 1,7 мільйона переселенців. Світова преса звертає увагу на те, що новий держсекретар США Рекс Тіллерсон відійшов від звичної традиції і не презентував доповідь свого відомства особисто.
Держдепартамент США оприлюднює доповідь щодо стану з правами людини в світі щороку і вже кілька років поспіль – від часу анексії Криму та початку конфлікту на сході України – саме порушення прав людини в цих двох регіонах найбільше привертають увагу Держдепартаменту.
Удоповіді мовиться, що підтримувані Росією сепаратисти на Донбасі займаються викраденнями, тортурами, незаконними затриманнями людей, змушують служити у війську неповнолітніх, розчавлюють будь-який спротив чи опозицію, а також обмежують доставку та роздачу гуманітарної допомоги в зоні конфлікту.
Також в доповіді говориться, що на Донбасі сепаратисти з угруповань «ДНР» та «ЛНР» «систематично здійснюють численні зловживання, включно з тортурами, для того, аби тримати під контролем, або з метою особистої фінансової вигоди». Серед порушень: побиття, примусова праця, психологічні та фізичні тортури, приниження на людях, а також статеве насильство.
«Ці факти відомі. Але дуже складно про це говорити, тому що насправді якісь факти можна досліджувати на тій території, але на тій території практично ніхто не працює, скажімо, громадські організації, які б могли моніторити ситуацію. І інформація про те, що відбувається на тій території, – це такі уривчасті фрагменти інформації і значною мірою ця інформація відповідає дійсності, але дуже складно скласти більш-менш точну картину», – каже Олександр Букалов, голова Ради правозахисної групи «Донбас-Меморіал».
«Дуже складно документувати конкретні приклади порушень прав громадян на тій території. Це робиться, ситуація не така, що нічого немає, але робити це дуже складно. І міру порушень і скільки людей підпадають під ці порушення, дуже складно оцінити», – додає Букалов.
До речі, на цей факт – складність отримання свідчень і їхньої документації на окупованих територіях Донбасу – вказує у своїй доповіді і Держдепартамент США.
У доповіді зазначається, що Росія продовжувала минулого року озброювати, тренувати, керувати сепаратистами та воювати поруч з ними, а підтримувані Росією сепаратисти систематично чинили перешкоди в роботі та погрожували міжнародним спостерігачам.
«Ну, які можуть бути сумніви, адже факти ці про правопорушення відомі. Ми дуже уважно вивчаємо факти і катувань, і утримання в підвалах, і різних формах насильства про мирних і військових громадян. Ми ці факти знаємо, і ці факти знає і світ. Так що це дійсно так», – каже про доповідь Держдепартаменту Микола Козирев з Громадського комітету захисту прав людини.
Права переселенців
В доповіді американського дипломатичного відомства також вказується на «недостатню підтримку» внутрішньо переміщених осіб. В цілому ж, читаємо в доповіді, анексія Росією Криму та агресія на українському сході вилилась в 1 мільйон 700 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які мають «труднощі з легалізацією документів, освітою, пенсіями, доступом до фінансових послуг та медичного обслуговування».
Доповідь вказує, що минулого року уряд України призупинив усі виплати переселенцям, намагаючись пересвідчитись в їхній фізичній присутності на території, яка під контролем Києва, з метою уникнути фінансових зловживань.
«З переселенцями, звичайно, серйозна проблема, бо я і сам переселенець з Луганська вже три роки. Хоча б той факт, що ми тричі не голосували. Перший раз не голосували на Донбасі, бо не було виборчих дільниць під час президентських виборів. А потім вже тут не голосували і під час парламентських, і місцевих виборів. І хоча право брати участь у виборах і обирати владу – це важливо, однак є й інші факти, пов’язані з отриманням соціальних виплат, з реєстрацією, з можливістю вільно переміщатися туди й сюди (через лінію розмежування – ред.). Все це можна узагальнити одним словом: дискримінація. За рядом ознак, переселенці дійсно перебувають у дискримінованому стані на сьогоднішній день», – каже в інтерв’ю Микола Козирев з Громадського комітету захисту прав людини.
Анексований Крим
Щодо Криму, то в доповіді говориться, що на півострові російська окупаційна влада систематично переслідує тих, кого вважає дисидентами, вдаючись до насильства та політично вмотивованих переслідувань.
У доповіді зазначається, що «окупаційна влада позбавила членів певних груп, особливо етнічних українців і кримських татар, фундаментальних громадянських свобод, включно зі свободою вираження своєї національності та етнічної приналежності, і піддають їх систематичній дискримінації».
У доповіді згадується травнева заборона Меджлісу кримськотатарського народу, а також заборона мітингів, зборів і перешкода фінансування цієї організації. У документі Держдепартаменту США вказано й на конкретні випадки репресій, наприклад, викрадення Ервіна Ібрагімова, арешт Юрія Ільченка, використання каральної психіатрії проти Ільмі Умерова і кількох затриманих у «справі Хізб-ут-Тахрір», тортури у в’язницях і арешти демонстрантів. Також в доповіді окремо згадується справа кримського журналіста Миколи Семени.
Але, як каже правозахисник Олександр Букалов, документувати правопорушення в Криму легше, аніж на Донбасі.
«По Криму це легше, певною мірою, бо там не ведуться бойові дії. Це робити там набагато легше, але українські правозахисники там не можуть діяти, і вони отримують інформацію непрямими шляхами. Російські правозахисники, наскільки я знаю, там бувають і працюють, але їхні можливості теж дуже обмежені», – каже правозахисник.
«В Криму – своя специфіка, і там насамперед піддають тиску, затриманням і іншим утискам людей, які не погоджуються з тамошньою «владою». Але поза цими стосунками незгодних і «влади» решта громадян живуть в Криму відносно спокійно. Масово ж порушуються російською владою права кримськотатарського народу», – додає Букалов.
Тіллерсон не презентував доповідь
Доповідь Держдепартаменту щодо стану з правами людини було оприлюднено 3 березня, але новий держсекретар США Рекс Тіллерсон не представляв її особисто, як це робили його попередники.
«Доповідь говорить сама за себе. Ми є дуже, дуже горді за неї. Тут має йтися про факти», – сказав один неназваний представник Держдепартаменту журналістам.
Доповідь складається на основі повідомлень від посольств США із майже двохсот країн світу. Агентство Reuters зазначає, що Рекс Тіллерсон наразі ще не провів прес-конференції як держсекретар і переважно намагається уникати прямого контакту зі ЗМІ.
Правозахисні групи також розкритикували «тихий» варіант презентації доповіді.
«Це свідчить про брак зацікавленості і розуміння, що підтримка прав людини віддзеркалює все найкраще, що є в Америці», – сказав агентству Роб Бершинські, віце-президент правозахисної організації Human Rights First.
