«Після Туреччини і Єгипту росіяни будуть шоковані Кримом» – експерт

На носі травневі свята, і, за багаторічною традицією, вони завжди були демоверсією, пробником літнього курортного сезону. Про перспективи сезону 2016 року говоримо з директором громадської організації «Центр розвитку туризму України» Володимиром Царуком, на телефонному зв'язку – екс-міністр курортів і туризму АРК Олександр Лієв.

​– Володимире, наскільки хороші перспективи у кримського сезону цього року?

Володимир Царук: Зрозуміло, що відпочивальників буде більше. Росіянам просто діватися нікуди: Туреччина закрита, до Єгипту вони не літають... Тому залишаються два варіанти на морі: це Краснодарський край, де все доволі дорого, і Крим. До Європи їздитимуть, але, зрозуміло, що з огляду на падіння рубля ціни зовсім не для росіян, тобто масового потоку туди не очікується.

– Якщо говорити про закриття доволі популярних раніше для росіян напрямків як Туреччина і Єгипет, це дуже допоможе збільшити турпотік до Криму? Чи можуть Саки замінити Хургаду, а Алушта – Анталію?

Володимир Царук: Замінити, звісно, не зможуть, тому що і сервіс, і структура абсолютно інші. Але з огляду на те, що, наприклад, у Туреччині щороку відпочивали приблизно 2,5 мільйонів росіян, а в Єгипті хоч і трохи менше, але теж на мільйони, то куди вони цього року поїдуть? Не поїдуть же всі до Греції, Іспанії, де, по-перше, потрібні візи, а по-друге, курс євро до рубля вже вдвічі підвищився. Вони хлинуть туди, де не потрібні візи й куди Путін дозволив. Тому щонайменше на 20 відсотків більше росіян буде в Криму.

Інша справа – якість. Інфраструктура Криму, ми знаємо, в якому стані, за два роки вона зовсім не змінилась. Інвестицій туди багато не прийшло, нових готелів брендових не з'явилося. Більш того, звідти пішов Radisson, тобто жодного брендового готелю там немає. Звісно, ті росіяни, які приїдуть туди після Туреччини з хорошим сервісом та інфраструктурою, відчують різницю. Тому, навіть якщо потік збільшиться на 30-40 відсотків, то це, швидше за все, буде негативний результат, тому що багато росіян побачить: Крим поки не готовий до такого напливу туристів, у них немає великих територій під пляжі, є несертифіковані міні-готелі, що перебувають у доволі жалюгідному стані. Після Туреччини і Єгипту, звісно, у багатьох росіян буде шок.

Цей сезон у Криму в будь-якому випадку буде набагато кращим за кількістю туристів із Росії, тут навіть сумніватися не доводиться. Інша справа – який ефект отримають кримчани після такого напливу. Тому що інфраструктура просто не готова – починаючи від доріг, нових готелів і так далі. З сервісом ще минулого року були проблеми, вони не могли набрати навіть персонал, тому що люди з огляду на малі зарплати не хотіли працювати в Криму, вони їхали до інших російських регіонів.

– Як вам здається, яким буде в основному завантаження санаторіїв і великих комплексів? І що робити приватникам?

Володимир Царук: В цьому і проблема. Санаторії державні. Ми ж знаємо, що всі держструктури активно дотувались і за рахунок цього заповнювались усі кримські санаторії. Маленькі міні-готелі, особливо ті, що розташовані на західному узбережжі Криму, звісно, будуть страждати. У ці умови приїдуть або дуже бідні росіяни, які обмежаться тільки проживанням і мінімальним набором послуг, або взагалі ніхто не приїде. Як ми бачили протягом минулих років, вони не були заповнені навіть на 50-60 відсотків, а багато з них взагалі вирішили не відкриватися.

– Тобто, на ваш погляд, малому бізнесу розраховувати на сильний приріст не варто?

Володимир Царук: Я думаю, що туристів буде більше, але наскільки ця цифра в плані прибутку у них збільшиться... Я не думаю, що вони особливо відчують приплив грошей.

– А у кого все-таки буде більше приріст?

Володимир Царук: Більше, звісно, в тих готелів, що сьогодні вже доволі великі, розкручені. В них і минулого року проблем не було з завантаженням. Але таких готелів у Криму не так-то багато – це Ялта, Алушта, Севастополь... А в інших це, в основному, старі пострадянські санаторії чи готелі з ремонтом, який залишає бажати кращого, і сумнівної якості пляжі...

– Люди неохоче купують путівки до Криму, тому що бояться проблем зі світлом. Наскільки сильно цей фактор позначається? Сюди ж додамо проблему з логістикою. Зрозуміло, що є літак і пором, але чи можуть вони замінити авто- і залізничний транспорт, що були три роки тому?

Володимир Царук: Логістика стала гіршою, це зрозуміло. Більшість тих, у кого є гроші, звісно, подорожують літаком. Тим більше, що Росія в цьому році дотує за рахунок держкоштів туроператорів, які продають путівки до Криму. Так що туроператори себе почувають, у принципі, добре. Інша справа, що ті люди, які знову поїдуть через переправу й чекатимуть у чергах... Звісно, вони не отримають від цього особливого задоволення.

