Гарячий сезон: як абітурієнтам із Криму вступити до українських вишів

Наближається літо, і зовсім скоро кримським випускникам та їхнім батькам доведеться вирішувати, де продовжувати навчання. Якщо зі вступом до вишів у самому Криму все більш-менш зрозуміло, то вступ до університетів у інших областях України для них може виявитись нелегким. Про нові правила та можливі пільги для кримських абітурієнтів говоримо з Володимиром Казаріним – ректором Таврійського національного університету імені Вернадського.

Близько двох тижнів тому Верховна Рада України внесла зміни до закону «Про забезпечення прав і свобод громадян» і правовий режим на тимчасово окупованій території України. Ці правки стосуються, зокрема, і отримання вищої освіти. Теоретично ці зміни мали полегшити життя абітурієнтам і студентам, які захочуть перевестись із кримських вишів на материкову Україну.

– У нас у гостях ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін. Володимире Павловичу, як ви вважаєте, чи полегшить ухвалення законодавчих змін вступ до ВНЗ для абітурієнтів?

Казарін: Якщо коротко – ми відчуваємо обережний оптимізм з цього приводу. Ми ще не бачили остаточну редакцію поправок. Як ми знаємо, в останній момент були внесені деякі доповнення, і підсумкового тексту ми досі не бачили.

– Щоб потрапити на навчання в українських ВНЗ, абітурієнтам із Криму доводиться пройти досить складний квест: щонайменше кілька разів виїжджати хоча б у Херсонську область, прикріпитись до школи, до зовнішнього незалежного оцінювання підтвердити всі свої оцінки, скласти ЗНО і тільки за його результатами подаватись до українських ВНЗ. Як я розумію, кримські атестати і результати російського Єдиного державного іспиту, за фактом, недійсні на території України?

Казарін: Ось ці шість кроків, на думку моїх колег, – це кроки не до освіти, а у зворотному напрямку, тому що повною мірою здійснити їх не можна. Ми обдзвонювали ці школи, до яких потрібно прикріплятись. Їх майже 200. Половина з них навіть не знають, що вони були внесені до цього списку, і нібито їм доручено займатись кримськими абітурієнтами.

Ті поправки, які 17 березня ухвалила Верховна Рада, на наш погляд, досить серйозно покращують ситуацію. Найголовніше – тепер кримчани можуть вступати до українських вишів із тим атестатом, який їм видала окупаційна влада в Криму. Міністерство освіти нарешті погодилось визнавати не документ російського зразка, а відомості про освіту, які в ньому містяться. Це перше і дуже важливе зрушення, що стало можливим завдяки цим поправкам до закону.

– Перший заступник міністра освіти Інна Совсун говорила про те, що є проблема з визнанням оцінок з блоку предметів, які зараз просто не вивчають у Криму. Це стосується української мови, літератури, історії, географії. Як вийти з цієї ситуації? Додатково складати ці предмети як академічну різницю?

Казарін: Тепер передбачається, що, вступаючи до ВНЗ, кримський випускник має отримувати відтермінування для складання цих предметів і, будучи студентом того чи іншого ВНЗ України, він упродовж півроку додатково вивчає ці предмети і отримує право доскласти їх пізніше. Тобто законодавчі вимоги будуть виконані, але з певним відтермінуванням, яке дає змогу студенту надолужити згаяне. Знаєте, багато батьків стурбовані і говорять про те, що потрібні якісь пільги і привілеї. Це не пільги і не привілеї. Це надання рівних прав, тому що ці діти були обділені, позбавлені можливості вивчати частину предметів у межах Криму. Тому їм потрібно надати час, щоб вони спокійно, вільно наздогнали своїх однолітків із материкових шкіл і склали потрібні дисципліни. Щодо пільг не йдеться.

– В українській системі освіти в цьому сенсі два роки практично випали, а ось Росія не чекала і виділила квоти для кримчан.

Казарін: Так, і в цьому сенсі варто було би брати приклад з Російської Федерації. Вона знає, що молоде покоління її не підтримує, що саме молодь активно брала участь в акціях протесту лютого-березня 2014 року. В цілому за 2014 і 2015 рік 15 тисяч студентів залишили Крим і поїхали вчитись до ВНЗ України. Це не лише Таврійський університет – медичний, аграрний, будівельний та всі інші. Це позиція молоді, яка народилась, виросла і сформувалась в Україні. І Росія, борючись за цю молодь, на 5 років скасувала для кримчан ЄДІ. Вона надсилає комісії для вступу до російських ВНЗ безпосередньо до Криму. Вони приїжджають, працюють, оголошують, хто вступив, і студенти просто приходять на заняття 1 вересня. Студентам, які зараховані до ВНЗ Сибіру і Далекого Сходу, надають компенсації транспортних витрат. Ми ж цього не робимо.

– Якщо говорити про Таврійський національний університет, відтворений зараз на материковій Україні, чи буде в цьому ВНЗ у кримчан більше шансів на відновлення, вступ, переведення?

Казарін: Що стосується відновлення, ми вже оголосили, що починаємо процес зарахування студентів, які бажають відновитись у ТНУ в Києві, на всі факультети і всі курси. Зараз отримали більше тисячі заявок від наших кримських студентів. Користуючись нагодою, нагадаю всім, хто подумує про відновлення – шліть нам свої заявки, щоб опинитись серед студентів.

