Як і решта добре розкручених кримських курортних територій, селище Коктебель у ці дні на гребені так званого «високого сезону». На тутешніх лікувально-оздоровчих, комунальних, а також нудистських пляжах (їх «застовпили» нудисти звідусіль ще за часів СРСР) у межах все тієї ж Коктебельської бухти відпочивальників справді не бракує. Хоча все ж таки попередню, українську, «планку» вони поки що не взяли, змушені визнати самі ж місцеві жителі.
«Приїжджих нині приблизно наполовину менше, ніж 2013 року», – зізнається таксист Ремзі. – Прибулі виключно росіяни, дістаються автобусами через переправу за єдиним квитком, літаками, власними машинами. Кому пенсія, зарплата дозволяє це зробити і дуже подобається наш Коктебель». Разом із колегами Ремзі з перемінним успіхом «чатує» на курортників поруч із автостанцією.
А власник одного з міні-готелів у центральній частині селища Євген стверджує, що клієнтів у нього цьогоріч поменшало навіть у порівнянні з 2015 роком. «На машині приїхати до Криму може собі дозволити не кожен, особливо у поважному віці. Літак для багатьох дорогий. Основний засіб доставки туристів – потяг. Тож поки не побудують міст через протоку і не пустять через неї потяги, ситуація не зміниться». Майже половина номерів у Євгена порожні, хоча ціну чоловік і «не заламує». Бере 2500 руб. за добу в кімнаті на двох з усім набором «люксових» зручностей – від кондиціонера до wi-fi.
Загалом же із пропозицією житла наразі у Коктебелі, судячи з усього, все гаразд. Її доволі багато і на всі смаки. Проте потенційні клієнти однаково проходять повз, як-то кажуть, не моргнувши й оком.
Ледве не на кожному кроці наштовхуєшся на інші привабливі послуги.
А тим часом кримські начальники на всі лади продовжують запевняти, що потік приїжджих зріс у порівнянні з минулим роком майже на чверть. А ще буцімто українських туристів на півострові нині налічується понад 15% і що за літо їх відпочине щонайменше півмільйона. Не знаю деінде, а от у самому Коктебелі українська присутність практично не помітна. У довгому потоці машин на вулицях, а також стоянці неподалік центральної набережної того дня угледів лише три автівки з держномерами України, зокрема харківськими, вінницькими і луганськими. А ще дві з іноземними – білоруськими й естонськими.
У поле зору потрапило лише єдине «лідерство»… українського борщу за 40 руб. у кафе у торговельному ряду, що виходить на набережну.
Якщо продовжувати суто гастрономічну тему, то серед вітамінних смаколиків, як власне, повсюди у Криму, сьогодні на полицях переважають персики, тепличні помідори, а ще дині й кавуни. Щоправда, оцінюють їх на вуличних ятках не так вже й дешево.
Так, за персики, врожай яких цьогоріч у Криму доволі непоганий, на відміну від інших кісточкових, включно з абрикосами і черешнями, продавці правлять 80-100 рублів за кілограм. За ранній столовий виноград – утричі вище. Утім, на центральному ринку Коктебеля ціни ще вищі.
У цьому ж торговельному ряду на підході до набережної невибагливий турист може знайти загалом будь-який товар. Навіть «прикольну» футболку з останньою, до слова, феодосійською, «крилатою» фразою російського прем’єра Дмитра Медведєва.
На самій набережній, зокрема, поблизу знаменитого будинку Максиміліана Волошина, у спекотну годину перехожих і надто екскурсантів (їх взагалі не було видно) дуже мало.
Майже весь народ ніжився у теплих морських хвилях і просто засмагав на березі.
Виявляється, найбільш затребувана туристами недорога ( 500 рублів за півтори години) екскурсія – морська прогулянка вздовж вулкану Кара-Даг, що затух.
Туди курсують стилізовані під «гріновські» бригантини моторні яхти.
Утім, охочих із Коктебеля можуть відправити у будь-яку варту його уваги і статків мандрівку в межах Криму. На автобусі, теплоході, з аквалангами, верхи на конях чи навіть на параплані з «крилатої» гори Клементьєва. Інформують про цей спектр екскурсійних послуг буквально на кожному кроці. Так і на підході до центру.
Так і на самій центральній набережній.
А що думають приїжджі росіяни про нинішній «високий сезон» у Коктебелі? Вдалось поспілкуватися з ними біля входу у найбільший тутешній пансіонат ТОВ «Голубой залив».
Прикметно, що гості переважно більш розкуті у своїх висловлюваннях, ніж самі кримчани.
Григорій (Калуга): «Востаннє приїжджав власною автівкою до Криму три роки тому. Відтоді нічого не змінилося. Як за України не відчував тут себе чужим, так і нині. Змінились лише ціни – вони досягли рівня московських. Ми думали, що хоча б фрукти тут будуть трохи дешевшими. Ні. Але й у нас, у Калузі, ціни теж ахові. Тож нічому не дивуюсь». За словами чоловіка, путівка з двотижневим проживанням у «Голубом заливе» на трьох включно з 50-відсотковою знижкою на авіаквитки в обидва напрямки обійшлась родині у 108000 рублів. А пенсія у Григорія – 23 000 руб.
Ігор (Карелія): «Тут мені більше сподобалось, аніж у Сочі. Відпочивав там торік. І природа тут цікавіша, й екскурсії. Найбільше ж сподобалась екскурсія в Нікітський ботанічний сад. Геть не сподобалась панорама в Севастополі – стара й убита, без хорошого підсвічування. Чи приїду ще раз до Криму – не знаю. Нам більше нікуди їздити, за кордон не пускають».
А тепер про головне – про море. Воно досить тепле (+25), але водночас брудуновате. Бо банально не працюють у Коктебелі очисні споруди. Відтак «недобросовісні» господарі котеджів у прилеглій долині, жителі приватного сектора, як це водиться у деяких приморських регіонах, зекономивши на обладнанні елементарного септика, зливають нечистоти у «ливньовки». А звідти у зливів прямий шлях до моря, причому по сусідству з оздоровчим пляжем згаданого вище пансіонату «Голубой залив».
Напередодні Феодосійський територіальний відділ Росспоживнагляду з цієї причини закрив один із коктебельських пляжів. А вже 1 серпня зняв заборону. «На пляжі в Коктебелі все нормалізувалося, показники прийшли в норму. Ми дозволили функціонування пляжу, проте постійні зливи стічних вод у зливову каналізацію тривають», – пояснив на апаратній нараді у Феодосійській міськраді керівник тервідділу Росспоживнагляду Василь Мізін. На цій же нараді було озвучено розпорядження про посилення роботи екологічної комісії з виявлення незаконних врізок та укладання угод на надання асенізаторських послуг населенню.
Анатолій Кримський, блогер
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
