Американський тижневик Newsweek розглядає вплив Brexit на Україну і деякі інші держави пострадянського простору. Британський часопис ділових кіл Financial Times пише про важливість згуртованості на варшавському саміті НАТО через дедалі агресивнішу поведінку Росії. Один з найпопулярніших польських часописів Rzeczpospolita пише про різні версії того, які цілі мав затриманий в Україні зі зброєю 25-річний француз.
Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek друкує матеріал «Brexit зменшує сподівання України, Грузії та Молдови» у рубриці «Точка зору». Підзаголовок промовляє: «Хаос у Європі після британського голосування за Brexit робить перспективу послаблення санкцій проти Росії через анексію української території більш реальною». Тижневик зазначає, що після рішення британських виборців залишити Європейський союз, український віце-прем’єр-міністр з питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала, що українці поважають вибір британських громадян, але Україні дуже шкода, що так сталося. На думку Климпуш-Цинцадзе, це рішення британців лише послабить європейську єдність.
Видання додає, що побоювання, висловлені українським міністром, мають реальне підґрунтя. Для українців, як зазначає тижневик, результат голосування британських виборців досить важко осягнути, бо ж саме українці боролися і досі борються за свій європейський вибір. Спочатку в Україні була революція, потім агресивна гібридна війна, насаджена Росією, а зараз вже під час бойових дій на сході України українці, як пише американське видання, захищають своє право мати вільну асоціацію з ЄС і евентуально, зрештою, стати країною-членом Європейського союзу. Слова віце-прем’єр-міністра з питань євроатлантичної інтеграції України, на думку тижневика, також вказують на ту проблему для Києва, до якої призвів Brexit. Внаслідок результату британського референдуму європейські політики, журналісти та фахівці будуть навіть менше зацікавлені Україною та її внутрішніми подіями, а також деталями українсько-російського конфлікту.
Водночас Newsweek зазначає, що разом із розумінням всіх цих острахів щодо можливих наслідків британського референдуму негайні наслідки вибору британців для країн, на зразок України, залишаються доволі мінімальними. По-перше, як пише видання, ще не зовсім зрозуміло, чи ж Британія взагалі вийде з Європейського союзу. Але, з іншого боку, якщо результат референдуму таки буде чинним, Україну це зачепить на багато років. Велику частку уваги Євросоюзу, енергію та ресурси спрямують на імплементацію Brexit та переговори щодо нього. Плани Брюсселя щодо візового режиму з Україною можуть бути відкладені на невизначену перспективу. Відносно проукраїнська і критична до Росії позиція Великої Британії просто зникне з обріїв Євросоюзу. Перспективи членства у ЄС для України можуть бути поза порядком денним на багато років вперед, позаяк Євросоюз має й так багато клопоту. Видання підсумовує, що навіть якщо Британія таки вийде з ЄС, ця країна і далі відіграватиме важливу роль у світі. Але якщо проукраїнський голос Британії замовкне на рівні ЄС, це буде жахливою втратою.
«Brexit зменшує сподівання України, Грузії та Молдови»
Британський часопис ділових кіл Financial Times друкує статтю «Варшавський саміт НАТО – це іспит, який має скласти Захід». У матеріалі зазначається, що після результату британського референдуму НАТО має надіслати послання єдності і сили. Щодо саміту НАТО 8 липня у столиці Польщі видання пише, що він і без того мав би бути надзвичайно важливим через помітне погіршення стосунків між Заходом і Росією. Нині ж, як додає газета, після того, як британці проголосували за вихід з Європейського союзу, саміт НАТО у Варшаві виокремлюється як важливий іспит згуртованості західного альянсу, який постає перед низкою серйозних проблем, поміж яких – посилення західного спротиву поведінці Росії. Саме у Варшаві, як повідомляє видання, НАТО має підтвердити свої рішення щодо розміщення багатонаціональних батальйонів, кількістю у тисячу вояків кожен, у Польщі та Балтійських країнах. Альянс також має розташувати там більшу кількість танків та артилерії. Це розміщення, як пише британське видання, має надіслати серйозне послання Росії у світлі інтервенції тієї країни на територію України.
