Хвиля наступу на кримські ЗМІ

У Криму, та й у Росії в цілому, до чиєї реальності тепер належить півострів, 2016 рік почався з наступу на свободу слова. Стало відомо, що Роскомнадзор​ із новою силою взявся за неугодні Кремлю ЗМІ й навіть за архів інтернету.

Хвиля блокувань неугодних сайтів почалась наприкінці січня 2016 року і триває на початку лютого. У бан потрапили видання «РБК-Украина», архів інтернету за адресою archive.is, портал «События Крыма», чергові дзеркала сайтів «Грани» й «Каспаров», а також сайт, присвячений боротьбі з окупацією Карелії Росією, безліч сторінок каналу YouTube і одна сторінка видання «Газета.ua» за ролик «Путін помер». У більшості випадків законних пояснень, за що заблокували сайти, немає.

Зачистка кримського поля

Уперше Роскомнадзор серйозно звернув увагу на кримські засоби масової інформації в жовтні 2015 року, коли трьом редакціям – порталу «События Крыма», Центру журналістських розслідувань і blackseanews.net – були розіслані «листи щастя» з вимогою видалити певні статті й новини. Інакше Роскомнадзор обіцяв провести блокування самостійно. В результаті він таки заблокував перераховані сторінки. Однак доступ до решти сторінок перерахованих сайтів залишився вільним, і кримська, а також російська аудиторія могли читати їх без обмежень.

Наступна хвиля обурення Роскомнадзору була спрямована вже тільки проти порталу «События Крыма». Минулої п'ятниці редакція сайту розповсюдила повідомлення про те, що на її адресу знов надійшов лист від відомства інтернет-цензури, причому в ньому вже не згадувалось, яка конкретно інформація порушує російські закони, а йшлося про те, що чиновників не влаштовує вміст головної сторінки порталу. Відзначимо, що вимога видалити головну сторінку сайту навіть за російським законодавством незаконна, оскільки чиновники мають навести конкретний приклад порушення.

У редакції Событий Крыма» розцінюють вимогу про видалення головної сторінки сайту як «нездійсненну й абсурдну». На думку журналістів, Роскомнадзор навмисно висунув таку умову, щоб назавжди залишити сайт у списку заблокованих ресурсів. За такою схемою російська цензура вже діяла щодо сайту «Грани», який також отримав претензію без вказівки конкретних сторінок, які нібито містять протиправний контент.

Ось що з цього приводу сказали в Російському інформаційно-аналітичному центрі «СОВА»: «Що конкретно стало причиною заборони, неясно. У повідомленні, яке отримала редакція, йдеться, що на сайті містяться заклики «до масових заворушень і здійснення екстремістської діяльності». При цьому в якості адреси матеріалу, що підлягає видаленню, вказана головна сторінка сайту. На головній сторінці «Событий Крыма», зміст якої вимагало видалити відомство, нам не вдалось виявити будь-яких закликів чи екстремістських висловлювань, тому ми схильні розцінювати це блокування як наступ на свободу слова».

Можливо, відзначають правозахисники, претензії російської влади викликали якісь оцінки статусу Криму, які містить цей сайт. «Однак ми вважаємо, що це питання, зрозуміле з точки зору російських законів, не настільки ясне з точки зору міжнародного права, і жителі півострова повинні мати право мати свою точку зору в цій суперечці», – додали вони.

У самій же редакції причину блокування бачать не тільки в контенті сайту, гостроті якого не поступаються й багато інших проукраїнських ресурсів, що залишились поки у вільному доступі. На думку журналістів, причина ще й у тому, що інтернет-ресурс мав чималу кримську аудиторію, яка в останні місяці складала приблизно 60 відсотків при загальній відвідуваності у 20-30 тисяч осіб на добу. Ресурси з відвідуваністю 2-3 тисячі людей із Криму за добу Кремль мало цікавлять, а от коли йдеться про масовість, то інформаційний краник починають перекривати.

Із прицілом на весь Інтернет

Як розповів на прес-конференції гендиректор провайдера «ЕР-Телеком» і віце-президент Медіа-комунікаційного союзу (МКС) Андрій Семериков, у березні минулого року на замовлення влади вже проводився відповідний експеримент. «ЕР-Телеком» на своєму обладнанні робив дії, що симулюють перекриття міжнародного магістрального каналу передачі даних. Під час експерименту Роскомнадзор​ посилав на диспетчерські пункти великих операторів вказівки блокувати трафік із тих чи інших зарубіжних магістральних каналів. Однак трафік усе одно проходив невідомими маршрутами через невеликих провайдерів, у яких немає систем глибокого аналізу трафіку. Втім, цю інформацію в Роскомнадзор​і спростовували.

Можливо, для когось це стане відкриттям, але у планах Кремля – блокування всього зарубіжного трафіку в інтернеті. Досягти цього збираються за допомогою пропуску всього трафіку через спеціальний «фільтр»: частина інтернет-потоку буде схвалюватись, а частина – блокуватись. Тобто, за задумом російської влади, незабаром (спочатку називався 2016 рік) цензура буде здійснюватись не у вигляді постмодерації, а премодерації. Тобто, неугодний владі контент від самого початку не буде надходити на територію Росії.

Гріх не в темряві, а в небажанні світла

Блокування улюблених ресурсів час від часу викликає обурення серед інтернет-користувачів. В окремих випадках, як, наприклад, в історії з «Вікіпедією», через гучний скандал Роскомнадзору доводиться давати задніх. Але тільки, якщо скандал виходить гучним. А якщо ресурс маленький і скандалу нема, то розправа зазвичай буває остаточною. І більшість російських «юзерів» залишаються до цього байдужими. Так, за результатами дослідження Університету штату Огайо й Пенсільванського університету (США), 35 відсотків росіян не знають про існування реєстру заборонених сайтів, а з тих, хто чув про Роскомнадзор, тільки 13 відсотків вважають, що блокування сайтів обмежує демократичні свободи. А більше половини впевнені, що реєстр необхідний для підтримки політичної стабільності. Крім того, за інформацією самого Роскомнадзору (яка, звісно, може бути перебільшеною), 95 відсотків росіян не користуються можливостями обходу блокування, а вимоги відомства про блокування неугодних сайтів виконують 94 відсотки провайдерів. Виходячи з цих даних, відповідь на питання, чи хочуть росіяни правди і свободи слова, отримана.