Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Маріонеткові правителі Криму з насмішкою поставилися до слів директора українського Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича про майбутнє перейменування населених пунктів півострова, назви яких пов'язані з комуністичною символікою. І ця насмішка – ще одна ілюстрація нерозуміння, в якій правовій ситуації після анексії опинився Крим.
Щоб всякі там Полонські та Меняйли цю ситуацію зрозуміли у всій красі, нагадаю їм популярну в радянські часи легенду, пов'язану з ім'ям улюбленого поета товариша Сталіна Сергія Михалкова. Коли царедворець за вказівкою тирана написав слова нового державного гімну СРСР, якість його роботи викликала сумнів у багатьох колег. І один з них – найсміливіший – все висловив у вічі Михалкову – так і так, огидний текст.
Автор гімну без особливих емоцій подивився на критика і сказав тільки: подобається, не подобається – а як почнуть виконувати – встанеш і будеш співати.
Тепер ініціатива переходить до Верховної Ради. А це означає, що всі ці Ленінські й Комсомольські рано чи пізно зникнуть з політичної карти України
Так і з новими назвами населених пунктів Криму. Через російську окупацію півострів втратив законні органи влади. І ці органи влади не мали можливості подати свої пропозиції щодо перейменування населених пунктів Криму. Таким чином, тепер – відповідно до українського законодавства – ініціатива переходить до Верховної Ради. А це означає, що всі ці Ленінські й Комсомольські рано чи пізно зникнуть з політичної карти України.
Східний Тимор на картах, які друкувалися в Москві, ніколи не фарбували в «індонезійський» колір – хоча Індонезія упродовж декількох десятиліть! – вважала його своєю провінцією. Так чим же Крим відрізняється від Тимору?
Крим – що б там не думали його нинішні правителі – розташований саме на цій карті, а зовсім не на карті Російської Федерації, до якої його «присобачили» з грубим порушенням конституційних норм і законодавства самої країни-агресора. Досить розкрити будь-яку карту світу за межами Росії, щоб у цьому переконатися. І справа не тільки в Криму. На географічних картах, які видаються російськими картографами, немає ніякого незалежного Північного Кіпру і немає ніякого незалежного Придністров'я. І Східний Тимор на картах, які друкувалися в Москві, ніколи не фарбували в «індонезійський» колір – хоча Індонезія упродовж декількох десятиліть! – вважала його своєю провінцією. Так чим же Крим відрізняється від Тимору? Тим, що його вкрав Путін?
Саме тому на картах – не тільки українських, а й міжнародних – з'являться саме ті назви, які відображатимуть відповідні рішення Верховної Ради України. І це будуть справжні, легальні, законні назви населених пунктів Автономної Республіки Крим – якою б не була думка про таке перейменування у якогось самозваного кримського «віце-прем'єра» чи севастопольського «губернатора».
Так, звичайно, в самій Росії постараються кримські назви радянської епохи – імена, що нагадують про ганьбу депортації і анексії, – зберегти. І ці назви залишаться на російських географічних картах.
Але це – поки що.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