– У нас на зв'язку переселенка з Криму, журналістка Дарина. Дарино, як я розумію, ви закінчили три курси ТНУ, закінчували четвертий, коли Крим вже контролювала Росія, і вирішили продовжити навчання в Україні?

Дарина: Так, коли я вчилась на другому семестрі третього курсу, в Криму почалась уся ця ситуація, і, на жаль, я отримала російський диплом. Мені як випускнику, звісно ж, хотілось би отримати український. Тому в мене питання до Володимира Павловича: чи є можливість вступити до магістратури з таким дипломом?

Казарін: Так, можливість є. Поправки, ухвалені 17 березня, нарешті запроваджують для кримчан порядок заміни документа російського зразка на документ українського зразка. Окрім того, ці поправки дозволяють відновитись у Таврійському університеті на тому курсі, на якому студент перервав навчання. Якщо ви закінчили бакалаврат, можете вступати до магістратури. Будь ласка, надішліть нам вашу заявку за адресою crimea.tnu@gmail.com. Після отримання заявки ми повідомимо вам, що потрібно зробити для відновлення в університеті. Саме зараз іде процес підготовки списків студентів, які будуть відновлені в ТНУ. Не запізніться.

– Дарино, чи є у вас ще питання?

Дарина: Так. Моя подруга зараз вчиться на третьому курсі географічного факультету. Чи буде у неї теж можливість перевестись?

Казарін: Звісно, на будь-який курс – і на бакалаврат, і в магістратуру. Чекаємо заявок, поспішіть, щоб потім не було жалю, що ви не встигли.

Дарина: Коли починається навчання – з вересня?

​Казарін: Ні, ми почнемо раніше. Думаю, низка факультетів і спеціальностей працюватимуть у літній період. У силу специфіки нашого ВНЗ, у силу його перебування не на своїй території, досить важливе місце в освітньому процесі займає дистанційне навчання. В цьому є дуже великий привілей: студенти зможуть самі вибирати темп навчання. Якщо хтось захоче за один навчальний рік пройти два курси і успішно скласть усі заліки та іспити – ми будемо це тільки вітати.

– Володимире Павловичу, розкажіть, що робити абітурієнту, який хоче вступити в ТНУ в Києві? Опишіть покрокову процедуру.

Казарін: Абітурієнти мають повідомити нам про своє бажання вступати до університету за тією ж адресою crimea.tnu@gmail.com – власне, ми консультуємо і з приводу вступу до інших ВНЗ. Оскільки ми кримський ВНЗ, то, звісно, опікуємось усіма, хто потребує цього, в Криму, і раді допомогти зі вступом і в інші навчальні заклади. Хоча, звісно, значна частина абітурієнтів традиційно хоче вступати саме в Таврійський національний університет. Абітурієнт має написати, що бажає вступати в певний ВНЗ, на такий-то факультет і спеціальність. Ми починаємо листування, результатом якого буде наша інформація про те, де, в які числа ми чекаємо їх для складання іспитів. Поправки – які, як ми сподіваємось, будуть повною мірою такими, як очікує громадськість – дозволять абітурієнтам, один раз перетинаючи кордон, приїхати з будь-якими документами, українськими чи російськими атестатами. Там вони проведуть разом з нами вступні іспити. За ЗНО питання ми вирішимо окремо – щоб ті, хто не може скласти його зараз, змогли це зробити пізніше. Буде вирішено, хто проходить, а хто ще має потребу в тому, щоб додатково займатись – ми будемо зокрема пропонувати певні курси, які дозволять підготуватись. Діти отримають можливість один раз перетнути кордон назад, щоб забрати речі і вже виїхати вчитись в Україну.

– А який список факультетів і спеціальностей?

Казарін: Список факультетів і спеціальностей є в інтернеті. Всі наші сайти продовжують працювати. Однак зараз ми, в першу чергу, набираємо дітей на гуманітарні факультети. Що стосується природничих – біології, хімії, фізики та низки інших спеціальностей, які вимагають дорогої лабораторної бази – ми швидше будемо допомагати вступати до політехнічного інституту, Київського національного університету тощо. Тож усі абітурієнти зможуть знайти місце навчання за інтересами. Однак потрібно якомога швидше подавати заявку.

​– Чи достатній викладацький склад?

Казарін: Звісно. Як же може університет працювати без професорсько-викладацького складу? По-перше, багато викладачів поїхали на материкову Україну завчасно. Дехто сьогодні в Криму чекає, коли ми будемо готові їх прийняти. Тут теж вистачає проблем – наприклад, готелі для викладачів. Нарешті, у ВНЗ ж не працюють за регіональним принципом. У нас велика кількість заявок від колег, викладачів різних ВНЗ, які проживають на материковій Україні на постійній основі.

– Чи буде безкоштовною освіта?

Казарін: Так, буде бюджетна освіту. Але якщо хтось, наприклад, не дуже успішно складатиме іспити і не підніметься на рівень прохідного балу, ми надамо можливість навчання на комерційній основі. Окрім того, ми будемо шукати для таких студентів можливість додатково заробляти під час навчання, щоб вони могли допомогти собі самі.

– Яке співвідношення бюджетних і платних місць?

Казарін: Складне питання. Ми досі не розуміємо, в якому обсязі будуть запроваджені квоти на навчання, про які йдеться у поправках. Міністр освіти поки теж не відповів на це запитання – робоча група прийде до певних цифр, які нам повідомлять.