У світовій пресі є публікації про те, як Київ намагається не допустити, щоб Україна стала предметом можливих геополітичних домовленостей Вашингтона й Москви на тлі намагань нового президента США Дональда Трампа покращити відносини з Росією. Також пишуть і про можливе запровадження надзвичайного стану в енергетиці через брак вугілля з Донбасу на українських теплових електростанціях. І є статті про те, що сільське господарство стало локомотивом, що тягне вгору українську економіку й повертає Україні традиційну репутацію «житниці Європи».
Британська газета The Guardian вміщує статтю під заголовком «Насильство триває в змученій війною Україні на тлі того, як США збентежені, а Росія напирає».
У статті йдеться, що від початку бойових дій в Україні 2014 року понад 300 снарядів влучили на територію Авдіївського коксохімічного комбінату – найбільшого виробника коксу в Європі, який розташований усього в кількох кілометрах від лінії фронту.
Особливо напруженими були кілька тижнів під час останнього загострення біля Авдіївки, що Києвом пов’язується з нібито російською реакцією на прихід Дональда Трампа в США.
Цього разу не було прямих попадань в комбінат, але дехто з його працівників загинув від обстрілів житлових будинків в Авдіївці.
«Як завжди, цього разу також був шквал суперечливих заяв щодо того, хто є винним в останньому витку бойових дій», – пише газета, цитуючи, зокрема, міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який навів такі дані: принаймні 170 вантажівок із боєприпасами та принаймні 60 із пальним приїхали з Росії на окуповані території останніми тижнями.
«Все це готувалося», – сказав Клімкін виданню, а заступник голови адміністрації президента Костянтин Єлісеєв пов’язав загострення з намаганням Росії випробувати нову американську адміністрацію і єдність усередині ЄС.
На місцях усе виглядає більш складно, зауважує кореспондент газети Шон Вокер. Останніми тижнями українські війська просунулись на нові позиції, хоча саме підтримувані Росією сепаратисти першими вдалися до артилерійських обстрілів.
За роки правління адміністрації Барака Обами Київ міг розраховувати на стабільну підтримку з боку Вашингтону в конфлікті на сході, який розпалила Росія, постачаючи зброю і живу силу через кордон, але із зосередженням Трампа на покращенні відносин із Росією в України з’явилася тривога, що її можуть принести в жертву в якійсь великій угоді Трампа з Путіним, пише газета.
«Ми сподіваємося, що українське питання не вирішуватиметься за спиною України. Ми віримо, що рано чи пізно буде більш дієва позиція нової американської адміністрації», – цитує газета Єлісеєва.
Дипломати й аналітики в Києві висловлюють переконання, що нинішньою метою Росії є не захоплення більших українських територій, а повернення вже захоплених теренів назад до України на умовах, вигідних Москві, що дало б довготривалий важіль впливу на Україну, читаємо в статті.
Спеціалізоване енергетичне видання Oilprice пише, що Україна може запровадити надзвичайний стан в енергетиці через нестачу вугілля, що постачається з охопленого конфліктом Донбасу, який видобуває велику частину вугілля, яке споживають українські теплові станції.
У статті цитується прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який сказав, що питання можливого запровадження надзвичайного стану в енергетиці є на порядку денному і що «ми не можемо дозволити зниження стратегічних запасів вугілля».
Наприкінці січня залізниця, якою вугілля перевозить із Донбасу, була пошкоджена невідомими, й міністр енергетики й вугільної промисловості України Ігор Насалик каже, що пошкодження лінії Луганськ-Попасна створює ризик для енергетичної безпеки України.
У статті також говориться, що теплові електростанції не зможуть функціонувати тривалий час без вугілля Донбасу. З 24 мільйонів тонн вугілля, що його щороку використовують теплові станції, дев’ять мільйонів є антрацитом, що видобувається лише на Донбасі.
Міністр Насалик попередив, що якщо держава вирішить не брати вугілля з територій на Донбасі, то без нього можна обійтися, але додатково треба буде викласти 551 мільйон доларів на закупівлю вугілля з інших джерел.
Наразі запасів вугілля для теплостанцій вистачає до кінця зими, але в разі цілковитої блокади запаси вичерпаються до кінця березня, а для альтернативних закупівель треба принаймні 50-60 днів із тим, щоб недонбаське вугілля прибуло до України, йдеться у статті.
Агентство Bloomberg пише, що Україна знову повертає собі репутацію «житниці Європи», адже її сільське господарство стає новим «локомотивом» відродження економіки після війни.
Експорт пшениці, ячменю й соняшникової олії нині є на рекордних чи майже рекордних рівнях, що є частиною процесу відродження сільського господарства, яке справді почало відчуватись 2013 року, читаємо у статті.
Це нарощення аграрного експорту збіглось у часі з падінням експорту сталі й залізної руди, які переважно виробляються на індустріальному сході України, який потерпає від конфлікту з підтримуваними Росією сепаратистами.
«Сільське господарство стало локомотивом української економіки. Цифри справді вражають», – сказав в інтерв’ю агентству заступник голови Нацбанку України Дмитро Сологуб.
А, як каже міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий, це лише початок, адже нові іригаційні проекти можуть підняти врожай зернових до 100 мільйонів тонн із нинішніх 66 мільйонів. Серед інших потенційних аспектів, що можуть допомогти цьому, – скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, що є умовою від МВФ для надання пакету допомоги Києву розміром 17,5 мільярдів доларів.
Нині на аграрну продукцію припадає 40 відсотків експорту, в той час як частка продукції металургії впала до 25 відсотків, каже агентство, додаючи, що Україна з населенням 45 мільйонів людей може одного дня зможе прогодувати півмільярда населення планети.
