Британський тижневик ділових кіл Economist розглядає шанси схвалення Вселенським патріархом Варфоломієм незалежної від Москви Української православної церкви. Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek пише про обурення Києва щодо вихваляння Росії з боку генерального секретаря ООН Пан Гі Муна. Найпопулярніше періодичне видання Швецарії Neue Zurcher Zeitung порушує питання хибності послаблення санкцій щодо Росії.
Британський тижневик ділових кіл Economist друкує статтю «Лідери православ'я збираються на Криті, а Україна закликає до створення незалежної церкви». Видання зазначає, що історичне зібрання на грецькому острові Крит провідників світового православ'я було дещо затьмарене відмовою від участі у цьому заході представників 4 православних церков: Болгарської, Грузинської, Антіохійської (базованої у Сирії) та Московського патріархату. Далі наведено слова Вселенського патріарха Варфоломія Константинопольського, який зазначив, що відсутність представників кількох церков не вплине на ухвалення рішень. Проте головною бомбою, пише тижневик, яка впала на зібрання на Криті, стала новина про те, що українські парламентарі офіційно звернулись до патріарха Варфоломія з клопотанням визнати і допомогти встановити цілковито незалежну православну церкву в Україні.
Українські парламентарі офіційно звернулись до патріарха Варфоломія з клопотанням визнати і допомогти встановити цілковито незалежну православну церкву в Україні
Британський тижневик додає, що резолюція, яку підтримали 245 українських парламентарів, закликала базованого у Стамбулі патріарха сприяти проведенню об'єднавчої ради православних хритиян України, внаслідок якої буде створено визнану у світі єдину національну церкву України. Видання пише, що подібний розвиток подій було сприйнято з глибоким острахом у Кремлі та Московському патріархаті, який визнано, як вказує британське видання, більшістю інших православних структур як законну церковну владу в Україні. На додаток, як зазначає тижневик, після падіння комунізму Московський патріархат мав більше активних парафій в Україні, ніж навіть у всій Росії. Після здобуття незалежності в Україні було створено власний Київський патріархат, який оголосив себе православною владою в Україні. Втім, цей патріархат, як пише видання, здобув обмаль міжнародного визнання.
Economist пише, що згідно з відозвою українських парламентарів, надання їхній країні незалежної міжнародно визнаної церкви буде виправленням історичної помилки. Бо ж 1686 року церковну владу Києва було перенесено з Константинополя до Москви. Інакше кажучи, Росія здійснила акт церковної анексії України. Видання додає, що московський патріарх Кирило вже попередив патріарха Варфоломія, що будь-які спроби «відчепити» Україну від московської церковної влади будуть руйнівними для стосунків двох головних осередків православ'я – Константинополя і Москви. Патріарх Варфоломій, на думку британського тижневика, не поспішатиме діяти у цьому питанні, яке може мати стратегічні наслідки. Але саме завдяки рішенню Московського патріархату в останню хвилину відмовитись від участі у зустрічі на Криті, патріарх Кирило втратив певну частину впливу на свого колегу, базованого у Стамбулі. Патріарх Варфоломій, як зазначає видання, «муситиме йти доволі тонким канатом» у питанні України. Коли він відвідав Україну 2008 року, він прийняв тодішню легітимність Московського патріархату в Україні, водночас висловивши розуміння бажання багатьох українців мати свою незалежну церкву. Отож, як підсумовує тижневик, ми ще почуємо про активне перетягування православного канату між Києвом, Москвою та Стамбулом.
«Україна закликає до створення незалежної церкви»
Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek публікує матеріал «Україна обурена вихвалянням Росії з боку Пан Гі Муна». Підзаголовок промовляє: «Підготовлена промова Пан Гі Муна вочевидь вихваляє роль Росії в урегулюванні конфліктів в Україні і Сирії». Видання пише, що уряд у Києві розлючений заявами генерального секретаря ООН Пан Гі Муна щодо «критично важливої», на його думку, ролі, яку може відігравати Росія у врегулюванні конфліктів. Тижневик посилається на заяву українського представника при ООН, який каже, що відтепер Пан Гі Мун не має жодного морального права робити подібні заяви. Американське видання додає, що у первісному варіанті промови керівника ООН на міжнародному економічному форумі у Санкт-Петербурзі згадувалась «критично важлива роль Росії, яку та країна має відігравати у низці глобальних питань, починаючи від врегулювання конфліктів в Україні та Сирії – до забезпечення прав людини та контролю за нерозповсюдженням зброї масового знищення».
Втім тижневик зазначає, що те, що виголосив Пан Гі Мун у своїй промові у Росії дещо відрізнялось від написаного тексту промови. Там не було згадано Україну, лише було сказано про існування дуже важливої ролі Росії. Посланець України при ООН Володимир Єльченко заявив журналістам, що він був прикро вражений заявою керівника ООН, яка лунала, як вихваляння Москви, яку Київ та держави Заходу звинувачують у підтримці бойовиків на сході України. Єльченко висловив своє граничне здивування, як взагалі керівник ООН може казати подібні речі, вихваляючи роль Росії у врегулюванні конфлікту в Україні, тоді як Російська Федерація є головним гравцем у агресії проти України. На думку Єльченка, Пан Гі Мун не має жодного морального права говорити будь-що щодо конфлікту між Росією та Україною.