Британське видання зазначає, що існує мало сумнівів, що Росія, за бажання, може легко подолати опір тих батальйонів і захопити Балтійські країни. Але, як наголошує часопис, розміщення контингенту війська у Польщі та Балтійських країнах має виконувати функцію листоноші, який має доставити Росії листа з посланням, що якщо росіяни захочуть вдертися на території суверенних держав-членів НАТО, Москва втягне себе в повномасштабний конфлікт з усим Північноатлантичним альянсом. Все це, на думку газети, нагадує атмосферу Холодної війни. Реакція Путіна на військову присутність НАТО поблизу кордонів Росії вже була жорсткою. Російська влада розмістила ракети, танки та додаткове військо у Калінінградському регіоні, російському анклаві, який має кордон з Литвою та Польщею. Нині уряди країн-членів НАТО побоюються, що росіяни можуть розмістити ядерні ракети близького радіусу дії у Калінінграді. І це може статися, власне, після саміту НАТО у Варшаві. Тому, як пише часопис, варшавський саміт і його наслідки мають поставити західний альянс перед серйозним випробуванням.
Financial Times пише, що британський прем'єр Девід Камерон, без жодних сумнівів, буде надзвичайно схильний продемонструвати, що Сполучене Королівство і надалі налаштоване розділяти тягар оборони західного альянсу. Однак, попри все це, додає часопис, існує цілком очевидне занепокоєння тим, що рішення, ухвалене британськими виборцями на референдумі, відображає дедалі більший ізоляціонізм Сполученого Королівства. Ба більше, Британія нині постає перед різким падінням економіки й уповільненням розвитку, що може позначитись на урізанні оборонного бюджету. Видання завершує, що російське керівництво знає, що багато з ключових керівників з країн-членів НАТО, які зустрічатимуться у Варшаві, вже завершують свій термін на посадах лідерів своїх країн. Наступного року і Девід Камерон і Барак Обама вже не будуть, відповідно, прем'єром Великої Британії і президентом Сполучених Штатів. Добігає кінця і президентство керівника Франції Франсуа Олланда. Навіть канцлер Німеччини Анґела Меркель виглядає менш політично впевненою, ніж це було кілька років тому. Саме тому, як пише часопис, за всіх цих умов альянсові просто конче необхідно продемонструвати єдність, згуртованість та впевненість західних союзників.
«Варшавський саміт НАТО – це іспит, який має скласти Захід»
Польське періодичне видання Rzeczpospolita публікує статтю «Затриманий в Україні француз не є терористом». З посиланням на французький часопис Le Figaro, польська газета пише, що змальовується картина того, що француз, якого заарештували в Україні зі зброєю і вибухівкою, не відповідає на запитання слідства. Разом із тим, французька влада вважає, що він радше є перемитником зброї, ніж особою, яка брала участь у терористичній діяльності. Французьке видання, як вказує польський часопис, посилається на джерела поміж французьких слідчих, які провели вже понад місяць у Києві, займаючись справою 25-річного Грегуара М., якого затримали 21 травня співробітники Служби безпеки України, коли той намагався перетнути українсько-польський кордон.
Польське видання додає, що через півтора місяця після затримання молодого француза у його справі є досить багато нез’ясованих моментів. А затриманий французький молодик, перебуваючи в ув’язненні у Києві, не допомагає слідству пролити світло на всі ці «темні моменти» його справи. Французькі слідчі зазначають, що сподівалися на те, що Грегуар М. буде таки співпрацювати зі слідством, проте французькі фахівці зіштовхнулись із тим, кого вони визначають як «вперту, доволі затяту людину». Польське видання додає, що в Україні затриманому французові висунули звинувачення у спробі перемитництва і незаконного володіння зброєю у рамках терористичної діяльності. Українська влада стверджує, що за затриманим стежили вже з грудня 2015 року, коли він почав казати багатьом людям, що хотів би купити зброю в Україні. СБУ повідомила, що у багажнику його автомобіля знайшли 125 кілограмів тротилу, дві протитанкові рушниці, п’ять автоматів Калашникова і понад 5 тисяч набоїв.
Rzeczpospolita пише, що, за даними СБУ, затриманий планував здійснення терористичних замахів під час чемпіонату Європи з футболу у Франції. З використанням вибухівки нібито мали б бути висаджені у повітря мечеть, синагога, пункти контролю на автошляхах та залізницях і багато інших місць. Втім, знов таки, з посиланням на французький часопис Le Figaro, польське видання повідомляє, що цього сценарію не підтвердили ані французька поліція, ані слідчі органи тієї країни. Французьке слідство вказує, що справа 25-річного француза стосується нелегального володіння і перемитництва зброї з огляду на організовану злочинність, а не терористичну діяльність. Водночас ця справа дає нині більше запитань, ніж відповідей. Як молодий фермер міг закупити зброї на 250 тисяч євро? Чи мав він спільників? Чи ймовірними були його плани нападів? За кілька місяців, як завершує польський часопис, мають розпочатися судові слухання у Києві у справі 25-річного француза. Французьке посольство у столиці України постійно підтримує із затриманим та його родиною зв’язок.
«Затриманий в Україні француз не є терористом»
