Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков в інтерв’ю британській корпорації ВВС заявив, що виконання Мінських угод – це справа Києва і «хлопців із Донбасу». За словами чиновника, Росія не є стороною конфлікту і не повинна імплементувати Мінські угоди.
Таку позицію Кремль зайняв не сьогодні. Всі зусилля російської дипломатії протягом минулого року були пов’язані зі спробами скасувати або хоча б послабити санкції проти путінського режиму. Скасування цих санкцій є важливим для країни, в якій закінчуються резерви, а державним компаніям незабаром необхідно буде розраховуватися по величезних боргах.
Головним у російських доказах про необхідність скасувати санкції було пояснення, що Росія у війні на Донбасі участі не бере, впливу на місцевих бойовиків не має і є саме таким посередником у врегулюванні «внутрішньоукраїнського конфлікту», як і Франція та Німеччина. Відповідей на питання, звідки тоді на Донбасі російська зброя і російські військові, які керують діями бандитів і «добровольців» із сусідньої країни, як правило, не було.
Коли у Москві побачили, що ця система доказів нікого не переконує, перейшли до нових спроб. Тепер питання щодо російської участі в конфлікті вже не було головним. Головним стало звинувачення України в тому, що саме вона не виконує Мінські угоди. Але її ніхто за це не карає. Тому – для того, щоб сторони конфлікту були в рівних умовах – потрібно скасувати санкції проти Росії. А Мінські угоди, звичайно ж, продовжити. Без санкцій Кремль вони його більш ніж влаштовують.
Цей фокус у Москви теж не пройшов. І ось у новому році прес-секретар російського президента повертається до старої риторики – ми тут взагалі ні до чого.
Зовсім не випадково замість згадки про угруповання «ДНР» і «ЛНР» з’являється термін «хлопці з Донбасу», нібито запозичений зі старих добрих вестернів
Але це – стара риторика для нової американської адміністрації. І зовсім не випадково замість згадки про угруповання «ДНР» і «ЛНР» з’являється термін «хлопці з Донбасу», нібито запозичений зі старих добрих вестернів. Це щоб американцям зрозуміліше було. Це те, що Володимир Путін скаже Дональду Трампу під час першої зустрічі: «Це не я, пане президенте! Це – хлопці з Донбасу».
Втім, немає ніякого значення, що він там скаже. Володимир Путін – нахабний брехун. І це – така ж істина, як і присутність російської зброї і військових «кураторів» і «добровольців» на окупованій території України.
Для того, щоб погодитися зі словами Путіна, потрібно захотіти повірити в його брехню. Так, як це роблять путінські придворні і піддані.
Але це задоволення може дозволити собі аж ніяк не кожний західний політик.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації ‒ на сайті Радіо Свобода
