Росія 20 жовтня відмовилася передати двох кримчан ‒ Олега Сенцова і Олександра Кольченко Україні, посилаючись на свій закон про приєднання Криму до Росії, згідно з яким кримчани автоматично стали громадянами Російської Федерації. Хто і як сьогодні живе з небажаним статусом громадянина Росії на півострові і за його межами? І якими можуть бути ризики для кримчан залишили півострів? Про це говоримо з головою правління Центру громадянських свобод ‒ Олександрою Матвійчук, адвокатом Олександра Кольченко ‒ Світланою Сидоркіною і експертом Української Гельсінської спілки з прав людини ‒ Дар'єю Свиридовой.
Між Росією і Україною немає міжнародних договорів, які регулюють питання подвійного громадянства, саме тому Олега Сенцова і Олександра Кольченка розглядають як росіян ‒ про це повідомили в Міністерстві юстиції Російської Федерації. МЗС України засудило примусове привласнення кримським в'язням російського громадянства, а відмову російської влади від видачі Сенцова і Кольченка назвали незаконною. Ще у квітні 2016 року для російської влади вони були громадянами України, про що писала у звіті омбудсмен Росії Елла Панфілова. Українська сторона ще 2014 року сказала: Сенцов і Кольченко ‒ громадяни України, і вони навіть фізично не могли отримати російський паспорт, адже відразу після анексії Криму їх незаконно схопили російські силовики. 25 серпня Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Сенцова до 20 років суворого режиму, його звинуватили в організації терактів у Криму. Спільником Олега кримські слідчі зробили активіста, антифашиста Олександра Кольченка. Його засудили до 10 років колонії суворого режиму.
‒ У нас у гостях голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Олександро, за російським законодавством кримчани автоматично отримують російське громадянство, Україна ж продовжує вважати їх своїми громадянами. Так хто ж кримчани з точки зору міжнародного законодавства?
Матвійчук: Простір для дискусії тут невеликий. Росія нав'язує своє громадянство, це порушення міжнародних норм, що призводить до низки інших злочинів, зокрема військових. Адже отримання громадянства за замовчуванням ‒ це придбання не тільки певних прав, але й відповідних обов'язків. Це примусовий призов, це незаконне переміщення з території окупованого Криму.
‒ Які документи регулюють це питання?
Громадянин ‒ це ж не кріпак. А Росія дала людям тільки 18 днів, щоб подати заяву про те, що вони хочуть залишити українське громадянствоОлександра Матвійчук
Матвійчук: Є стаття 15 Декларації про права людини, яка гарантує право на громадянство, на його вибір. Зараз у цілій низці рішень Європейського суду з прав людини ми бачимо, що громадянство ‒ не просто зв'язок між людиною і державою, це спосіб визначення міжнародної правосуб'єктності. Громадянин ‒ це ж не кріпак. А Росія дала людям тільки 18 днів, щоб подати заяву про те, що вони хочуть залишити українське громадянство. І 4 квітня 2014 року ці заяви приймали лише в двох пунктах, а 10 квітня ‒ в дев'яти. Люди, які подали ці заяви, виявилися іноземцями на своїй землі з усіма наслідками і проблемами, які випливають звідси. На це погодились лише 3500 осіб. Більшість вважали за краще не робити вибір, і цей вибір за них зробила Росія, нав'язавши їм громадянство.
‒ Які ризики є для кримчан, які зберегли українське громадянство і виїхали за межі півострова?
Матвійчук: З 1 січня 2016 року на території окупованого Криму набула чинності норма загального федерального закону Росії, яка зобов'язує кожного громадянина повідомляти уповноваженим органам про інше громадянство або дозволи на проживання в іншій країні. Інакше людям загрожує кримінальна відповідальність. Прецедентів поки не було, але хто знає, як це використають завтра.
‒ Виходить, у разі затримання до таких громадян можуть не допускати українського консула, адже формально вони ‒ громадяни Росії?
Матвійчук: Так, це ризик. Найбільш уразлива група серед тих, хто залишився на півострові ‒ це діти-сироти. Станом на 1 серпня 2014 року їх було 4228. Їх неможливо вивезти в Україну.
‒ Як прокоментувала адвокат Олександра Кольченка Світлана Сидоркіна, Сенцов і Кольченко не відмовлялися від українського громадянства. Формально Мін'юст Росії правий, оскільки він як державна структура не може не визнати приєднання Криму до російської держави. Згідно із законом про приєднання Криму ті, хто хоче зберегти українське громадянство, мають зробити це в певний період, і багато людей не знали, як юридично вчинити в цій ситуації. Більшість молоді зберегли українські паспорти, проте формально стали ще й громадянами Росії. Сенцов і Кольченко, можливо, теж на момент затримання ще не визначилися, адже період для ухвалення такого важливого рішення про громадянство був занадто коротким. За словами Сидоркіної, це стало причиною нинішніх проблем.
З нами на зв'язку мешканка Керчі Анна. Анна, з якими проблемами стикаються кримчани, які не отримали російський паспорт?
Анна: Ухваливши рішення залишити українське громадянство, я вивчила рекомендації і вирішила оформити посвідчення на проживання. Діватися ж нікуди. Але, вже отримуючи вид на проживання вдома, де я прожила 40 років, я дізналася ‒ цей документ потрібно переоформляти кожні 5 років. Для цього потрібно звернутися в усі організації, які мене обслуговують. Щороку я маю надати міграційній службі повідомлення про проживання іноземного громадянина. Я маю вказати джерело доходу, прибутки, відзвітувати про свої переміщення, не їздити сумарно понад півроку, інакше втрачу право мати дозвіл на проживання.
‒ З нами на зв'язку експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова. Дар'є, наскільки законна процедура автоматичного набуття російського громадянства для кримчан?
Я б говорила про примусове громадянство. Про законність не йдеться, як і про приєднання Криму. Для кримчан це був вибір без вибору, яке б громадянство вони не взяли. Тепер у них маса проблемДар'я Свиридова
Свиридова: Я б говорила про примусове громадянство. Про законність не йдеться, як і про приєднання Криму. Для кримчан це був вибір без вибору, яке б громадянство вони не взяли. Тепер у них маса проблем ‒ як у нинішніх громадян Росії, так і людей, що стали іноземцями у себе вдома. Якщо говорити про тих, хто прийняв російське громадянство, на першому місці проблема кримінального переслідування. Це питання політичних в'язнів, до яких не допускають консула, які навіть не можуть відмовитися від нав'язаного їм російського громадянства. Відповідно до російського законодавства, як тільки їх притягнуть до кримінальної відповідальності, вони вже не мають права вийти з громадянства.
‒ Що з цим робити?
Свиридова: Досить перспективним є звернення до Європейського суду з прав людини, адже це порушення статті 8 Європейської конвенції і права на приватне життя. Радити відмовлятися від громадянства або приймати його сенсу немає, тому що вибору немає в будь-якому випадку. Ми готові допомагати тим, хто вважає, що його права порушені, зі зверненням до суду. Взагалі, сучасна практика практично не передбачає нав'язування громадянства, хіба що позбавлення.
