У Держдумі Росії оголосили про створення підкомітету з реалізації державної етнічної політики в Криму й Севастополі, який очолить Руслан Бальбек ‒ депутат, який отримав мандат після незаконних парламентських виборів. Одними з перших кроків сучасної етнополітики на анексованому півострові стало святкування так званого Дня народної єдності 4 листопада, а також протидія «засиллю закордонних свят».
Підконтрольний Росії голова кримського Держкомітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Заур Смирнов зазначив: «На жаль, ми бачили, що політика київської влади формувалася на протиставленні людей різних національностей і різних віросповідань один одному. Мабуть, у цьому була єдина можливість утримувати Крим у складі України як гарячу точку, що завжди була керована «варягами» ззовні. Робилось усе для того, щоб нівелювати кримську ідентичність і розділити людей за мовною й релігійною ознакою. Зовсім інша справа ‒ сильна, самовпевнена держава, яка тепер тільки підсилює свою міць за рахунок кримських народів».
На головні питання про кримську етнічну політику до й після анексії відповідає радник Міністра інформаційної політики України Юлія Каздобіна.
‒ Як ви думаєте, що має на увазі Заур Смирнов, коли розповідає про прямо-таки злочинну «етнічну політику в Криму при Україні»?
‒ Чесно кажучи, я не розумію, але видно, що в одну купу звалено багато різних факторів. Були політичні інтереси Партії регіонів, яка намагалася грати на мовному питанні, було призначення Василя Джарти, який проявив себе не найкращим чином відносно кримськотатарського народу. Спочатку він намагався тиснути на Меджліс, але потім зрозумів, що це сила, за якою стоїть безліч людей, і навіть виділив земельну ділянку під соборну мечеть у Сімферополі. Тобто говорити про ефективну етнічну політику українського уряду, на мій погляд, не можна, тому що її просто не було. А ось російська інформаційна політика була спрямована якраз на те, щоб роздмухувати конфлікти всередині інших товариств.
‒ Тобто в надісланих до Криму «варягів» не було програми щодо «впровадження смути на півострові»?
‒ Це був стиль управління екс-президента Віктора Януковича ‒ придушити всіх і поставити своїх на посади, починаючи з охоронця на цвинтарі й закінчуючи губернатором. Так відбувалося в усій Україні, так що Крим не можна вважати винятком. Ми говоримо не більш ніж про незграбне управління країною.
‒ Заур Смирнов також стверджує, що українська влада досі намагається внести смуту в єдність кримчан.
‒ Можливо, він має на увазі українське радіомовлення з материка в АМ-діапазоні. Взагалі, в Міністерстві інформаційної політики ми розробляємо інформаційну стратегію щодо Криму... Знаю, як це звучить: уже третій рік анексії, а ми тільки розробляємо, але це складніше, ніж здається. Наше слабке місце ‒ комунікація й пов'язана з нею бюрократія. А як послухаєш російських кримських чиновників ‒ нібито ми тут у Києві поставили на потік якусь пропаганду і мстимось усім кримчанам.
‒ Який головний пункт ви б виділили в етнополітиці України в Криму в майбутньому?
‒ Якщо ми говоримо про період після деокупації ‒ це створення кримськотатарської автономії. Але щоб це не викликало неприйняття в інших жителів півострова й не тільки, треба вже зараз промовляти деталі й пояснювати, яким чином такий крок не тільки забезпечить права кримських татар як корінного народу, але й не стане обмеженням прав інших національностей. Цього разу ми не можемо дозволити собі невдачу.
