Рубрика «Погляд»
Російський президент Володимир Путін вирішив записати чергове звернення до співгромадян з приводу окупації Криму у вигляді відеоблогу – на тлі будівництва горезвісного Керченського мосту. Путін, який почав розуміти, в якому стані перебуває економіка його держави, прагне підтримувати в росіянах високий градус шовінізму і ненависті до сусідів – це єдине, на чому тепер тримається його влада. Але до чого тут Керченський міст?
Питання навіть не в тому, що будівництво мосту може виявитися куди більш трудомістким і тривалим, ніж це здається на перший погляд – врешті-решт, сучасні технології повинні дозволити рано чи пізно побудувати цей мостовий перехід. І не в тому, що на будівництві моста казково збагатяться путінські фаворити Ротенберги – вони обов'язково поділяться з благодійником. Головне – що будівництво Керченського мосту взагалі не має ніякого стосунку до анексії Криму.
Керченський міст сьогодні – це шлях в нікуди. Тому що для Криму за Перекопом тепер ніякої землі немає. Тому що путінське безумство – і підтримка цього божевілля оскаженілою більшістю росіян – перетворили півострів на острів
Про необхідність створення такого мостового переходу дискутували десятиліттями. І в роки Російської імперії, і в роки Радянського Союзу, і в роки незалежних України і Росії. Але це повинен був бути не просто маршрут до Криму. Це повинна була бути ще одна дорога, яка з'єднує сусідні регіони двох країн. Адже Крим – це не острів, щоб там не здавалося Путіну і маріонетковим керівникам «Республіки Крим». Крим – півострів, з'єднаний із материком Перекопом. Це написано в будь-якому підручнику географії. І Путін, і навіть Аксьонов – при всьому їхньому неуцтві – повинні були вчити це в школі.
Керченський міст полегшував не так приїзд до Криму, скільки проїзд через Крим. Точно так, як міст між Данією і Німеччиною, який будується зараз, спрощує пересування по всьому регіону, а не існує тільки заради того, щоб якомога швидше дістатися з Гамбурга до Копенгагена. І вже побудований міст між Копенгагеном і Мальме – це не дорога між двома містами, а шлях із Данії до Швеції. А коли буде готовий новий міст, то спроститься і дорога з Німеччини до Швеції. В іншому випадку, всі ці коштовні проекти ніколи не окупляться, й ніхто не стане їх будувати.
Після деокупації Криму і краху путінського режиму Керченський міст стане ще однією дорогою, яка з'єднає материкову Україну з Кубанню, цією колискою нової української цивілізації
А Керченський міст сьогодні – це шлях в нікуди. Тому що для Криму за Перекопом тепер ніякої землі немає. Тому що путінське безумство – і підтримка цього божевілля оскаженілою більшістю росіян – перетворили півострів на острів! Але ніякий Путін, ніякі російські шовіністи не можуть змінити географію.
Тому ніякої трагедії в будівництві моста я не бачу – якщо, звичайно, його побудують насправді. Нехай працюють. Після деокупації Криму і краху путінського режиму Керченський міст стане ще однією дорогою, яка з'єднає материкову Україну з Кубанню, цією колискою нової української цивілізації.
А шлях на Кубань нам дуже потрібний.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
