Сімферополь – 29 січня 2016 року виповнився рівно рік із моменту затримання заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, його подальшого арешту й утримання в СІЗО. Російська прокуратура Криму, очолювана Наталією Поклонською, звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень біля стін парламенту автономії 26 лютого 2014 року, в результаті яких загинули двоє учасників мітингу. Згідно із законодавством Російської Федерації, заступнику голови Меджлісу може загрожувати позбавлення волі на період до 15 років. Сам Чийгоз, його близькі й захисники вважають «справу 26 лютого» замовною.
Багатотисячний мітинг біля Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року переріс у масові заворушення між проукраїнськими і проросійськими прихильниками. В результаті зіткнень двоє людей загинули. За інформацією слідства, приблизно 80 учасників, які перебували на боці партії «Русское единство», керованої тоді нинішнім головою Криму Сергієм Аксьоновим, вважаються потерпілими. Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу за фактом організації й участі в масових заворушеннях (ч. 1, ч. 2, ст. 212 Кримінального кодексу Російської Федерації). У рамках розслідування справи співробітники правоохоронних органів 29 січня 2015 року затримали Ахтема Чийгоза – це відбулось у будівлі Слідчого комітету в Сімферополі після виклику заступника голови Меджлісу на бесіду, 15 квітня – Алі Асанова, а 7 травня – Мустафу Дегерменджи. Окрім них також були затримані кримськотатарські активісти Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв та Ескендер Небієв. Юнусов і Небієв ще минулого року були засуджені судом до умовних термінів.
Наприкінці грудня 2015 року у Верховному Суді Криму почався судовий процес у «справі 26 лютого». За цей час відбулось чотири засідання. Незважаючи на те, що процес є відкритим, потрапити на нього може не кожен. Через обмежену площу до зали пускають тільки потерпілих, адвокатів і деяких рідних обвинувачених. Під час самого процесу запроваджуються безпрецедентні заходи безпеки: під'їзди до суду перекриваються, перед входом біля суду встановлюють металеву огорожу, на території будівлі чергують численні співробітники поліції, служби безпеки та «кримської самооборони». Окрім того, під час одного із засідань поліцейські затримали кримського блогера й журналіста Заїра Акадирова. Вони зробили спробу відвезти його до Центру з протидії екстремізму, але після втручання громадськості блогера доставили до Залізничного райвідділу поліції.
Згідно з обвинувальним висновком, зачитаним Поклонською, Ахтему Чийгозу інкримінують організацію масових заворушень 26 лютого 2014 року. Максимальна санкція за цією статтею – 15 років. Незважаючи на те, що, за повідомленнями численних свідків і матеріалів відеофіксації, Чийгоз усіляко стримував людей на мітингу дворічної давності, слідство саме його вважає винним у багатотисячній бійці, яка спричинила загибель людей.
«Обвинувачення незрозуміле»
Сам Чийгоз із доводами прокурора не згодний. Замголови вважає, що звинувачення проти нього «незрозуміле, складене із загальних, неконкретних тверджень про скоєння злочину». «Прокурор не вказав конкретний час заворушень, хоча має в розпорядженні сотні свідчень потерпілих, свідків, сотні відеоматеріалів, згідно з якими має бути визначений і має бути вказаний час початку «масових заворушень, – наголосив, зокрема, Чийгоз, на засіданні 25 січня. – Вранці 26 лютого 2014 року у вказаному місці відбувався мирний громадянський мітинг, на якому я також був присутній, мирно висловлюючи свої громадянські позиції, і під час цього мітингу протягом багатьох годин не було жодного порушення порядку. Й упродовж цих багатьох годин ні я, ні інші учасники мирного мітингу не порушували порядку, не заважали роботі Верховної Ради, не застосовували насильства, не скоювали погромів, підпалів, знищення майна, не застосовували зброю й не чинили спротиву».
Чийгоз підкреслив, що порушення громадського порядку почалися приблизно після 14 години. Вони пов'язані з діями інших невстановлених осіб, зокрема численної групи молодих чоловіків, які прибули на автобусах до Сімферополя, що мали переважно севастопольські номерні знаки.
При цьому заступник голови Меджлісу не раз наголошував, що «справа 26 лютого» – політична, її мета – залякати кримських татар.
«Технологія обкатана на «болотній справі»
В якості одного із захисників Чийгоза виступає відомий російський адвокат Микола Полозов, який також захищає інтереси народного депутата України Надії Савченко, яка тривалий час утримується в СІЗО на території Росії.
«Справу 26 лютого» Полозов назвав «недбалою фабрикацією у кращих традиціях «Басманного правосуддя». «Це типова для Росії справа з політичною підосновою. Колишні українські прокурори й судді, що стали російськими, судять політичних активістів за тими ж стандартам, які використовуються в Російській Федерації. Щось схоже ми бачили в розглядах справ Надії Савченко, Олега Сенцова й інших. Драматургія одна й та ж. Більше того, технологія обкатана на «болотній справі». Деякі з активістів пішли на угоду, і тепер прокурорам навіть не потрібно доводити, що факт масових заворушень мав місце. Це вже визначено. Залишилося лише, як кажуть, закріпити провину кожного з учасників процесу, але в умовах відсутності суду як такого, коли вироки виносяться за вказівкою з Кремля, я не чекаю якихось сюрпризів», – сказав Полозов після одного із засідань.
«Розраховувати на справедливе правосуддя не доводиться»
Дружина і громадський захисник заступника голови Меджлісу Ельміра Аблялімова розповіла, що зараз Ахтем Чийгоз почуває себе задовільно. «Кілька днів тому його відвідали лікарі, призначили певні дослідження, після закінчення яких можна буде сказати щось конкретне», – повідомила вона.
За її словами, протягом цих днів Чийгозу вдалося зустрітись із головою місії Ради Європи Жераром Штудманом, що перебуває у Криму. Він розповів про тиск влади на кримських татар, про причини його арешту і про кампанію із дискредитації лідерів кримських татар, розгорнуту владою. При цьому перекладач був наданий кримською владою.
На її думку, судовий процес може тривати до літа 2016 року. «У цій справі проходить 79 потерпілих, велика кількість свідків як із боку обвинувачення, так і з боку захисту, величезна кількість відеоматеріалів. Наші адвокати вважають, що суд триватиме до літа», – зазначила Аблялімова.
Громадський захисник слабо вірить у правосуддя у «справі 26 лютого», але надію не втрачає. «Враховуючи політичний, замовний характер справи, практику судових засідань щодо обрання запобіжного заходу й розгляд Верховним Судом Криму клопотань сторони захисту, звичайно, розраховувати на справедливе правосуддя не доводиться. Але надія поки є...», – сказала дружина Чийгоза.
Наступне засідання у «справі 26 лютого» відбудеться 15 лютого 2016 року. Суд продовжив арешт Ахтему Чийгозу, Алі Асанову і Мустафі Дегерменджи до 8 березня поточного року.
