Мустафа Джемілєв – людина зі складною долею, людина, яка змінювала плани та ставила в «незручне» становище величезну радянську репресивну систему. 13 листопада йому виповнилося 72.
Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року в окупованому нацистською Німеччиною Криму. Через півроку після звільнення півострова від загарбників його сім'ю депортували до Узбекистану. 1959 року Мустафа Джемілєв закінчив школу, потім намагався вступити до вишу, але туди його не зарахували через національність. Ще в юності він створив «Союз кримськотатарської молоді». Організація виступала за повернення народу на історичну батьківщину, за що була заборонена радянськими органами. 1962 року Джемілєв ще раз спробував здобути вищу освіту і вступив до Ташкентського інституту, вчитися на аграрія. Однак на третьому курсі його відрахували нібито через погану успішність.
Рік потому суд уперше відправив Мустафу за ґрати. 1975 року під час чергового процесу він голодував 303 дні, і його примусово годували через зонд і кололи глюкозою протягом десяти місяців. За антирадянську діяльність дисидента судили п'ять разів. Усього Джемілєв провів у в'язницях і засланні приблизно 15 років.
Під час перебудови Мустафа вийшов на свободу і наприкінці 80-х повернувся з родиною до Криму. 1991 року його обрали головою Меджлісу. Він очолював цей орган самоврядування кримських татар 22 роки, до осені 2013-го.
Після подій весни 2014 року російська влада заборонила Мустафі Джемілєву в'їзд на територію Російської Федерації та підконтрольного їй Криму.
Про документальний фільм про Мустафу Джемілєва ми говорили з його продюсером Тамілою Ташевою.
– Таміло, як виникла ідея знімати документальне кіно про людину, яка жива і яку можна про все запитати?
Таміла Ташева: Знімали документальні фільми й до нас. Були, зокрема, і багатосерійні фільми про Джемілєва, однак ми вирішили зробити повнометражний документальний фільм про нього, використовуючи вже сучасні прийоми документального кіно – зі сценами відтворення чого-небудь, інтерв'ю із вплітанням нових історій. І ми розуміємо, що те кіно, яке знімали до нас, навіть у силу технічних засобів, по «картинці», звичайно ж, трохи відстало. Тому наступного року, коли ми випустимо фільм, усі зможуть, можливо, по-новому побачити Мустафу-ага.
– Я знаю, що робота над фільмом уже йде, але ніхто досі не знає прізвище режисера.
Таміла Ташева: Я можу розповісти вам про нашу команду. Це Вахтанг Кіпіані, я як продюсер, є менеджер проекту, є саунд-продюсер – це Юхим Чупахін, відомий джазовий музикант. Ім'я режисера ми поки не називаємо, бо це кримчанин, кримський татарин, якому в сьогоднішніх кримських реаліях дуже небезпечно оголошувати своє ім'я, тому що його родина перебуває в Криму.
– Це не наводить на якісь паралелі? Ви знімаєте кіно про людину, яку переслідував Радянський Союз, і зараз режисер цього фільму, по суті, не може публічно назвати своє ім'я, бо побоюється переслідувань.
Таміла Ташева: Так, звичайно, це очевидно і наштовхує й на паралелі, й на роздуми. Справа в тому, що навіть інтерв'ю в Криму знімати небезпечно. Однією з локацій у нас буде Москва, і нам буде досить складно туди потрапити – і мені, і Вахтангу Кіпіані.
– Він журналіст, засновник сайту "Історична правда", історик, публіцист, і що, теж складності потрапити до Москви?
Таміла Ташева: Так, звичайно. Він активний учасник Майдану, і невідомо, як до нього поставляться.
– У мене є питання: «Скажіть, а чому кримські татари, будучи громадянами України, дозволяють собі створювати паралельні органи управління у вигляді Меджлісу?» Таміла, як би ти прокоментувала?
Таміла Ташева: Це не паралельна структура, це орган управління кримськотатарського народу. Це абсолютно нормальна схема, вона існує в багатьох інших народів, коли є певний керуючий орган. А якщо говорити про Мустафу Джемілєва, про Рефата Чубарова, то вони входять до парламенту України, багато діячів займають певні позиції і в Кабінеті Міністрів України.
– До речі, якщо проводити якісь паралелі про українську діаспору в Канаді та кримськотатарську діаспору в Туреччині, вона ж там досить численна й сильна.
Діаспора в Туреччині в кілька разів перевищує кримськотатарське населення КримуТаміла Ташева
Таміла Ташева: Насправді діаспора в Туреччині в кілька разів перевищує кримськотатарське населення Криму. Це близько 5 мільйонів людей. Але я повернуся до питання: насправді Меджліс завжди був проукраїнським. Це та структура, що цілеспрямовано захищає цілісність української держави.
– Тобто структура паралельна, але однонаправлена. А у нас на зв'язку – Гульнара Бекірова, історик і біограф Мустафи Джемілєва. Скажіть, Гульнаро, чи легко бути біографом Мустафи-ага?
Гульнара Бекірова: Я, звичайно, спробую абстрагуватися від своїх якихось оціночних суджень. Ну, насамперед, багато офіційної документації збереглося в архівах. Хоча наші, з дозволу сказати, колеги із російських каналів пишуть усяку, м'яко кажучи, нісенітницю, наприклад, про перший процес Мустафи Джемілєва, про другий процес, тобто пишуть так, як ніби про це нічого не відомо історику. Я хочу підкреслити, що про всі процеси Мустафи Джемілєва дуже багато матеріалів. Офіційних матеріалів. Тому що з'являються настільки фантастичні версії його біографії, що їх навіть тут в ефірі соромно вимовити.
– Скажіть, які сторінки з біографії Мустафи-ага здаються Вам особисто найважливішими?
