Світові ЗМІ: Що є більшою загрозою: «Ісламська держава» чи Росія?

Британський часопис ділових кіл Financial Times висловлює думку щодо хибності альянсу з Росією у боротьбі з «Ісламською державою», вважаючи Росію ненадійним партнером. Французьке видання Le Huffington Post розмірковує над утворенням альянсу країн Заходу з Росією для боротьби з «Ісламьскою державою», закликаючи Захід бути пильним із Путіним. Найбільше видання Канади, газета Globe and Mail, наголошує на важливості відкидання путінської версії історії, коли йдеться про Голодомор.

Британський часопис ділових кіл Financial Times друкує лист партнера дорадчої фірми Manatee Global Advisors Дастіна Дегеза з назвою «З «Ісламською державою» можна впоратись, Росія постає більш серйозним викликом». Лист друкують у відповідь на заклик чільного оглядача цього видання Ґідеона Рахмана зближатися з Росією у справі боротьби з «Ісламською державою». Дегез вважає подібні заклики хибними. У листі до редакції зазначається, що «Ісламська держава» і Росія мають спільне бажання порушити статус-кво, який існує у міжнародних відносинах.

У випадку «Ісламської держави», на думку дописувача, можна доволі просто здійснити кроки на протидію, якщо Туреччина, Саудівська Аравія та інші країни регіону поставлять це собі пріоритетом і відкинуть свої протиріччя. Тоді ж як Росія постає більш складним викликом для міжнародної спільноти, бо дії Москви кинули виклик самим підвалинам європейської безпеки. Росія струсонула кожен стовп фундаменту цієї безпеки, порушивши принципи Організації з безпеки та співробітництва у Європі, принципи співпраці НАТО і Росії, Будапештський меморандум і ще низку зовнішньополітичних механізмів.

У той сам час агресивні дії Росії в Україні є лише початком глобальних кроків Кремля, який вже бачить свої інтереси такими, що простягаються значно далі за кордони України. І досить прикро, на думку Дастіна Дегеза, що дехто із західних оглядачів не може розгледіти всіх вищезгаданих моментів, які відображають нинішню поведінку Росії.

​Французьке видання Le Huffington Post, асоційоване з часописом Le Monde, друкує статтю «Україна – помітна забута територія у геополітичних іграх великих потуг». Авторка статті, франко-українська журналістка Анна Чесановська-Жаяр, пише, що тоді як Росія знов повертається на міжнародну арену, долучившись до міжнародного альянсу проти «Ісламської держави», Володимир Путін повертається до своїх планів наступу на сході України.

Після певного затишшя у вересні, останніми тижнями ми бачимо посилення інтенсивності боїв у зоні конфлікту на сході України. З Донбасу надходять тривожні повідомлення про те, що підтримувані Москвою проросійські сили дедалі більше не дотримуються угоди про припинення вогню. Вже 45-й російський «гуманітарний конвой» зі 100 вантажівок перетнув український кордон. За цих умов жителі Сніжного і Тореза дедалі більше непокояться щодо насичення цієї території потужними видами російського озброєння. Авторка наводить далі слова українського військового оглядача Дмитра Тимчука.

«Російські терористичні сили на Донбасі регулярно обстрілюють українські позиції та цивільні цілі, використовуючи потужну зброю. Головною метою цих нападів є спровокувіати відповідь українського війська і занотувати цю відповідь так званими «спостерігачами», поміж яких помітною є присуність російських громадян, включно з військовими шпигунами, які працюють під дипломатичною вивіскою», – каже український військовий оглядач Дмитро Тимчук.

У світлі цих подій, а також вибухонебезпечної ситуації на сході України, уряди країн Заходу розглядають можливість створення альянсу з Росією на Близькому Сході. Втім, пише видання, тут аж ніяк не припустимо інгнорувати поведінку Москви, яка порушує мінські угоди, ставлячи під загрозу тендітний процес відновлення миру в Україні. У статті зазначається, що країни, які мають кордон із Росією, не поспішають входити до будь-яких альянсів із Москвою, яка, в свою чергу, демонструє агресивну та цілком непередбачувану політику.

Від часу здійснення терористичних нападів у Парижі Росія демонструє підвищену кількість дружніх реверансів у бік Франції, намагаючись запевнити у своїй цілковитій підтримці боротьби з тероризмом. Кремль іде далі і здійснює операцію «зачаровування» громадської думки у Франції, навіть надсилаючи французькій поліції цуценя взамін того пса, якого вбили під час протистояння з терористами у передмісті Парижа. Або широко розрекламований напис на російській авіабомбі, призначеній для авіаударів у Сирі, на якій було написано «За Париж». До цього додаються «захоплені» зоркестровані коментарі в соціальних мережах.

