Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв ще у вересні анонсував проведення міжнародного форуму з безпеки в Чорноморському регіоні. Тоді ж було оголошено і про конкурс на найкращу наукову статтю про повернення Криму до складу України. На наступний день після повернення зі Стамбулу, де 3-5 листопада відбувався форум, Ескендер-бей розповів Крим.Реалії про основні підсумки зустрічі з експертами восьми причорноморських держав.
– Насамперед, хотів запитати про результати конкурсу статей. Ви планували оголосити результати на початку жовтня.
– Свої роботи подали тільки три учасники. Тому було вирішено продовжити терміни. Одна з учасниць, студентка третього курсу юридичного факультети Харківського університету ім. Каразіна брала участь у конференції в Стамбулі. Її я зараз не готовий назвати з міркувань безпеки, вона родом з Криму.
– Які країни були представлені на форумі в Стамбулі? Серед них були представники держав, чиновники?
У форумі брали участь експерти з восьми країн: по одному – з Грузії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Румунії та Росії, два експерти – з Туреччини і четверо – з України
– Що стосується Стамбульського форуму, то дата його була визначена заздалегідь, велася серйозна підготовка, в ньому брали участь експерти з восьми країн: по одному – з Грузії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Румунії та Росії, два експерти – з Туреччини і четверо – з України. Деякі із запрошених не змогли приїхати і прислали своїх співробітників. Були гості з Польщі та Німеччини.
– Це вже другий такий форум. У чому принципова відмінність цього від торішнього?
– Ми провели перший форум в Одесі минулого року. І тоді вирішили, що це буде постійно діючий експертний майданчик. Я був ініціатором і модератором, матеріали перебували в мене, а через тиждень після мого повернення до Криму стався обшук, і в мене вилучили всю техніку, де і зберігалися матеріали. Їх треба було відновлювати, тому робота зупинилася. Цього року ми вирішили вийти на інший рівень, назвали форум «Крим у контексті безпеки в Чорноморському регіоні».
Кожен експерт розповідав про ситуацію у своїй країні, були питання, присвячені замороженим конфліктам у Чорноморському регіоні, Крим – це найсвіжіший із цієї серії, є карабахський, абхазький, придністровський. Ми говорили про те, що об'єднує їх, і про особливості кожного, і ми бачили джерело, звідки це йде. У рамках програми ми обговорювали проблеми Криму, кримських татар, що необхідно робити, також обговорювали роль громадянського суспільства в цих реаліях.
Регіон нестабільний і неоднорідний, у державах регіону різний рівень розвитку економіки, тут держави – члени НАТО й орієнтовані на цей блок, а є й держава – член Організації договору колективної безпеки (ОДКБ), тут межують християнська й ісламська цивілізації. Тут є кілька великих гравців, ідеться, насамперед, про Росію. Практично всі заморожені конфлікти в регіоні були створені Росією.
– Учасник із Росії з цим погодився?
Учасники, які працюють у державних навчальних закладах, підкреслювали, що вони беруть участь як приватні особи й уникали різких формулювань
– Погодився, бо це людина демократичних поглядів, яка не підтримує російський тоталітаризм. Щоправда, учасники, які працюють у державних навчальних закладах, підкреслювали, що вони беруть участь як приватні особи й уникали різких формулювань. Коли ми почали цим займатися, то ситуація з безпекою в регіоні погіршилась після того, як Російська Федерація окупувала й анексувала Крим та ініціювала війну на сході України.
У рамках цього заходу ми прийшли до висновку, що необхідно розробити якусь «дорожню карту» для убезпечення цього регіону і стратегію публічної дипломатії, оскільки ініціатива належить експертам. Але коли ми ставили питання, хто буде основним замовником і виконавцем, який буде результат, то дійшли висновку, що основним напрямком роботи є ситуація з правами людини й можливість комунікації з окупованими територіями. Поки зупинилися на цьому, але це тільки частина майбутньої стратегії.
– Інтелектуальний продукт, який планують створити експерти, хто ним буде користуватися? І які терміни ви для себе визначили?
– Цим матеріалом цілком зможуть скористатися держави й міжнародні організації, щоб, виходячи зі стратегії, виробляти регіональні або міжрегіональні програми. Зараз немає жодного замовлення. Це ініціатива експертів, які домовилися, що нам усім буде добре, якщо в регіоні буде мир і стабільність. Для цього потрібно підготувати бачення і покроковий план дій. І ми вирішили, що поки будемо обмінюватися інформацією, статтями, популяризувати їх. У рамках нашого заходу був один блок «Роль Європейського Союзу у розвитку Чорноморського регіону». В його роботі брали участь гості з Польщі та Німеччини, які добре орієнтуються в темах Криму й Кавказу, у проблемах кримських татар і татар Поволжя.
