Російські соціологи з «Левада-центру» фіксують, що більшість їхніх співвітчизників позитивно ставляться до одного з найстрашніших лідерів минулого – Йосипа Сталіна. Згідно з останніми опитуваннями, 54 відсотки вважають, що він зіграв позитивну роль в історії Росії. 67 відсотків вважають знаменитого вбивцю мудрим керівником. При цьому 62 відсотки вважають Сталіна одночасно жорстоким тираном, але, можливо, для них у цьому немає ніякого протиріччя. Хіба мудрий керівник не повинен бути жорстоким тираном? У Росії це твердження не виглядає дивно.
Той же Сталін наполегливо працював над поверненням до народної свідомості образу тирана й убивці Івана Грозного. Він замовив фільм про царя знаменитому режисерові Сергію Ейзенштейну. А коли режисер зняв другу серію, в якій були точно схоплені безумство й жорстокість скаженого монарха, Сталін заборонив її показувати. Грозний фактично знищив цивілізаційні перспективи Росії й перетворив країну в євразійську переферію – причому назавжди. Проте він досі сприймається росіянами як видатний державний діяч.
Російська історична й політична думка завжди прославляли зв’язок реформ і репресій і зневажали політиків, які намагались модернізувати суспільство без насильства. Так що популярність Сталіна – навіть після кількох десятиліть чесної розповіді про його злочини – цілком зрозуміла. Позначається й демографічний фактор. У сталінські роки величезна кількість людей, які проявляли хоча б схильність до опору й неприйняття тоталітаризму, виявлялись у таборах. Виходить, що людей, які були здатні виховати покоління вільних громадян, просто виривали з життя. А ті, хто був готовий змиритись із рабською долею й виховати в такому ж дусі своїх дітей і онуків, отримували преференції від режиму.
Не випадково навіть після краху комунізму ніхто не намагався викривати й засуджувати тих, хто служив у КДБ чи хоча б у ГУЛАГу. Кати залишались і залишаються поважними членами російського суспільства. А тих, хто говорить правду – тих же правозахисників і опозиціонерів – більшість росіян зневажає й ненавидить навіть на побутовому рівні. Отже, рабство громадянина в Росії – результат саме сталінської селекції.
При цьому 60 відсотків росіян не хотіли б жити під Сталіним. Але це може бути пов’язано не стільки зі страхом перед репресіями, скільки з тим, що в шанувальників тиранії вже є свій, модернізований Сталін – Путін. Не випадково кількість людей, які позитивно ставляться до Сталіна, вперше перевищила кількість негативних відгуків саме в березні 2014 року, після окупації Криму й початку війни на Донбасі. Путін почав відверто діяти як Сталін – і сталіністи визнали його своїм.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
