Чотири сценарії повернення Криму під контроль України і три – окупованої частини Донбасу розглядають у Національному інституті стратегічних досліджень. Його очільник, академік Володимир Горбулін каже: у тимчасово окупованих територій немає майбутнього у складі Росії. Деякі експерти, однак, зазначають, що, на їхню думку, держава поки не продемонструвала стратегічного бачення вирішення цих проблем.
Реконкіста, «народна війна», мирна або дипломатична реінтеграції – чотири сценарії, які бачать для повернення Криму під контроль України у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). Детально переваги і недоліки кожного розписані у свіжій монографії вчених «Донбас і Крим: ціна повернення». Узагальнене пояснення цих сценаріїв Радіо Свобода пропонує від першої особи – голови НІСД, академіка Володимира Горбуліна.
Сценарій Реконкісти. «Це – відновлення територіальної цілісності воєнним шляхом. Зараз цей сценарій здається малореалістичним, з огляду на очевидну військову перевагу Росії. Але через кілька років ситуація може змінитися. Тим паче, варто пам’ятати, що потужний військовий потенціал Росії на півострові фактично не має тилу, а, значить, уразливий. Реалізація цього сценарію за певних обставин можлива, але пов’язана з багатьма перепонами – від фінансових до військових».
Сценарій «народної війни». «Коли ми писали [книгу], ще не було блокади Криму активістами, підриву ЛЕП тощо. Але й тоді ми вважали, що це сценарій вже реалізується. Українське суспільство виявляється більш цілісним і цілеспрямованим, ніж влада. Але головними мають бути не лише жорстке блокування чи агресивні дії. У реалізації цього сценарію основну роль може відіграти суспільна дипломатія й активність громадян. Суспільство має усвідомити необхідність повернення Криму й упевненість у тому, що цього можна досягнути».
Сценарій мирної реінтеграції. «Загальна ідея – реформи і структурна перебудова економіки мають стимулювати зростання добробуту жителів материкової України. Це щонайменше дасть жителям Криму привід задуматися про повернення в Україну. Адже анексію Криму ніхто й ніколи не визнає, а, значить, ніяких об’єктивних передумов для покращення там економічної ситуації просто немає. Втім, реалізація цього сценарію наштовхується на очевидне слабке місце – необхідність забезпечити відповідний рівень економічного розвитку нашої України».
Сценарій дипломатичної реінтеграції. «Пошук цього сценарію має відбуватися за столом переговорів на найвищих рівнях світової політики. Це рішення може будуватися і довкола концепції території під міжнародним управлінням з відповідною системою забезпечення саме міжнародного, а не моноросійського управління Кримом».
Для відновлення контролю України над окупованою частиною Донбасу у Національному інституті стратегічних досліджень наразі бачать три сценарії – хорватський, молдовський та німецький. Подаємо їхнє тлумачення Володимиром Горбуліним (який, до слова, є членом політичної підгрупи на переговорах у Мінську).
Хорватський. «Це – жорсткий сценарій, який передбачає відсутність будь-яких компромісів з окупантами. Звільнення можливе після силової операції. Позитиви його очевидні: реальна воєнна перемога над агресором, можливість притягнути винних до відповідальності, можливість встановити свої правила на звільнених територіях. Але є й очевидні негативи: витрати на відновлення, різке загострення відносин із Росією, можлива втрата підтримки з боку всіх наших союзників».
Молдовський. «Компроміс із маріонетковим режимом, коли відбувається часткова його легалізація. Встановлюються правила співіснування і починається безкінечний процес зближення позицій сторін у численних переговорних форматах. З позитивів: військові дії справді можуть бути зупинені – таке рішення вітатимуть і Євросоюз, і США, і Росія, і навіть можна очікувати отримання фінансової допомоги на відновлення Донбасу (про це, до речі, є останнім часом ціла низка заяв і у Франції, й у Німеччині). Але в такому разі конфлікт перетвориться на внутрішньоукраїнський, яким він насправді ніколи не був і не є. «ДНР» і «ЛНР» фактично легалізуються, а їхні методи «боротьби за незалежність» отримають певні виправдання як успішний формат. В Україні це може спричинити ще більшу, ніж зараз, внутрішньополітичну кризу. Саме до цього сценарію нас підштовхують Мінські угоди».
Німецький. «Розділена країна об’єднується волею народу внаслідок переосмислення причин розколу і набуття спільних цінностей, відновлення політичної і культурної єдності. Україна при цьому отримує моральну сатисфакцію, оскільки територіальна цілісність визнається цінністю, що об’єднує. Важлива також позитивна реакція у світі на цей крок. З’являються серйозне підґрунтя для переговорного процесу по Криму. Це не буде перемогою однієї зі сторін конфлікту. Об’єднання можливе лише як наслідок ідеологічного і політичного компромісу. Ми будемо змушені прийняти певні вимоги щодо автономії регіону, дати гарантії місцевому істеблішменту. Варто пам’ятати, що схожий шлях Німеччини зайняв майже півстоліття. У нашому випадку його, можливо, можна буде подолати значно швидше».
За словами Володимира Горбуліна, вони з колегами не вважають котрийсь із сценаріїв по Криму і Донбасу єдино можливими. Він також додає, що повернення цих територій під контроль України неможливе, доки там є російські військові і спецслужби, а також підтримувані ними збройні угруповання. Тож пріоритетне завдання країни – змусити Росію піти з Криму і Донбасу.
На запитання, чи пов’язує він вирішення конфлікту з президентством Володимира Путіна, Горбулін цитує Євгена Євтушенка: «Ми винесли з мавзолею його. Але як із нащадків Сталіна Сталіна винести?» Водночас, на думку академіка, ані в окупованого Криму, ані в зайнятої бойовиками частини Донбасу немає майбутнього у складі Росії.
РНБО: відновлення цілісності – справа принципу
Заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони Олександр Литвиненко, який був присутній на презентації монографії НІСД, наголосив: відновлення територіальної цілісності України – принципове для держави питання.
«Для України принциповим, важливим є відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах, як це зазначено і в стратегії національної безпеки України, і у воєнній доктрині», – зазначив він.
Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, однак, каже, що поки не спостерігає стратегічного підходу керівництва держави до важливих для України питань.
«Так звані стратегічні пропозиції дуже сильно потерпають, по-перше, від популізму, а по-друге, від повної відсутності так званого ризикового менеджменту. Розглядаються лише власне кроки, а оцінка супутніх ризиків геть відсутня», – вважає експерт.
Раніше цього року президент України Петро Порошенко, зокрема, анонсував презентацію державної стратегії повернення Криму. У листопаді у РНБО повідомили журналістів, що документ належить до категорії інформації з обмеженим доступом.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