Newsweek повідомляє, що на запитання щодо цих критичних висловлювань з боку українського посадовця, речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік утримався від будь-яких коментарів. Американське видання нагадує, що Росія має право вето у Раді безпеки ООН, постійним членом якої вона є. Російська Федерація і надалі відкидає свою причетність до конфлікту, що вирує на сході Україні. Цей конфлікт, як пише видання, виник після анексії Росією українського півострова Крим. Тижневик пише, що поміж тих, хто відвідав форум у Санкт-Петербурзі, який організував Кремль, щоб привабити закордонних інвесторів в економіку Росії, враженої санкціями Заходу, був і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Він виступив на захист свого рішення відвідати цей захід у Росії. Тим часом західні представники говорять, що є повільний прогрес у виконанні Мінських угод між Києвом і проросійськими бойовиками. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, у свою чергу, звинуватив Росію у подальшому порушенні угоди про припинення вогню на сході України.
«Україна обурена вихвалянням Росії з боку Пан Гі Муна»
Найповажніший часопис Швейцарії Neue Zurcher Zeitung у рубриці «Коментар» друкує статтю Крістіана Вайсфлоґа «Можливий кінець режиму санкцій проти Москви – зрада Європою України». Автор статті пише, що війна в Україні триває, а тим часом Європа думає про те, щоб покласти край санкціям проти Росії. На думку Вайсфлоґа, це буде зрадою самих себе та зрадою боротьби українців за свободу.
Припинення вогню на сході України розвалюється просто на очах. Чи не щодня гинуть солдати та цивільні. Часопис наводить слова міністра закордонних справ Німеччини, який каже, що так довго тривати не може. Натомість, автор статті у швейцарській газеті каже, що, навпаки, так триватиме дуже довго! Для порівняння згадуються інші «заморожені» конфлікти на пострадянському просторі — Придністров'я, Абхазія, Карабах. Видання зазначає, що невирішені територіальні конфлікти висять, як прокляття над людьми. Втім Кремль мало дбає про долю місцевого населення на цих територіях. Коли Росія анексувала Крим і перетворила його на «військову фортецю», на півострові різко зменшилась кількість туристів. Найрозумніші залишили території Донбасу на сході України. Ті, хто залишився – це або пенсіонери, або безробітні шахтарі, а також озброєні росіянами до зубів бойовики.
Швейцарський часопис додає, що корумпована українська еліта несе повну відповідальність за те, що Україна стала жертвою Росії. Упродовж більш ніж 20 років не здійснювались швидкі реформи і не було видно економічного поступу, надто на територіях східної України, де населення весь час плекало ностальгію за радянськими часами. Отож, як пише газета, зерна російської пропаганди проросли там в родючому ґрунті. На додаток, Збройні сили України систематично розвалювались, і коли Крим окупували російські солдати, за підрахунками Ради національної безпеки та оброни, в Україні було лише 1500-2000 боєздатних вояків. Водночас, як зазначає автор, відповідальність за те, що сталося в Україні, лежить і на країнах Заходу, який підвів беззахисну Україну. Було накладено категоричну заборону на постачання Києву зброї. На додаток, як пише газета, Будапештський протокол, який мав би гарантувати суверенітет України, виявився просто шматком паперу. У підсумку уряд у Києві був таким саме беззбройним, як і військо України, яке без бою віддало росіянам Крим. Київ так само, за наполяганнями Парижа і Берліна розпочав мирні переговори у Мінську. Втім проросійські бойовики, як пише газета, не мають жодних намірів ті угоди виконувати. Використання регулярного російського війська і захоплення територій на сході України змусило Київ підписати «доволі зловісну мирну угоду» у лютому 2015 року.
Москву треба лякати розширенням санкцій, а також пришвидшеним процесом надання Україні членства у НАТО або модернізацією українського війська
Neue Zurcher Zeitung пише, що маючи справу з Путіним, немає жодного сенсу посилатись на міжнародні закони та права людини. Будь-хто, хто сподівається замирити Росію, зменшивши санкції, не зважає на те, що сам Путін та його диктаторський режим заганяє Росію в ізоляцію. Зменшення санкцій означатиме, що вичікувальна позиція Путіна правильна. Кремль розраховує, що подальша невизначеність і конфлікт в Україні дадуть надію на можливий новий сплеск незадоволення українців і призведуть до вакууму влади. Відтак, на думку швейцарського видання, країни-члени ЄС мусять посилювати тиск на Росію. Москву треба лякати розширенням санкцій, а також пришвидшеним процесом надання Україні членства у НАТО або модернізацією українського війська. А укладення за спиною українців якоїсь угоди з російським агресором буде не лише ризиковою справою для Заходу, це стане зрадою Заходом самого себе, на додаток до зради всіх тих молодих українців, які віддали життя за свободу на Майдані та на полях східної України.
«Це стане зрадою Заходом самого себе, на додаток до зради всіх тих молодих українців, які віддали життя за свободу»
