Комітет постійних представників країн-членів Євросоюзу дав «зелене світло» безвізовому режиму між Україною і ЄС. Щоправда, запрацює такий режим після погодження у ЄС так званого механізму призупинення безвізу, який поки обговорюється. Рішення комітету, що діє від імені Ради Євросоюзу, – це фактично фінішна пряма перед остаточним затвердженням спрощеного пересування країнами Шенгенської зони. Що таке безвізовий режим із Євросоюзом? І коли нарешті Україна його отримає? На поширені запитання Радіо Свобода відповідає разом із експертом громадської організації «Європа без бар’єрів» Павлом Кравчуком.
Про скасування яких віз ідеться?
Йдеться про скасування віз на короткотермінове перебування в країнах, що входять до Шенгенської зони: у всіх країнах-членах Євросоюзу (крім Великобританії й Ірландії), а також Ісландії, Норвегії, Швейцарії і Ліхтенштейні. У цих країнах безвізовий режим дозволятиме перебувати 90 днів протягом кожного періоду в 180 днів.
Як пояснює Павло Кравчук, загалом ідеться про скасування такого дозволу на пересування країнами Шенгенської зони, яким нині є віза типу С.
Як відбуватиметься перетин кордону за умови дії безвізу?
Для перетину кордону за умови дії безвізу потрібен біометричний паспорт. «Крім того, при собі треба буде мати документи, які підтвердять вашу мету поїздки, те, що ви зможете там спокійно перебувати відведений час і збираєтеся повернутися назад, – додає Павло Кравчук. – Наприклад, запрошення, бронь готелю, певна сума грошей або кредитна картка, на якій є ця сума грошей». Загалом ідеться приблизно про той самий набір документів, який нині треба здати для отримання візи у посольстві.
Чи можлива відмова у перетині кордону за умови дії безвізу?
Так. Наприклад, якщо ви не зможете надати необхідну інформацію про мету перебування в країні, в яку в’їжджаєте, підтвердити свою платоспроможність чи той факт, що повернетеся в Україну.
Від кого залежить рішення про безвізовий режим між Україною та Євросоюзом?
17 листопада Комітет постійних представників країн-членів Євросоюзу, що діє від імені Ради ЄС, підтримав запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Тепер мають відбутися спеціальні консультації – так званий тріалог – у рамках яких різні інституції ЄС мають порозумітися щодо механізму дії безвізового режиму. Результати цих переговорів у вигляді консенсусного акту передають до Європарламенту. Після того, як Європарламент простою більшістю підтримує документ, його передають на остаточне схвалення до Ради ЄС. Після схвалення на рівні цієї інституції рішення мають опублікувати в офіційному віснику ЄС.
Водночас наразі спрогнозувати термін остаточного схвалення безвізу вкрай складно: згідно з рішенням Комітету постійних представників країн-членів Євросоюзу 17 листопада, безвізовий режим запрацює після того, як у ЄС вирішать щодо так званого механізму зупинення дії цього самого безвізу.
Що таке механізм призупинення дії безвізу?
Низка країн Євросоюзу, серед яких Німеччина та Франція, висловлюються за необхідність доповнити законодавство Євросоюзу механізмом для реагування у надзвичайних ситуаціях, а саме – зупинення дії безвізу у разі порушень чи зловживань.
Розмови про необхідність запровадження такого механізму велися й раніше, але ідея ніколи не була пов’язана з лібералізацією візового режиму між Україною та ЄС. На думку Павла Кравчука, на активізацію розмов щодо такого механізму могла вплинути міграційна криза в ЄС, її перші наслідки.
Крім того, Брюссель ніколи публічно не ставив ці два процеси – спрощення візового режиму для українців і механізм зупинення безвізу – у взаємну залежність. Президент України Петро Порошенко вже закликав Євросоюз надати Україні безвіз «без подальших зволікань». Українська сторона неодноразово наголошувала, що виконала свою частину зобов’язань для запровадження безвізу.
Які вимоги виконала Україна для того, щоб отримати безвіз?
У листопаді 2010 року Україна отримала план дій із лібералізації візового режиму з ЄС. Усі необхідні для виконання критерії були поділені на чотири блоки: безпека документів (зокрема – запровадження біометричного паспорту), права людини, недискримінація та управління міграцією. Всього – 144 пункти.
«Усі чотири блоки Україна виконала. Єврокомісія визнала їхнє виконання у грудні минулого року, коли видала підсумковий звіт щодо виконання плану, – зазначив Павло Кравчук. – Тоді ще були примітки про те, що ще треба виконати. Але на даний момент виконано все».
