Анна Богачова – активістка об'єднання «Кримська солідарність». Її чоловіка Вадима Сірука звинувачують у приналежності до організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії, і зараз він перебуває в ув'язненні. Про те, що таке «Кримська солідарність» і які її завдання, Анна розповідає в інтерв'ю спеціально для Крим.Реалії.
– Анно, як вийшло, що Ви – слов'янка і Ваш чоловік-слов'янин стали мусульманами?
– Наші з ним історії відрізняються, ми познайомились, уже будучи мусульманами. Я почала цікавитися ісламом в університеті. З нами вчилися студенти з різних країн, багато з них були мусульманами й вони дуже сильно відрізнялись від інших людей. Мені стало цікаво, почала читати ісламську літературу, потім знайшла місцевих мусульман, почали спілкуватися. Так для мене відкрився світ, у якому є відповіді на мої запитання про життя, причому всеосяжні й такі, що не суперечать один одному.
Мій чоловік своє дитинство провів у Нижньогірському районі Криму, де навчався й товаришував із місцевими мусульманами, так що немає нічого дивного в тому, що він зацікавився їхнім світоглядом. Він розповідав, що йому дуже подобалася гостинність кримськотатарських сімей, якої, на жаль, часто не буває у слов'ян. Став багато читати й дізнаватися про іслам, вирішив стати мусульманином.
– Чи є тенденція, що все більше слов'ян у Криму приймають іслам?
Я зустрічаю дуже багато мусульман зі слов'янськими іменами й зовнішністю. Одного разу в мечеті сказала, що мене Анею звати, так виявилося, що поруч зі мною сидять Ніна й Катя
– Напевно, є. Я не так довго цікавлюся цим питанням, щоб відповісти категорично, але зустрічаю дуже багато мусульман зі слов'янськими іменами й зовнішністю. Одного разу в мечеті сказала, що мене Анею звати, так виявилося, що поруч зі мною сидять Ніна й Катя. І таке трапляється.
– Що таке «Кримська солідарність»?
– «Кримська солідарність» – це люди, небайдужі до обшуків, арештів, ув'язнень, викрадень кримчан у Криму, що мають явно інші мотиви, ніж виконання законів і забезпечення безпеки. Звісно, велика частина учасників – це родичі заарештованих кримських мусульман, так як саме вони зіткнулись із проблемою особисто.
Також це правозахисники, юристи й люди з активною життєвою позицією, які хочуть нас підтримати.
– Як вийшло, що Ви стали активісткою об'єднання «Кримська солідарність»?
– Коли заарештовують близьку людину і звинувачують у дуже серйозному злочині, тим більше абсолютно необгрунтовано, з'являється дуже багато питань: до кого звертатися, куди писати, що взагалі робити? Дуже допомагає в цій ситуації спілкування з тими, хто теж через це пройшов.
Так ми, дружини, матері, сестри й почали бачитися, а потім уже зустрічі переросли в «Кримську солідарність». Це новий рівень для нас, що відкриває нові можливості.
– Які основні завдання ставить перед собою «Кримська солідарність»?
– Допомога політв'язням Криму, викраденим людям і їхнім родинам. У найширшому сенсі.
Зараз ми, в основному, робимо акцент на трьох напрямках. Перший – допомога самим потерпілим. Це, в основному, стосується юридичної сторони питання. Також це максимально можливе поліпшення умов їхнього перебування в СІЗО. Другий – допомога сім'ям. Це і обмін інформацією, і взаємодія з фондами, виявлення потреб сімей, особливо дітей. Третій – інформування суспільства про те, що відбувається через ЗМІ й соцмережі.
– Які основні проблеми у кримських політв'язнів?
Головні проблеми ув'язнених – несправедливі, необґрунтовані звинувачення, ігнорування слідством і судами доводів захисту, особиста зацікавленість свідків
– Найголовніше – несправедливі, необґрунтовані звинувачення, ігнорування слідством і судами доводів захисту, особиста зацікавленість (конфлікти в минулому) свідків звинувачення.
І, теж важлива проблема – це просто жахливі умови утримання в СІЗО. Огидна їжа, часто зі свининою, яку мусульмани не вживають, переповнені камери, сон по черзі, задуха нестерпна, вкрай низький рівень медичного обслуговування.
– Чи можна очікувати, що ряди «Кримської солідарності» розширюватимуться?
– Складно сказати. Багато що залежить від ситуації в Криму. Нові арешти, швидше за все, посприяють збільшенню кількості учасників, але, сподіваюся, цього не станеться. Якщо ж більше подібних випадків не буде, принаймні, різкого збільшення кількості людей у нас не передбачається.
На наших зустрічах бувають гості, зі своїми ідеями, пропозиціями, чому ми дуже раді. До того ж, підтримати затриманих і допомогти в пошуку зниклих може абсолютно кожен, для цього не обов'язково бути в якомусь об'єднанні.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.