Le Huffington Post веде далі, що напади в Парижі надали Путіну шанс повернутись на коні на міжнародну арену. Часопис зазначає, що з притаманним йому опортунізмом кремлівський керівник вхопився за увагу Заходу, проголошуючи «Ісламську державу» спільним ворогом для Росії і Заходу і наголошуючи на тому, що Росія теж стала жертвою ісламістів. Видання закликає звернути увагу на те, що підтвердження териристичної версії катастрофи російського літака над Синайським півостровом з’явилось приблизно в той самий час, що і напади у Парижі. До того часу Кремль наполягав на версії поламки двигуна.

Насамкінець французьке видання ставить запитання, чи ж Франція, яка намагається якомога скоріше розв'язати проблему тероризму, не ризикує припуститись стратегічної помилки, про яку потім шкодуватиме? Бо ж, зрештою, песик для французької поліції та кілька слів, написаних на авіабомбі, як виглядає, виконують свою роль у справі, аби Захід забув про свої принципи і ті людські життя, яким загрожує Володимир Путін.

Найбільше періодичне видання Канади, газета Globe and Mail, містить матеріал «Голодомор: чому Захід має відкинути путінську версію історії». Часопис пише, що цього місяця, поки президент Росії Путін і надалі вів свою агресію проти України, українці всього світу вшановували пам’ять жертв Голодомору. Видання нагадує, що смерть мільйонів українців, заподіяна сталінським комуністичним режимом, стала жахливою сторінкою української історії. У статті зазначається, що Голодомор мав на меті знищити українську національну ідентичність, яка розквітла у 20-ті роки 20-го сторіччя. Винищення українців також мало на меті придушити широкоросповсюджені антирадянські настрої в Україні.

Канадійський часопис нагадує слова колишнього радянського лідера Микити Хрущова, який свого часу казав, що Сталін хотів депортувати геть усіх українців до Сибіру, проте вирішив цього не робити, бо українців було забагато для цього. Голодомор, у свою чергу, підготував ґрунт для масових репресій, Великого терору, Катинських розстрілів і найбільшої в світі мережі концентраційних таборів – ГУЛАГу. Внаслідок винищення та депортацій українців великі терени східної та південної України були масово заселені росіянами, що змінило етнічну і мовну специфіку цілого регіону.

Globe and Mail додає, що впродовж останніх трьох десятиріч українці у Канаді вшановували мільйони українців, замордованих Сталіним. Активним початком цього етапу вшанування жертв стало оприлюднення документальної стрічки Harvest of Despair 1983 року, а також пубікація праці історика Роберта Конквеста «Жнива Скорботи» про жахіття сталінського комунізму, зокрема, в Україні.

Канадське видання при цьому зазначає, що, на противагу Україні, президент Путін розпочав процес ресталінізації в Росії, за якого цілковито замовчується вбивство мільйонів невинних жертв, а самого Сталіна вихваляють як економічного «модернізатора» і великого лідера, який трансформував СРСР у ядерну супердержаву.

Напавши на Україну задля того, щоб тримати її у сфері своїх інтересів, Путін намагається нав’язати бачення Сталіна своїй країні, приховуючи злочини сталінського режиму. Відтак, зовсім не дивина, на думку видання, що на окупованій території східної України, зокрема, у Донецьку, вивішуються великі потрети Сталіна.

Загалом, як пише часопис, саме ті моменти історії, які ми викладаємо, освічуючи наших дітей, ті лідери минулого, яких ми вшановуємо, або ж приховуємо їхні злочини проти людства, і відображають наші політичні принципи. Сталін і Гітлер є антитезами демократії у Канаді, США та Європі. Вони є антитезами й до тієї демократії, що її намагається збудувати Україна. Тоді як Сталін є центральною постаттю путінської авторитарної держави і його бачення відродження статусу Росії як великої держави. Як зазначає канадське видання, насправді Сталін був найбільшим нацистським колаборантом Другої світової війни, який уклав угоду з Гітлером 1939-41 роках.

Globe and Mail завершує, повідомляючи, що на сьогоднішній день 16 держав світу визнали Голодомор геноцидом українського народу, тоді як Росія веде далі процес ресталінізації, і багато росіян вбачають у Сталіні позитивну історичну постать. Канада, США та Європа висловлюють свою солідарність з Україною у час вшанування жертв Голодомору.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода