Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров минулого року не раз передбачав розвиток подій із тих чи інших проблемних питань у Криму. Про минуле, сьогодення й майбутнє анексованого півострова він розповів в інтерв'ю для Крим.Реалії.
‒ Абдурешите, минулого року в інтерв'ю для Крим.Реалії Ви прогнозували, що міжнародний тиск на Росію у справі Ільмі Умерова змусить російську владу випустити його з ув'язнення. Також Ви попереджали, що політв'язнів у Криму почнуть примусово відсилати до психіатричної клініки. Ви попереджали і про те, що арешти так званих «терористів» ‒ це сценарій російських спецслужб. Що допомагає Вам прораховувати ситуацію?
‒ Я вже дуже довго в кримськотатарському національному русі. За ці роки навчився робити аналіз і відповідні висновки з нього. До того ж я перебуваю тут, у Криму, знаю ситуацію зсередини. Не дивно, що багато правозахисників і журналістів, приїжджаючи на півострів, звертаються до мене, як місцевого провідника. Знають, що можу і показати, і розповісти.
‒ Що можете розповісти про прогнози на 2017 рік?
Географія арештів вказує на те, що поступово будуть охоплюватися нові райони півострова
‒ Найбільше мене хвилює проблема кримських політв'язнів. Якщо 2014 року в нас було четверо заарештованих, то 2015-го ‒ уже семеро, а минулого року стало вже шістнадцять. Тобто динаміка говорить сама за себе, я б дуже хотів помилитися, але реальність така, що можна очікувати розвитку цієї тенденції. Окрім «справи Хізб ут-Тахрір», є ще «справа Меджлісу», до того ж географія арештів вказує на те, що поступово будуть охоплюватися нові райони півострова.
‒ Ви не раз уже говорили, що з боку кримських мусульман немає терору в Криму, а тим часом російські спецслужби продовжують свою «антитерористичну діяльність». Може бути, вони від самого початку боялися появи тут спротиву за прикладом Дагестану?
Як ветеран і активіст кримськотатарського національного руху можу з упевненістю сказати, що основна доктрина нашого руху ‒ це мирні методи
‒ Дагестанський сценарій для нас виключений. Як ветеран і активіст кримськотатарського національного руху можу з упевненістю сказати, що основна доктрина нашого руху ‒ це мирні методи. І, не зважаючи на всі складнощі і труднощі, ми залишаємося й залишимося на позиції цієї доктрини. У мирній боротьбі ми бачимо більше перспектив. Саме завдяки цьому наш народ поважають у світовому співтоваристві, і звучить він усе голосніше на всіх міжнародних трибунах.
‒ Як у цю мирну доктрину вписується діяльність батальйону Ленура Іслямова?
‒ Загалом у світі нас, кримських татар, кілька мільйонів. Ми можемо претендувати на власну державність. У будь-якої держави є силові структури, навіть у найбільш мирної. Можливо, ця ініціатива Ленура Іслямова і є якоюсь спробою формування таких силових структур. При цьому вони нікого не вбивають, не вдираються ночами до будинків мирних жителів, а здійснюють мирне патрулювання.
‒ Що вважаєте своїм головним досягненням 2016 року?
‒ Головне досягнення Кримської контактної групи з прав людини ‒ ініціювання створення об'єднання родичів кримських політв'язнів, викрадених і зниклих безвісти кримських мусульман. Об'єднання отримало символічну назву ‒ «Кримська солідарність». І дійсно, об'єднання виявилося життєздатним і швидко розвивається. Кримська контактна група з прав людини продовжує і продовжуватиме здійснювати патронаж у діяльності «Кримської солідарності».
‒ У листопаді 2016 року ви потрапили в серйозне ДТП, як ваше самопочуття зараз?
‒ Ребра зажили, хребет уже менше турбує. Головне завдання тепер ‒ вставити зуби, думаю, що незабаром і з цим упораюся.
