Світова преса активно коментує голосування України на Раді безпеки ООН за резолюцію, що засуджує будівництво Ізраїлем нових поселень на палестинських теренах, зокрема, говорять, що на Київ могли тиснути чільні представники американської адміністрації. Пишуть і про плановану зустріч президента Петра Порошенка з новообраним президентом США Дональдом Трампом, що може відбутись у лютому. Також є публікації про реформу банківської системи України.
Англомовна газета The Times of Israel пише, що США тиснули на Україну з тим, щоб вона проголосувала в ООН за резолюцію Ради безпеки, що засуджує будівництво Ізраїлем нових поселень.
Як пише видання, посилаючись на неназваного ізраїльського представника, чільний посадовець із американської адміністрації телефонував президентові України Петру Порошенку і прямо тиснув задля голосування України проти ізраїльських поселень.
«Або Обама, або Байден говорили з Порошенком про цю справу», – сказав газеті чільний ізраїльський посадовець, додаючи, що США «працювали за лаштунками» з тим, щоб резолюцію підтримали всі інші члени Ради безпеки ООН.
Ще один чільний ізраїльський представник переконаний, що саме віце-президент США Джозеф Байден тиснув на Україну.
«Те, що Байден сказав їм робити, – це на тисячу відсотків правда», – каже цей посадовець.
І хоча Україна та США визнають факт телефонної розмови між Порошенком і Байденом, американські представники прямо заперечили, що під час розмови обговорювалась резолюція Ради безпеки ООН.
Радник Байдена з питань національної безпеки Колін Кал у Твіттері заперечив, що під час телефонної розмови обговорювалась резолюція. Речник Порошенка відмовився підтвердити, що Байден піднімав тему резолюції під час розмови, зазначає ізраїльська газета.
«Голосування України було таким, що розчарувало Єрусалим, зокрема, через те, що Ізраїль нещодавно підтримав Україну під час голосування в ООН, засуджуючи російську агресію у Криму. Порошенко відвідав Ізраїль у вересні і провів позитивні переговори з (ізраїльським прем’єром Беньяміном) Натаньягу», – зазначає видання The Times of Israel.
Англомовна газета Kyiv Post пише, що президент Петро Порошенко збирається в лютому наступного року зустрітися з новообраним президентом США Дональдом Трампом, зауважуючи, що Київ має «обережний оптимізм» щодо наступного американського лідера.
Видання цитує заступника голови Адміністрації президента Костянтина Єлісеєва, який запевняє, що зустріч може відбутися на початку 2017 року.
«Ми матимемо більш предметну розмову після церемонії інавгурації. Ми маємо на меті організувати візит Порошенка до США в лютому 2017 року», – сказав Єлісеєв.
Як пише видання, Єлісеєв також прокоментував телефонну розмову між Порошенком і Трампом, що відбулася 15 листопада на тлі побоювань, що нова американська адміністрація може залишити Київ наодинці і припинити підтримку, зосередившись на покращенні відносин із Росією.
«Перший крок не був проблемним – це вже добре. Новообраний президент США цікавився ситуацією на Донбасі. Ми побачили, що Дональд Трамп почав вивчати українське досьє. Це також добре. Вже сам факт цієї розмови є доказом, що Трамп готовий розбудовувати двосторонній діалог», – сказав Єлісеєв.
Але, як зауважує видання, Єлісеєв додав, що не хотів би робити далекоглядних висновків, допоки Трамп не прийняв присягу президента, висловивши обережний оптимізм щодо перспектив українсько-американських відносин.
Газета The Financial Times пише, що Україна вдалася до потрібних кроків для реформування своєї банківської системи.
Видання зауважує, що міжнародні фінансові установи привітали недавню націоналізацію ПриватБанку, що розглядалась як «кульмінація зусиль України з 2014 року щодо очищення нефункціонального банківського сектору, в якому домінували контрольовані олігархами банки».
Реструктуризація банківського сектору фактично є однією з найуспішніших реформ в Україні від часу демократичної Революції гідності протягом 2013-2014 років, після якої Росія вдалася до анексії Криму й організації сепаратистської війни на сході, пише газета.
The Financial Times каже, що Національний банк України запровадив жорсткіші регуляційні норми, наслідком чого було закриття 80 банків із 180, які існують в Україні, в результаті чого стало менше банків, проте тепер вони більші та прозоріші.
«Але з економікою в занепаді сектор ще має пройти довший шлях із тим, щоб у ньому відновилася прибутковість», – зазначає часопис.
Більша прозорість банківського сектору, а також націоналізація ПриватБанку призвели до того, що половина цього сектору й чотири з десяти найбільших банків тепер опинились у державних руках – хоча офіційні представники кажуть, що прагнуть реприватизації ПриватБанку в майбутньому, пише газета.
