Лондон – В оприлюднених досьє «панамських документів» поміж решти відомих фігурантів присутні імена помітних постатей британської політики, починаючи від батька прем’єра Дейвіда Камерона до членів Палати лордів та провідних політиків-консерваторів. Як розвивається цей скандал у Сполученому Королівстві та які аргументи висувають різні його сторони?
Ясна річ, що оприлюднення «панамських документів», а надто певні британські імена, які у них згадуються, викликали справжній фурор у Великій Британії. При чому фурор на всіх рівнях. Навіть у громадському транспорті в Лондоні цими днями мимоволі можна почути жваві дискусії людей зі згадками прізвищ британських політиків і відомих бізнесменів саме у контексті «панамських документів». Скажу відверто, що «панамські документи» мали у Великій Британії ефект бомби, що вибухнула. І цьому є цілком очевидні причини. Але чи випадково опинилися у «панамських документах» відомі постаті зі світу бізнесу і політики Сполученого Королівства? Аналітик лондонського Сіті Джоел Бенджамін вважає, що все цілком закономірно, якщо брати до уваги те, що Лондон вже віддавна є центром загальносвітової мережі ухиляння від сплати податків.
Британській еліті доволі зручно звинувачувати, тицяти пальцем у так званих «офшорних аристократів», у той же час ігноруючи той факт, що саме Велика Британія і є центром цих вищезгаданих мереж уникання від сплати податківДжоел Бенджамін
«Лондонське Сіті перебуває, власне, посередині цього широкого павутиння мережі уникання від сплати податків, яка простягається від Британських Віргінських островів, Кайманових островів, Бермудів тощо. Відтак британській еліті доволі зручно, зазвичай, звинувачувати, тицяти пальцем у так званих «офшорних аристократів», у той же час ігноруючи той факт, що саме Велика Британія і є центром цих вищезгаданих мереж уникання від сплати податків», – каже аналітик лондонського Сіті Джоел Бенджамін.
Оприлюднені документи показали глибокий «британський слід» у справі, пов'язаній з відмиванням грошей та ухилянням від сплати податків. Майже половину компаній, які було названо у цих документах, було зареєстровано на адміністрованих Сполученим Королівством територіях. Йдеться про вже згадані Кайманові острови, Британські Віргінські острови, острови Джерсі та Ґернсі, Бермуди, а також острів Мен, який розташований в морі на майже однаковій відстані від Англії, Шотландії та Ірландії. Ба більше, батько британського прем'єра Дейвіда Камерона, як з'ясувалося, допомагав розбудувати 20-мільйонний податковий прихисток у вигляді компанії Blairmore Holdings Inc. Цю компанію було названо ім'ям стародавнього маєтку родини Камеронів на Абердинщині, що у Шотландії. Як вказують документи, оприлюднені через витік файлів з розташованої у Панамі компанії Mossack Fonseca, батько нинішнього британського прем'єра Дейвіда Камерона винаймав послуги цілої армії резидентів Багамських островів, включно з місцевим єпископом, аби ті підписували документи офшорного фонду, що розглядається, як кроки до уникання сплати податків у Сполученому Королівстві. Британський політичний оглядач Майкл Вілкінсон зазначає, що все це надзвичайно суперечить образу британського керівника, як борця з ухилянням від сплати податків.
«Дейвід Камерон позиціонував себе як один зі світових лідерів, налаштованих на приборкання ухиляння від сплати податків у глобальному масштабі. Ба більше, у травні місяці тут, у Лондоні, буде проведено саміт світових лідерів саме з питання боротьби з ухилянням від сплати податків. І саме у світлі цього, на самому ґанку прем’єрської резиденції, на Даунінг-стріт 10, вже юрмляться серйозні запитання до британського керівника через те, що його батька було згадано у «панамських документах» як директора офшорної інвестиційної компанії, яка не сплатила жодного пенсу податків у Сполученому Королівстві за останні 30 років!», – зазначив британський політичний оглядач Майкл Вілкінсон.
Втім коли у резиденції британського прем'єра, на Даунінг-стріт 10, Дейвіду Камерону поставили запитання руба, а саме: чи має його родина і досі якісь інвестовані кошти в цей фонд, який впродовж 30 років ухилявся від сплати податків, відповідь британського прем’єра була короткою: «Все це – приватна справа». Проте, як з'ясувалося, прем'єр-міністр Камерон не єдина особа на верхівці британського політикуму, ім'я якого, у той чи інший спосіб, стосується скандалу.
«Банк родини Її Величності королеви Coutt's & Co також втягнутий у скандал з «панамськими документами». Цей банк подав 478 клопотань, пов’язаних з реєстрацією офшорних компаній до панамської фірми Mossack Fonseca, а базований у Лондоні банк HSBC є одним з найбільших британських банків, згаданих у контексті оприлюднення «панамських документів». І філія цього банку у Монако подавала клопотання щодо 778 офшорних компаній, тоді як швейцарська філія банку подала 773 подібних клопотань. На додаток, до скандалу також втягнуто цілу низку чільних осіб з верхівки британського політикуму, до яких входять три колишні депутати парламенту від урядової Консервативної партії, шість членів Палати лордів і багато донорів британських політичних партій», – пояснює фінансова оглядачка з лондонського Сіті Кейті Кларк.
Водночас дехто з оглядачів Британії зазначає, що перед тим, як огульно звинувачувати тих британців, імена яких фігурують у «панамських документах», варто розібратися, яким саме боком вони проходять у тій справі. Себто виходить, що за певних умов, не має бути висунуто жодних звинувачень тим чи іншим фігурантам скандалу. Але спробуймо, зрештою, розібратися, що ж тут, власне, такого, коли створюються офшорні інвестиційні фонди та компанії. Що тут законно, а що ні?
Лондонський фінансовий правник Майкл Рід, який працює у Сіті, доволі просто це пояснює: «Тут все залежить від поведінки тих, хто засновує подібні офшорні компанії. Дещо з цього, справді, аж ніяк не буде протизаконним, але якщо, звісно, йдеться про відмивання грошей, про порушення санкцій, або те ж таки ухиляння від сплати податків, тоді тут чітко йтиметься про порушення законів. Погляньте на цілий список тих, кого оприлюднили «панамські документи». Тут ми бачимо 23 клієнти фірми Mossack Fonseca, які перебувають у списку міжнародних санкцій».
Отож, як бачимо не все так просто і однозначно, як здається спочатку. І у Великій Британії, як виглядає, справа оприлюднення імен у «панамських документах» нині набирає дещо іншого оберту. І громадськість прагне достеменно розібратися, чи йшлося про порушення законів, коли ті чи інші британські громадяни користувалися послугами фірми Mossack Fonseca у Панамі. Та й взагалі питання тут ширше: навіщо дуже заможні люди або компанії, які працюють у вільному розвиненому світі, відкривають ще й офшорні рахунки чи фірми?
