Столичний часопис США The Washington Post повідомляє про зусилля кампанії Дональда Трампа послабити антиросійську позицію Республіканської партії. Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek розглядає довибори до Верховної Ради України як лакмусовий папірець українських реформ. Європейcьке видання Politico стурбоване переслідуванням російською владою в окупованому Криму кримських татар.
Американський часопис The Washington Post вміщує матеріал «Кампанія Трампа потрошить антиросійську позицію Республіканської партії щодо України». У статті повідомляється, що передвиборча кампанія Дональда Трампа працювала за лаштунками, аби забезпечити відсутність закликів у Республіканській партії щодо надання зброї Україні для боротьби з російськими силами і угрупованнями проросійських бойовиків. Це, зазначає часопис, суперечить поглядам більшості провідників цієї партії щодо зовнішньої політики. Упродовж усієї кампанії Трамп відкидав заклики підтримати український уряд у боротьбі з подальшою російською інтервенцією. Голова передвиборчої кампанії Трампа – Пол Манафорт був понад 10 років лобістом підтримуваного Росією екс-президента України Віктора Януковича. На зустрічі республіканців у Клівленді Даяна Денман, член Республіканської партії від штату Техас, запропонувала поправку, в якій зазначалося, що нинішній ідеал вільної та цілісної Європи випробовується подальшою російською військовою агресією в Україні. У поправці додається, що український народ заслуговує на підтримку американців у його боротьбі з агресією Росії.
Американське видання пише, що представники Трампа на засіданні «Республіканської платформи» виступили за зміну формулювання цієї поправки. Зрештою представники Трампа написали поправку до поправки Денман. Вона викидає з поправки Денман заклики надати летальну зброю Україні, замінивши все це закликами до «відповідної допомоги». Саме таке формулювання було і ухвалене. Часопис пише, що коли програмний документ Республіканської партії США «Республіканську платформу» буде оприлюднено, вийде так, що офіційна позиція Республіканської партії з питання надання зброї Україні суперечитиме думці майже всіх лідерів партії з питань національної безпеки. Далі видання наводить слова Рейчел Гофф, члена комітету платформи Республіканської партії, яка каже, що все це стало ще одним прикладом того, що Трамп дотримується позиції, яка відрізняється від позиції керівництва партії, що може бути небезпечним для Америки та всього світу.
The Washington Post зазначає, що Дональд Трамп не є єдиним політиком, який виступає проти надання зброї Україні. Президент Обама також вирішив не дозволити подібні постачання, попри рекомендації від провідних фахівців з європейських питань у Державному департаменті та американському війську. Видання додає, що ставлення Трампа до Росії завжди було більш дружнім, ніж у більшості республіканців. Сам Трамп заявляв, що має гарні стосунки з Путіним, назвавши похвалу з боку Путіна за «велику честь». Газета нагадує, що Трамп мав багато бізнесових інтересів у Росії і регулярно туди їздив ще від 1987 року. За словами Трампа, найбільшої загрози Європі слід чекати не від Росії. Він вважає, США має концентруватися на допомозі Європі у боротьбі проти ісламського тероризму, а не на протистоянні Путіну. Вашингтонський часопис вказує, що Даяна Денман заявила, що кампанія Трампа зраджує прихильність США до молодих демократій у всьому світі. Денман додала, що український народ намагається порвати з минулим і стати вільним. Америка, каже Денман, завжди підтримує тих, хто бореться за свободу.
«ЦЕ ВІЙНА! Трамп оголосив війну Польщі, державам Балтії та Україні»
Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek публікує статтю «Чи сьогоднішні вибори в Україні будуть вільними і справедливими?» Підзаголовок ставить ще одне запитання: «Чи корупція та шахрайство, які були постійною ознакою українських виборів після проголошення незалежності у 1991 році, визначатимуть їхній результат?». Тижневик пише, що довибори в Україні мають на меті заповнити депутатські місця, які залишились вакантними з різних причин. На думку видання, ці вибори можуть стати лакмусовим папірцем реформ. Питання також у тому, чи уряд Володимира Гройсмана приборкає зловживання, давши можливість проведення чесних і прозорих виборів, у такий спосіб демонструючи свою налаштованість на політичні реформи. Американське видання додає, що українці вбачають у Верховній Раді установу, якій найменше можна довіряти. Навіть сьогодні, понад 2 роки після повалення режиму Януковича, Рада і надалі заповнена великою кількістю заможних бізнесменів, які працюють на просування власних фінансових інтересів.
