У міжнародній пресі є низка публікацій на тему стратегії, якої дотримуватиметься новий президент США Дональд Трамп і його команда щодо різних проблемних точок світу, і ця невизначеність особливо відчутна в Україні, де мало місце загострення бойових дій. Також є статті про заяви чільного американського сенатора щодо потреби посилення санкцій проти Росії за її дії в Україні, а також кібернапади на інші країни. Торкається преса і проблеми скорочення кількості населення України.
Провідний часопис Канади The Globe and Mail вміщує репортаж кореспондента Марка Маккіннока з Сартани, що на українському Донбасі, заголовок якої – «Доки відносини Росії та США зміцнюються, відбувається ескалація насильства в Україні».
Автор пише, що протягом багатьох місяців було більш-менш тихо уздовж лінії протистояння в тій частині Донбасу, але все змінилося після 28 січня, коли відбулася телефонна розмова президентів Дональда Трампа й Володимира Путіна, – бойові дії спалахнули знову, а автоматичну зброю замінив грім артилерії, танків і ракетного вогню.
Усе виглядає так, ніби хтось випробовує американського лідера, приблизно втричі збільшивши кількість обстрілів і прагнучи дізнатися якою насправді є позиція Трампа щодо трирічної війни в українському індустріальному серці – на Донбасі.
Газета наводить такі цифри: лише з українського боку 26 людей загинули і 124 були поранені після телефонної розмови двох президентів, порівняно з вісьмома загиблими і 46 пораненими місяцем раніше.
У Сартані, сільськогосподарському селищі поблизу стратегічного портового Маріуполя, що на Донеччині, ескалація відлунюється пекельними спогадами про початкову стадію конфлікту. День ще якось можна знести, але коли заходить сонце, бойові дії активізуються, пише автор.
Люди забули вже, що таке переляк від обстрілів. Але за останній місяць обстріли знову стали гучнішими – їх навіть чути в центрі міста», – розповідає газеті одна з місцевих журналісток у Маріуполі.
Автор статті зазначає, що від часу інавгурації президента Трампа було написано тисячі статей і мільйони твітів щодо його нібито зв’язків із Росією. Але спалах насильства в Україні з одночасною політичною баталією за владу в Києві також посилились від часу виборів у США і є сильною ознакою того, як можуть вибудовуватися відносини США й Росії.
«У нестабільних місцях у всьому світі – від Близького сходу до Балкан і Південно-китайського моря – уряди непевні, якими нині є геополітичні правила, що їх дотримується Трамп і його недосвідчена команда в Білому домі. Є бажання й потреба вирахувати, як новий президент реагуватиме на різні кризи в різних регіонах. І ця невизначеність особливо відчутна в Україні…», – читаємо у статті в канадському часописі.
Сайт американської телеканалу Fox9 пише про зустріч впливового американського сенатора Емі Клобучар у штаті Мінесота з українською громадою та її зусилля щодо посилення санкцій проти Росії через її агресію в Україні.
У статті йдеться, що зустріч відбулася на тлі третьої річниці анексії Криму Росією – кроку, який західні держави вважають незаконним.
І через три роки після того напруга між Росією й Україною нікуди не поділася – зокрема через події на сході України, де українські війська ведуть бойові дії проти підтримуваних Росією сепаратистів.
Клобучар наприкінці грудня була в Україні й побувала на передовій на Донбасі. «Я стояла поруч із вояками на лінії фронту. Україна втратила десять тисяч людей лише за кілька років після того, як вторглася Росія», – сказала сенатор Клобучар.
«І вони (українці) знають, що якщо хтось лише скаже Росії: «Ей, робіть що заманеться, а санкції знімаються», – тоді українці втратять значну частину своїх територій», – каже сенатор.
Клобучар нині просуває ідею сильніших санкцій проти Росії, а незалежна комісія має розслідувати нібито російське втручання в перебіг виборчої кампанії минулого року у США.
«Лише за кілька остатніх місяців Україна мала 6,5 тисячі спроб хакерських нападів на свої комп’ютерні системи з боку тролів та інших груп із Росії, і не дивно, що те саме має місце в Литві, ми бачили це в Естонії і ми бачили це в Америці – ось так воно і відбувається», – каже сенатор Клобучар.
Сайт телеканалу додає, що представники адміністрації Трампа заперечують, що будь-хто з виборчого штабу мав якісь неналежні контакти з Росією перед виборами.
Часопис Newsweek вміщує статтю про падіння чисельності населення України і вже в підзаголовку проблема позначається цифрою: на 2016 рік населення України зменшилось на 9,5 мільйона, порівняно з піковим показником 1993 року – 52 мільйони 244 тисячі 100 людей.
Минулого року населення скоротилося в Україні на 170 тисяч, а скорочення кількості населення є трендом останньої чверті століття, мовиться в статті.
«Це серйозна проблема для нашої країни. Люди вмирають через погані життєві умови, погіршення екологічних стандартів чи війну. Іншою проблемою є те, що найбільш активна робоча сила подумує про еміграцію», – цитують у статті депутата парламенту Олексія Рябчина.
Нині в Україні більше людей помирає, ніж народжується. Минулого року на кожне народження дитини припало півтори смерті, за даними Державної статистичної служби України.
«Але цифри, одначе, потребують ширшого контексту», – говориться в статті. Скажімо, з 2014 року не включається населення анексованого Росією Криму, а також частин двох регіонів, окупованих сепаратистами на сході України. Відтак через це з даних щодо населення України відрахували 2,5 мільйона людей.
Як каже Держслужба статистики, найбільш поширеною причиною смертності є хвороби серця (68 відсотків), а потім – рак (18 відсотків).
Також серед причин українські науковці називають надмірне вживання алкоголю й наркотиків. Також кажуть і про погані життєві умови й обмежений доступ до якісного медичного обслуговування.
«Також алкоголь і їжа – дешевша їжа є гіршою для здоров’я. Ну, і довкілля – забруднення й Чорнобиль», – пояснює Ірина Федець із Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Україна має шостий найнижчий у світі показник співвідношення чоловіків до жінок. На кожну сотню жінок припадає лише 86,3 чоловіка. І довготривалість життя двох статей різко відрізняється: чоловіки в середньому живуть в Україні 66 років, а жінки – 76.
«Депопуляція є яскравим барометром настрою населення України», – зазначає часопис, додаючи, що багато українців свідомо вирішують мати меншу кількість дітей, відкладають на потім материнство чи батьківство через політичну й економічну нестабільність, а також через конфлікт на Донбасі.
