Американське видання Chicago Tribune аналізує підходи до зміни позиції Кремля щодо українського боргу, який у Росії взяв уряд Віктора Януковича наприкінці 2013 року. Німецький часопис Frankfurter Allgemeine опублікував матеріал про Віталія Кличка, зазначаючи, що уславлений український боксер мріє про крісло президента України. Британська газета The Independent розмірковує над тим, що терористичні напади у Парижі, можливо, призведуть до посилення співпраці США та Росії у боротьбі з «Ісламською державою».
Американський часопис Chicago Tribune у матеріалі «Путінської пропозиції Україні замало» пише, що російський президент Путін заявив, що його країна готова переглянути свою позицію щодо українського боргу перед його країною і надати Києву певне відтермінування виплати 3 мільярдів доларів. При цьому американська газета додає, що Захід мусить взяти до уваги пропозицію Путіна, разом з тим додає, що Росія має робити більше щодо послаблення напруження і розв’язання кризи на сході України, яку, власне, ця країна і спричинила.
Chicago Tribune пише, що впродовж поточного року Україна намагалась досягти полегшення виплат своєї заборгованості, виконавши умови 40-мільярдного пакету допомоги, наданого Міжнародним валютним фондом. Український уряд досяг угоди з кредиторами, яка й стала помітним проривом у цій справі. Києву було надано 4-річне відтермінування виплат, разом з 20-відсотковою знижкою від загальної суми. Часопис наголошує, що Росія у цей час була помітно відсутньою у цьому процесі. Кремль свого часу надав Україні позику в 3 мільярди доларів, аби підтримати попередній режим Януковича. Ці кошти, як вважають оглядачі, були російською виплатою колишньому президентові за відхилення асоціації з Євросоюзом, що, зрештою, коштувало Януковичу його посади і змусило тікати до Росії від гніву українців.
Нині, як пише американський часопис, ситуація змінилась. МВФ дав зрозуміти, що позичатиме гроші Україні, навіть якщо Київ не виплатить Росії 3 мільярди доларів у грудні. Путін, у свою чергу, постаючи перед затяжним спадом виробництва, за цих умов став надзвичайно зацікавленим у послабленні санкцій Заходу напередодні їх перегляду на початку 2016 року. Відтак президент Росії запропонував розтягти виплати тих 3 мільярдів на наступні кілька років.
Chicago Tribune зазначає, що МВФ мусить використати цю нагоду, аби змусити Росію пристати на дещо більше, бо ж цей борг, власне, було надано корумпованому урядові Януковича, всупереч інтересів українського народу. Бо ж чим більше Україна виплачуватиме по тому боргу, тим більше коштів, наданих МВФ, виходитиме з країни. А Росія, у свою чергу, анексувавши Крим та підтримуючи проросійських бойовиків на сході України, відіграла ключову роль у послабленні української економіки. Отож, як пише видання, Росія мусить, так само як і решта кредиторів України, погодитись на скасування певної частини українського боргу.
Німецький часопис Frankfurter Allgemeine у статті «Останній шанс Віталія Кличка» пише, що мерові Києва, попри успіх на виборах, ще належить наполегливо боротися, щоб довести свій статус гарного політика. Принагідно згадується остання поява Віталія Кличка на рингу і його перемога у Москві, як би іронічно це не звучало. Газета додає, що перед Кличком нині стоїть інше завдання – перемогти у політиці, і, можливо, навіть стати президентом України. Його просторий кабінет мера столиці України є остаточною мрією для багатьох політиків, але не для Кличка.
Німецьке видання зазначає, що Кличко колись казав, що Київ – це його майбутнє і він просто мусить бути його мером. Нині 44-річний чемпіон, здається, підняв планку своїх амбіцій. Його головним і омріяним двобоєм тепер постає двобій за президентське крісло в Україні. Газета нагадує, що політичні двобої Кличка розпочалися 2004 року під час Помаранчевої революції, коли Віталій разом зі своїм братом Володимиром підтримав протестні виступи проти виборчих підтасовок в Україні.
Кличко каже, що саме тоді він зрозумів, що долучається до викарбовування майбутнього його країни. Німецький часопис підсумовує, що на політичних видноколах України Віталій Кличко та його партія «УДАР» постає помітною силою так само, як і боксер Кличко поставав помітною силою на боксерському рингу.
Британська газета The Independent надрукував матеріал «Напади у Парижі призвели до обережного перемир’я між Вашингтоном та Володимиром Путіним». Часопис зазначає, зокрема, що на самміті «Групи двадцяти» (G20) президент США Барак Обама доволі дружньо розмовляв з президентом Росії, що разюче контрастує з подібним заходом у 2014 році, коли американський лідер не приховував свого негативного ставлення до участі Росії у конфлікті в Україні.
Видання додає, що попри тиск з боку «яструбів» зовнішньої політики США, президент Обама і надалі не бажає надсилати американське військо для боротьби з «Ісламською державою» у Сирії.
Тут The Independent зазначає, що терористичні напади у Парижі, можливо, призведуть до посилення авіаударів США по позиціях «Ісламської держави» у Сирії, а також до збільшення спецпідрозділів американського війська, які співпрацюють з курдськими та іншими формуваннями, що виступають проти «Ісламської держави». Це також, на думку часопису, може призвести до посилення співпраці з Росією.
Британське видання додає, що вже затихли критичні зауваження щодо російських ударів у Сирії, які розглядалися у США як цинічний план Кремля, спрямований не на те, щоб завдати удару по «Ісламській державі», а радше на опонентів режима Ассада, який є союзником Росії. Але внаслідок посилення співпраці Вашингтона і Москви у боротьбі з «Ісламською державою», Кремль мимоволі якось має переключитися саме на боротьбу з ісламістами, а не з опонентами Ассада. У відповідь на це США, як виглядає, мали б послабити вимоги, щоб Ассад подав у відставку, у такий спосіб розчистивши шлях до укладення мирної угоди, що, у свою чергу, до певної міри, зблизило б позиції США і Росії.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
