Академічний розрив між учнями різних рас у США давно є предметом наукових досліджень і суспільних дискусій. Американські державні школи належать до окремих шкільних округів, і кожна дитина потрапляє до того навчального закладу, що закріплений за місцем її проживання.
За даними Стенфордського центру аналізу освітньої політики, учні в шкільних округах із найбільшою концентрацією бідності мають середній бал на чотири рівні нижчий, ніж діти в найбагатших районах. Новий аналіз оцінок у всій країні підтверджує, наскільки велике значення мають соціально-економічні умови. І оскільки серед афроамериканців та іспаномовних дітей вища частка походить із бідних сімей, то саме представники цих груп населення частіше запрограмовані на невдачі.
Перед учителями шкіл у бідних районах постає нелегке завдання не просто дати школярам знання, а й мотивувати їх до навчання, переконати в можливості розірвати цикл бідності й досягти успіху. Наступні історії показують, що часто для цього достатньо бути креативним і головне – вірити у своїх учнів, щоб вони самі могли повірити в себе.
1. Учитель Майкл Боннер створює з дітьми навчальні реп-відео, і це істотно піднімає їхню самооцінку й покращує академічні досягнення.
До початкової школи Ґрінвіл у Північній Кароліні, оточеної колючим дротом, із видом на кладовище, діти приходять розосередженими й емоційно розбалансованими. Всі учні живуть за межею бідності й деякі не мають домівки. «Уявіть, як це вчити дитину, яка плаче, бо вона голодна», – говорить Боннер.
Намагаючися знайти спосіб заохотити учнів до навчання, молодий учитель обрав музику, оскільки, за його словами, «це те, що пробуджує запал у кожного». Він почав записувати з дітьми навчальні відео у стилі реп. Школярі самі пишуть тексти, придумують танцювальні рухи, знімають відео, редагують матеріали. За словами Боннера, їхня самооцінка й віра у власні можливості почала зростати, і в школі нарешті почалися позитивні зміни.
Відеокліпи масово поширились у соціальних мережах, що викликало в дітей неабияку гордість. Їхня слава дійшла до популярної телеведучої Еллен Дедженерес, яка запросила талановитого вчителя на свою програму та вручила йому різноманітне технічне обладнання для школи й чек на 25 тисяч доларів від торговельної мережі Walmart. Крім того, запустили публічну кампанію збору коштів, під час якої люди пожертвували 75 тисяч доларів.
Ще одна цікава річ, яку практикує Боннер – приносити на урок гроші й давати дітям потримати в руках банкноти. За статистикою, кожен третій афроамериканець у США в перспективі може потрапити до в’язниці, тому мета цієї вправи – дати дітям можливість зрозуміти, що можна отримувати дохід завдяки чесній праці.
2. Учитель Баррі Вайт використовує персоналізовані рукостискання з кожним зі своїх учнів, щоб побудувати глибокі та значущі відносини.
Інший учитель із Північної Кароліни знайшов оригінальний підхід до дітей, узявши приклад із баскетболіста Леброна Джеймса. За словами вчителя, все розпочалося з індивідуалізованого рукостискання з кількома школярами, а потім інші захотіли також. «Я бачив, як багато це означало для них», – ділиться Вайт. Тепер це ранковий ритуал, який заряджає дітей позитивною енергією перед уроками.
Кожне рукостискання особливе, створене з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. Вайт стверджує, що пам’ятати різні рухи не так складно, як може здаватися, бо це на рівні м’язів.
Адміністрація школи підтримує ентузіазм, який дарує учням учитель, повідомляє ABC News.
«Єдиний спосіб допомогти нашим учням досягати на високому рівні кожного дня – це прийняти необхідність значущих і глибоких відносин, – говорить директор школи Мейґан Лофтас. – Рукостискання Баррі – це автентична спроба будувати ці стосунки. Коли я заходжу до класів, я бачу вплив цих сильних і довірливих відносин. Коли діти знають, що їхньому вчителю не байдуже, вони уважні, зацікавлені й націлені на успіх. Це культура, яку ми будуємо в Ешлі Парк».
3. Джошуа Мюррей кинув виклик старшокласникам здобути кожному хоча б п’ять тисяч доларів стипендії, і тоді він витатує їхні імена на своєму тілі. Учні отримали кошти – вчитель виконав обіцянку.
Для багатьох учнів школи Agua Fria в Аризоні вступ до університету ніколи не був перспективою на майбутнє, повідомляє телеканал Fox 7 Austin. «Ніхто з моєї сім’ї ніколи не навчався в коледжі, – говорить один зі школярів, – тому я, швидше за все, буду черговим, хто не піде до коледжу».
Проте ситуація змінилася кардинально, коли до своєї альма-матер повернувся вчителювати 25-літній Джошуа Мюррей. Він почав викладати курс підготовки до коледжу. Мюррей настільки вірив у своїх учнів, що пообіцяв групі старшокласників півтора року тому: «Якщо кожен із вас зможе здобути хоча б п’ять тисяч доларів стипендії, я витатую ваше ім’я на своєму тілі».
Це було дивним викликом, але змусило кожного спробувати свої сили. І – несподівано – кошти від стипендій почали надходити. Учитель дотримав своєї обіцянки, і за чотири години на його тіло нанесли 28 імен.
Усі юнаки й дівчата тепер мають шанс досягнути своїх цілей, бо одного разу вчитель повірив у майбутнє, яке для них самих здавалося нереальним. «Він багато для мене означає, – зі сльозами на очах говорить учениця. – Він справді змінив моє життя. Я не можу це пояснити. У мене немає слів».