– Нинішня російська влада Криму говорить про те, що вони стануть новим Єгиптом, нової Туреччиною, повторюють це як мантру. Наскільки це реально, адже у нас зовсім інший клімат?

​Володимир Царук: Є готелі досить високого класу, де є басейни. Але якщо брати східний Крим і західний, які могли б працювати на травневі свята, то там, окрім клімату й повітря, залучати туристів нічим. Інфраструктура там не та, великих готелів немає. Залишається тільки екскурсійна програма – там вона цікава. А клімат Криму такий, що вода там до червня місяця холодна. Звісно, якщо там будуть фестивалі, це притягуватиме людей, але поки такого там не планується.

– У нас на зв'язку як раз один із ініціаторів і авторів концепції фестивального туризму й цілорічного оздоровлення у Криму, екс-міністр курортів і туризму АРК Олександр Лієв. Олександре, ми обговорюємо перспективи сезону 2016 року в Криму. Стрельбицький, Аксьонов та інші очікують цього року щонайменше шість мільйонів туристів – така цифра, в усякому разі, неодноразово звучала. Як ви вважаєте, наскільки це реально? І що це за цифра – саме туристи чи загальна кількість людей, яких підраховують на поромі і в аеропортах?

​Олександр Лієв: Я, в першу чергу, хочу сказати з приводу того, що говорив попередній коментатор. Крим взагалі не пляжний курорт і ніколи ним не планував бути. І розвиток туризму в Криму не передбачав такого ж курорту, як у Туреччині. Крим – це здравниця, медичний курорт. А медичні властивості Криму діють цілорічно. В принципі, три роки тому, коли Крим був у мирній обстановці й не було окупантів, то на травневі свята там було від 300 до 600 тисяч туристів залежно від року. І холодна вода нікому там не заважала, люди приїжджали за здоров'ям. Зараз Крим зберіг той же потенціал оздоровчий, але там змінилася стратегія. І, загалом, це позначається на туристичному потоці...

– Олександре, а цифра в 6 мільйонів наскільки реальна в цьому сезоні?

Олександр Лієв: Це, напевно, жарт з боку Аксьонова, він взагалі жартівник. Це нереальна цифра. Крим приймав понад 6 мільйонів туристів до анексії. Але сьогодні навіть через транспортну обмежену можливість Крим не може приймати більш ніж півтора мільйони туристів. До того ж, раніше 4 з 6 мільйонів приїжджали з України, зараз вони туди не їдуть із міркувань безпеки. А заповнити цей турпотік росіяними ніколи не було можливим. Туди ніколи за всю історію не їхало більше 1 мільйона 300 тисяч туристів із Росії. Збільшити цей потік у кілька разів неможливо. Окрім цього, багато об'єктів, які раніше працювали, закрилися. Майже 30 відсотків із санаторного комплексу й майже 45 відсотків із приватного сектора не працюватимуть цього року на травневі свята.

– Але зате їх непогано путівками завантажують, за профспілковими розподілами ...

​Олександр Лієв: Путівки можна розподіляти лише в санаторні комплекси – в Криму це 714 об'єктів, що приймали близько 1 мільйона 400 тисяч туристів із шести загального потоку до Криму. Основна маса – це були люди, які приїжджали самі й селились у готелях і міні-готелях. Санаторний блок, який вони встигли забрати в України, звісно, вони заповнюють привезеними штабелями, тобто людьми, які не сильно й збиралися туди їхати. Таке заповнення дійсно існує і продовжує розвиватися. Є чиновники якісь у Москві, які приїжджають до директорів наших санаторіїв, за хабар домовляються – і їм туди присилають якихось чергових профспілкових працівників. А ось приватний сектор, на який ми найбільше розраховували, найбільше й постраждає. А це, на секундочку, майже сто тисяч кримських сімей, які заробляли саме у приватному секторі.

– Володимире, у чому ви можете погодитися з Олександром, а в чому ні щодо прогнозів на цей сезон?

Володимир Царук: В принципі, ми зійшлись у тому, що туристів буде більше, але вони будуть в основному в санаторному секторі, у великих готелях, великих містах. Зрозуміло, що малий бізнес постраждає. Навіть якщо цифра, яку зараз озвучують росіяни, буде такою, то якість курортників буде зовсім не та.

– Це будуть бідніші туристи?

Володимир Царук: Звісно. І зрозуміло, що на виході вони отримають негатив, тобто вони найближчими роками не повернуться до Криму. Це буде зворотний ефект, і це можна вже зараз прогнозувати, знаючи інфраструктуру й сервіс, що за два останні роки тільки погіршилися.

– Наскільки сильно в цьому ключі на Крим впливають санкції? Окрім транспортної проблеми, енергетики, є ще й проблема з банківською системою. Турист, який звик розраховуватися карткою за готель і вечерю в ресторані, не завжди зможе це зробити.

Володимир Царук: Це теж. Але в основному туди приїдуть росіяни, вони здебільшого розплачуються готівкою. Зрозуміло, що це не дуже комфортно. А результат санкцій – це ще й те, що немає інвестицій, ідуть відомі бренди, немає припливу іноземних туристів. Якщо раніше був налагоджений зв'язок із Прибалтикою, Німеччиною, то зараз звідти туристів немає.