Відтак, пише американський тижневик, не дивина, що конкуренція за парламентські місця, які надають їхнім власникам імунітет, часто супроводжується шахрайством і корупцією. Видання зазначає, що виборча корупція в Україні має багато форм. У минулому ЦВК позбавляла кандидатів права реєструватися, роблячи фаворитами представників партії при владі. На додаток, у виборчих бюлетенях купа різноманітних варіантів. Наприклад, на виборах у липні 2015 року у Чернігівській області у виборчих бюлетенях значився 91 кандидат, імена яких подекуди були абсолютно подібними між собою, аби заплутати виборця, відбираючи голоси у опонентів. Ця практика, як пише видання, існує і сьогодні. На виборах у червні у виборчому бюлетені на Луганщині було 59 зареєстрованих кандидатів, 8 з яких мали ті самі прізвища і місце проживання. На додаток до цього, поширеним є вкидання бюлетенів, «карусельне» голосування та хабарництво. Під час виборів мера Одеси, як пише тижневик, один із кандидатів роздавав виборцям мішки картоплі, щоб купити їхні голоси, автор порівнює це з підкупом відомою в Україні «гречкою».
Newsweek додає, що подібна практика підкупу українських виборців лише посилює контроль олігархів над Україною і підриває можливості реформ, про які говорили на Євромайдані. Однак, на думку американського видання, існує надія, що останні вибори в Україні відрізнятимуться від попередніх. У червні уряд Гройсмана оприлюднив амбітний план реформ з чітко визначеними і практичними, і стратегічними пріоритетами, включно зі встановленням макроекономічної стабілізації, гарантуванні безпеки для громадян, посиленні верховенства права та боротьбі з корупцією. З іншого боку, як пише тижневик, ці вибори у липні означають заповнення лише 7 парламентських крісел, а тому міжнародна увага до них не буде такою пильною, що послабить тиск на організаторів. Водночас, наголошує видання, прем’єр Гройсман та Рада мають шанс продемонструвати чітку налаштованість на реформи, яка б забезпечила чесні вибори у липні. США та ЄС мають вбачати у цих виборах наріжний камінь програми справжніх реформ в Україні.
«Чи сьогоднішні вибори в Україні будуть вільними і справедливими?»
Європейське видання Politico містить статтю «Швидкоплинний тріумф для кримських татар». У підзаголовку зазначається, що перемога на конкурсі «Євробачення» стала надією для кримських татар, проте решта світу вже про це забула. Але, як зазначає видання, забуття не є чимось новим для кримськотатарського населення. Коли співачка Джамала перемогла на «Євробаченні», обійшовши російського виконавця, святкування на її батьківщині були заглушені. Але й переслідування для кримських татар не є чимось новим. 1944 року радянська влада депортувала 250 тисяч кримських татар з їхніх домівок, а 2014 року «зелені чоловічки» з Росії вдерлися до Криму, відродивши побоювання, що це вторгнення може призвести до нової хвилі переслідувань. І ці побоювання справдились.
Видання пише, що сьогодні, через 2 роки після того, як до Криму вдерлося російське військо, і лідерів, і пересічних кримських татар, які висловлювали свою думку, арештовують і викрадають. А членів кримськотатарських громад регулярно залякують і переслідують. Перемога співачки Джамали на конкурсі «Євробачення» була справжнім тріумфом і нагадуванням стану речей на анексованому Росією півострові. Перемога Джамали відбулась за 4 дні до річниці депортації кримських татар у 1944 році. Як пише видання, підконтрольна Росії влада Криму заборонила відзначати цю дату. Тих, хто не послухався, зняли на відео й оштрафували. Російська окупаційна влада Криму спрямовує всі зусилля на припинення діяльності всіх незалежних організацій, які симпатизують кримським татарам, натомість замінюючи ці організації прокремлівськими утвореннями.
Politico нагадує, що Меджліс кримських татар у Росії заборонили і визнали «екстремістською організацією». Спроби росіян заборонити громадянське суспільство є надзвичайно принизливими, але, на думку Politico, не смертельними. На жаль, паралельно російська влада здійснює й серйозніші кроки. У квітні озброєні до зубів підрозділи ФСБ Росії провели обшуки домівок 7 незалежних журналістів. Їхнє устаткування було конфісковане, і дехто з тих журналістів відтоді не написав жодного рядка. 24 травня 31-річного Ервіна Ібрагімова, віце-президента Світового конгресу кримських татар, було викрадено вночі, про нього не було нічого чути впродовж кількох місяців. Загалом видання відзначає, що у Криму від початку російської окупації зареєстровано 19 викрадень, з яких 15 – викрадення кримських татар.
«Кримські татари постраждали найбільше від незаконної окупації Криму Росією»
