Художник Олександр Терентьєв уже більше 20 років живе сам у глухому селі Козловому в Красноярському краї на кордоні з Хакасією. Неподалік звідси, в Шушенському, 3 роки провів на засланні Ленін. Але якщо його вигнання було покаранням, то Терентьєв пішов від великого світу з власної волі. Сибірську зиму він перечікує в будинку, залишеному йому покійним батюшкою місцевої церкви. Тут він пише картини й ікони, які відносить до церкви сусіднього села. Коли настає весна, Терентьєв залишає своє житло і перебирається жити і творити в саморобний курінь у лісі. В гостях у сибірського відлюдника побували кореспондент Радио Свобода Віра Трофимова і фотограф Світлана Паніна.
Сибірський відлюдник (фотогалерея)
1
«Я веду нічний спосіб життя. А вдень частіше сплю. Часу для мене не існує», – говорить художник, працюючи над новим пейзажем
2
За вікном – сувора сибірська зима
3
Спальня
4
Погостювати до батька приїхала дочка Катерина
5
6
«Прожити тут можна на десять тисяч на рік. Мішок крупи і відро масла – за очі. Штанів вистачає на десять років, валянок, ось, вистачило лише на п'ять – вкрали»
7
На столі – ікони, написані Терентьєвим за останній рік. Поруч із готовими роботами лежать книги з правилами іконописної майстерності
8
Художник не лише пише свої, але й реставрує старі ікони. Це ікона Божої Матері під відновлення. Терентьєв датує її 15-18 століттями, посилаючись на залишки фрагментів ковчега під врізку.
9
Майстерня Терентьєва. На задньому плані – ікона з вибраними святими, написана на зшитому полотні. Ікони художник не продає, картини зрідка купують давні знайомі. Грошей на нові полотна, фарби та пензлі, як правило, немає.
10
Дорога в сусіднє село Казанцеве, до церкви. Завжди пішки.
11
Із хатинки для зимівлі, залишеної Терентьєву покійним батюшкою місцевої церкви, художник виходить лише щоб сходити до церкви. На вулиці з людьми не говорить, щоб не було приводу заходити в гості.
12
У Казанцевому під церкву віддали колишню пожежну частину
13
Розп'яття Христа. «Дітище» Терентьєва, яке він створив за дев'ять місяців безперервної роботи.
14
Одна з небагатьох написаних ікон у Казанцевській церкві. Решта – друковані.
15
Терентьєв повертається у своє село, сідає в кутку біля печі і розкурює трубку, подаровану дочкою.
16
Скоро зима закінчиться, і художник-відлюдник піде в ліс – жити в курені, такому ж, який зображений на цій його картині, ще далі від людей.
17
«Люди мені не потрібні. Люди – це тисяча питань. А художнику потрібен спокій»