Гульнара Бекірова: По-перше, це перший процес, він дуже важливий, тому що мова йде про молоду 20-річну людину, абсолютно духовно зрілу, яка встала на шлях боротьби абсолютно осмислено, прекрасно розуміючи, що вступає в сутичку із Комітетом Державної Безпеки. Його перший процес, ми читаємо в документації прокуратури, чорним по білому, – за те, що людина пише (увага!) нарис з історії свого народу. Для нас, для нашої молоді сьогодні це навіть не зрозуміло, як це можливо, як людина може потрапити «на олівець» до органів за те, що пише історію свого народу?
– За те, що пише історію свого народу. Це найважливіше. Таміло, чи були такі факти з історії, про які Ви дізнались, працюючи над фільмом? Здавалося б, біографія відкрита, всі читали: і про процеси судові, і про те, як він виступав на мітингах, і як повертався кримськотатарський народ на історичну батьківщину. Але, може, є якісь історії, які Ви дізналися?
Таміла Ташева: Насправді, спілкуючись із Мустафою-ага, щоразу дізнаєшся нові історії, які можна було б колись пропустити. Гульнара-ханум правильно сказала: ці процеси, історія життя Мустафи-ага добре описані. Шукати щось зараз, щось більш глибоке додатково, можливо, не варто історикам. Але ми, в першу чергу, дивимося на Мустафу-ага не тільки як на особистість історичну, але і як на живу людину, яка боролася за права свого народу. Зрозуміло, що у нього є свої якісь слабкості. А нам було цікаво розуміти, яким чином він спілкувався зі своєю дружиною. Відомо, що з другою дружиною Сафінар-ханум він познайомився під час листування. Багато таких начебто маленьких моментів, але вони можуть розкрити особистість. І, крім цього, люди, з якими ми спілкувались, наприклад, Мирослав Маринович, Семен Глузман, ряд кримськотатарських діячів, які живуть у Туреччині... Вони теж розповідають цікаві речі про Мустафу-ага, відтінки цього портрета.
– Таміло, коли кіно вийде?
Таміла Ташева: Ми до середини січня будемо ще знімати фільм, тому що найближчим часом їдемо до Польщі. На цей час Вахтанг Кіпіані знімає з іншим оператором, робить зйомки в Сполучених Штатах Америки. Він збирається там спілкуватися, у тому числі, і з Андрієм Григоренком, із сином Петра Григоренка, відомого генерала, який боровся за права кримських татар. Зараз ми на активному етапі зйомок. У середині січня почнемо роботу над монтажем, сподіваюся, що в квітні, як ми і планували, будемо презентувати фільм на наступний рік.
– Трохи менше півроку у вас залишилося. Неслабкий, навіть із технічної точки зору, процес. Мені запам'яталася фраза Мустафи-ага, я її зараз напам'ять процитую: «Коли російські спецслужби мені сказали: ось прийшла Росія... А я нагадав їм, говорить Мустафа-ага, коли мене вперше саджали, була повна машина КДБ, був Радянський Союз, і не було жодної можливості повернення до Криму для кримських татар. Але за моє життя і Радянського Союзу немає, і КДБ немає, і кримські татари повернулися, тому і те, що зараз відбувається, народ переживе».
Треба пережити енергетичну блокаду, потрібно пережити товарну блокаду. Нічого, ми переживемоТаміла Ташева
Таміла Ташева: Ми завжди позитивно мислимо, незалежно від того, що сталося, ми й не таке бачили. Треба пережити енергетичну блокаду, потрібно пережити товарну блокаду. Нічого, ми переживемо, відключайте нам все, ми готові. Ми розуміємо, навіщо це. Кримські татари і, звичайно, Мустафа Джемілєв як лідер кримськотатарського народу, дійсно, мислять ось таким чином.
– Стратегічно. До речі, редакція Радіо Крим.Реалії поспілкувалася з відомими, успішними, у тому числі з молодими кримськими татарами, і запитала: хто для них ця людина?
Джамала, співачка: Цілісна, мудра, глибока, неймовірно добра, світла людина, яка здатна вести за собою – це неймовірна якість для лідера, і він у нас є, і це щастя.
Сінавер Кадиров, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу: Мустафа Джемілєв – це особистість, на його прикладі ми виховувалися самі й будемо виховувати наступне покоління свого народу, будемо виховувати борців за свої права і свою незалежність.
Наріман Джелял, 1-й заступник Меджлісу кримськотатарського народу: Незважаючи на те, що людина не може бути абсолютно зображеною, скажімо, в білих або чорних тонах, те хороше, те корисне, що зробив Мустафа Джемілєв для всього кримськотатарського народу, для окремих співвітчизників, я думаю, набагато переважує ті помилки, на які дуже часто посилаються його недруги.
Арсен Жумаділов, голова Біляївської райдержадміністрації (Одеська область): Особистість Джемілєва слід оцінювати не тільки в національному русі кримських татар за повернення до Криму при Радянському Союзі, а й за його роль сьогодні. Дуже цікаво буде оцінити його роль потім у Києві, швидше за все, вона виявиться дуже значною.
– Таміло, твій висновок?
Таміла Ташева: Я приєднуюсь до всіх – Нарімана Джеляла, Арсена Жумаділова... Звичайно, особистість Мустафи-ага неоднозначна. Але те, що він робить зараз, раніше, не до кінця оціненене, але буде оцінене поколіннями, які прийдуть після нас. Покоління, які побачать знову вільний Крим. І, у свою чергу, я б хотіла приєднатись до привітань Мустафи-ага з днем народження. Це справді людина для мене особисто як для Таміли Ташевої дуже близька не тільки як для кримської татарки, яка поважає лідера свого народу. Тому ще раз із днем народження, Мустафо-ага!