Політологічний журнал New Eastern Europe поєднують майбутнє України з майбутнім усього європейського континенту. Американський часопис The Washington Post, повідомляє, що, попри незмінні розбіжності між НАТО і Росією щодо України, НАТО намагається встановити діалог із Росією про безпеку польотів над Балтійським морем. Видання консервативних кіл Сполученого Королівства The Daily Telegraph пише про висловлене Путіном бажання вести «конструктивний діалог» з новим британським прем’єром Терезою Мей.
Аналітичне видання New Eastern Europe вміщує матеріал «Майбутнє України – це майбутнє Європи». Автор – український історик Ярослав Грицак пише, що часто каже, що те, що сталося в українсько-польських стосунках після падіння Берлінського муру, було геополітичною революцією. Автор порівнює це з німецько-французьким примиренням 1950-х років. Автор зазначає, що Польща для українців є надійним та лояльним партнером. Про це свідчать опитування громадської думки в Україні. На запитання щодо найбільш дружньої до них країни, українців називають саме Польщу. На думку Грицака, українсько-польські відносини впливають не лише на дві країни, зараз, за нинішніх умов, на карті стоїть майбутнє усього європейського континенту. Якщо ми погодимось, що Європа залишатиметься глобальним гравцем протягом наступних років, ми тоді матимемо на увазі увесь світ.
Автор наголошує на тому, що українсько-польське примирення «може простягатися далі на схід», тобто стати прикладом. На його думку, для того, щоб Європа була стабільною, українсько-польські відносини мають перетворитися на трикутник «Україна-Польща-Росія». Без участі Росії ця «конструкція» не буде тривалою. Тим часом примирення з Росією не відбулося протягом останніх 25 років, і за умов нинішньої відвертої російської агресії це примирення не має жодних реалістичних шансів. Проте, як додає Грицак, це не означає, що ми не повинні думати про те, як саме це примирення може відбутися. Далі автор знов наводить приклад французько-німецького примирення, про яке Роберт Шуман почав говорити ще наприкінці 1940-х років, задовго до того, як це примирення відбулося. Передумовою примирення був крах режиму Гітлера. У цьому сенсі Грицак наводить паралелі щодо можливого польсько-російського та українсько-російського примирення, передумовою яких так само має стати падіння режиму Путіна. Автор пише, що президент Росії Путін розуміє лише мову сили, бо вважає, що примирення – для слабких.
Автор статті Ярослав Грицак зазначає, що деякі фахівці, включно з Джорджем Соросом, висловлюють думку, що путінський режим у Росії протримається ще приблизно 2 роки. Навіть якщо сприймати такий сценарій, 2 роки – це забагато для України. Грицак додає, що путінська агресія проти України не була спонтанною. Російську стратегію нападу розробили 2009 року після війни у Грузії. Згідно з цією стратегією, наміром Путіна була захопити половину України зі сходу на південь по лінії «Харків-Одеса» – там промислове серце України і вихід до Чорного моря. Решта ж території України, її сільськогосподарський центр і захід, не мали значення для Путіна. А у результаті Путін спромігся лише анексувати Крим і «відрізати» третину українського Донбасу. Таким чином, автор пише, що Путін зазнав військової поразки в Україні. Втім війна в Україні триває і далі. Якщо Україна буде протистояти Росії на самоті, шанси на успіх надзвичайно низькі. Однак Росія не матиме жодного шансу досягти своєї мети, якщо Україна отримає доступ до західних ресурсів. І тут, на думку автора, саме існування колективних санкцій проти Росії є потужним свідченням того, що Захід таки захищає Україну. Надзвичайно важливою є солідарність країн Заходу, як реакції на агресію Росії проти України.
«Якщо сказати простіше, то майбутнє України – це майбутнє Росії, що, у свою чергу, є майбутнім Європи»
Столичне видання США – газета The Washington Post публікує статтю «НАТО і Росія розглядають план зменшення ризику у Балтійському регіоні». У матеріалі зазначається, що НАТО залишається в натягнутих відносинах з Росією через Україну, проте, попри все, таки розгляне пропозицію Кремля про зменшення ризику повітряних небезпечних випадків у небі над Балтійським морем, де нині спостерігається велика кількість польотів військової авіації. Водночас, за словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа з росіянами так і не було досягнуто порозуміння у питанні України.