Представник Польщі пропонував розглядати Балто-Чорноморський регіон, але ми поки зупинилися на Чорноморському. Це масштабна робота, коли розробляється схема, за якою в кожній країні розробляються свої документи, проводяться фокус-групи в різних сегментах суспільства. Потім усе це компонується. Ми повинні, насамперед, визначити, що не потрібно робити, тому що можна ж і погіршити ситуацію. Щоб написати такий документ, знадобиться близько року. Але у нас є для цього фахівці, і є бажання. І стратегію слід писати, як мінімум, на п'ять років.
– Якщо поки немає замовника, то хто фінансуватиме роботу?
– Ми шукатимемо фінансування для розробки стратегії, документа, який буде розроблений відповідно до критеріїв ООН та інших міжнародних організацій. Кажуть, що невідомо, що станеться через півроку, ситуація швидко змінюється, але ми можемо спрогнозувати. Ми будемо працювати з інформацією з офіційних джерел, звітами міжнародних організацій. Дуже важливо, щоб у роботі над стратегією були задіяні офіційні структури держав регіону, інформація з офіційних джерел.
Це дозволить краще взаємодіяти державам регіону, але головне, щоб взаємодіяли представники громадянського суспільства. В основі стратегії буде правозахисна діяльність, будемо аналізувати досвід у тому, що стосується прав людини. Для мене як для кримського татарина, який сьогодні не може повернутись до Криму, це дуже важливо. Тому що ця робота прискорить моє повернення додому, для мене це найголовніший стимул і головна мотивація.
– Експерти ділилися своїми міркуваннями про те, наскільки обговорювані проблеми цікаві урядам їхніх країн?
– На форумі прозвучало кілька цікавих тез. Наприклад, про те, що відносини Вірменії та Азербайджану не відновляться доти, поки в країнах не переможе демократія. А поки ситуацією користуються авторитарні керівники цих держав.
Турки кримськотатарського походження критично висловлювались про дії свого уряду, який говорить про підтримку територіальної цілісності України і кримських татар, але при цьому веде торгівлю з Росією
Наприклад, експерти з Туреччини, турки кримськотатарського походження критично висловлювались про дії свого уряду, який говорить про підтримку територіальної цілісності України і кримських татар, але при цьому веде торгівлю з Росією. І при цьому має абсолютно різне бачення з Росією вирішення сирійської проблеми. Вони говорили про те, що Росія не може бути стратегічним партнером для Туреччини, оскільки Москва веде свою гру в регіоні. Представник Молдавії, який працює в національному інституті стратегічних досліджень, розповів, що вони почали розробляти подібну стратегію, але застрягли на якомусь етапі. Успішна робота над загальною, регіональною стратегією дасть імпульс їх роботі.
– Хто фінансував форум?
– Це німецький Фонд Конрада Аденауера, який допомагав нам уже вдруге. Незалежно від розробки стратегії Фонд пропонує провести зустріч експертів наступного року, ймовірно, вона відбудеться в Румунії. Для того, щоб постійно підтримувати контакти, обмінюватися інформацією. Представник Фонду Конрада Аденауера сказав, що вони готові клопотати перед Європейською комісією про підтримку роботи над стратегією, оскільки це корисний документ для світової спільноти.
– Яке місце на форумі займав Крим? Хто говорив про перспективи деокупації та реінтеграції Криму в Україну?
– У нас був такий пункт у програмі. Автор статті, про яку я згадував, представила свою роботу, а Богдан Яременко представив стратегію, розроблену «Майданом закордонних справ». Стратегію розповсюдили серед учасників. До неї можна по-різному ставитись, але сьогодні це єдина реальна стратегія повернення Криму до України. Ми спеціально запросили експертів цієї організації, щоб вони представили її. Ми ухвалили рішення, що одним із інформаційних майданчиків буде Black Sea News, модератором якої є Андрій Клименко. Так само буде створена сторінка у Фейсбуці, щоправда закрита, для обміну інформацією.
– Яке місце у створенні спільного бачення стабілізації в Чорноморському регіоні можуть зіграти кримські татари, які тут проживають?
– Можливо, це буде нескромно, але ініціаторами цього процесу сьогодні є кримські татари, що представляють Україну, і це підтримується Меджлісом кримськотатарського народу та його головою Рефатом Чубаровим. Завдання кримських татар зараз – сприяти, щоб міжнародна правова система, вибудувана після Другої світової війни, працювала. Ми будемо максимально залучати кримських татар, які проживають у державах регіону.
Окрім того, на Форумі говорили про можливості всесвітнього конгресу кримськотатарського народу. Під час форуму я дізнався, що в Німеччині проживає близько 200 тисяч осіб, які ідентифікують себе як кримських татар. Це немало, тому що в Україні живе ненабагато більше. Місія кримських татар – виходячи з власного досвіду, власної трагедії сприяти стабілізації в регіоні. Це життєво важливо для нашого народу.