Часопис повідомляє, що на зустрічі у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі, яка тривала 2,5 години, обговорили також питання, про які йшлося на варшавському саміті НАТО. Про ці рішення було повідомлено постійного представника Росії при НАТО Олександра Грушка, який, у свою чергу, заявив, що плани НАТО щодо розміщення військ альянсу у країнах Балтії та Польщі нібито «не можна виправдати», бо ж, за словами російського представника, «Росія не є загрозою для Північноатлантичного альянсу». Росіянин далі звинуватив альянс у посиленні напруження на європейському континенті і додав: «Звичайно, ми будемо вжити всіх необхідних заходів для захисту нашої безпеки». Згадавши ідею, висунуту президентом Фінляндії Саулі Нійністьо і підтриману Путіним, Грушко повідомив представникам НАТО, що російські літаки готові літати деякими маршрутами у регіоні з увімкнутими радіолокаційними маяками, висловивши сподівання, що країни НАТО діятимуть так само. Росіянин додав, що все це також має стосуватися літаків з країн, які не є членами НАТО, таких як Фінляндія та Швеція.
The Washington Post з посиланням на доповідь, базованої у Лондоні дослідницької організації European Leadership Network, пише, що російські бойові літаки, літаючи регіоном з вимкнутими радіолокаційними маяками, не надсилають сигналів авіадиспетчерам, що вже кілька разів призводило до небезпечних ситуацій. У кожному разі генеральний секретар НАТО відзначив, що вважає за позитивний розвиток подій, що Росія дала зрозуміти, що хоче зробити кроки, які б зменшували ризик небезпечних випадків. Разом з тим американський часопис наводить слова американського генерала Скапарротті, який повідомив у Брюсселі, що має намір регулярно спілкуватися з російськими генералами для того, щоб зменшувати напруження, проте від травня поточного року, за словами генерала Скапарротті, подібного контакту з росіянами встановити не вдалося.
«НАТО залишається у в натягнутих відносинах з Росією через Україну, проте, попри все, таки розгляне пропозицію Кремля про зменшення ризику в небі над Балтійським морем»
Найбільший британський часопис The Daily Telegraph друкує статтю «Володимир Путін «хоче конструктивного діалогу» з Британією Терези Мей». Британське консервативне видання пише, що Путін підтвердив його бажання співпрацювати з новим британським прем’єром з низки поточних питань про стосунки двох країн, а також про міжнародний порядок денний. Саме про це йшлося у спеціальній заяві Кремля після того, як Тереза Мей офіційно стала 54-м прем’єр-міністром Великої Британії.
Британська газета додає, що Путін наголосив на своєму переконанні, що збереження і розвиток великого потенціалу російсько-британських відносин і співпраці у різноманітних галузях, який існував вже впродовж тривалого часу, в інтересах обох країн. Видання також згадує, що Путін подякував попередньому прем’єр-міністру Дейвіду Камерону, з яким він подекуди мав, як зазначає консервативний часопис, доволі складні стосунки. У кремлівській заяві також є сподівання Путіна, що багатий політичний досвід Дейвіда Камерона знайде своє застосування у майбутньому: як у Сполученому Королівстві, так і у міжнародній спільноті. Видання нагадує, що минулого місяця Путін явно висловив своє задоволення програшем прем’єр-міністра Камерона на референдумі у Великій Британії, а сам Камерон визнав, що Brexit піде на користь Росії. Путін заперечив будь-яке підґрунтя для подібних заяв.
The Daily Telegraph пише, що Путін одразу ж заявив, що ці слова колишнього британського прем’єра є хибною спробою скерувати громадську думку Британії у потрібне для Камерона русло. Російський президент, як додає британський часопис, наполягає, що його країна пильно стежила за перебігом кампанії перед проведенням референдуму у Великій Британії і, за словами Путіна, навіть не намагалась у якийсь спосіб здійснити вплив на цей процес. Кремль також висловив свої сподівання на покращене порозуміння з Британією після Brexit, водночас дещо заглушуючи тон висловлювань, що результат референдуму про вихід Британії з Європейського союзу буде на користь російській закордонній політиці.
«Добре, Борисе Джонсоне, Ви ще не образили кожного зі світових лідерів. Путін буде Вашим другом!»
