Доступність посилання

ТОП новини

Торпеди замість курорту. «Перебудова» Криму на військовий лад


Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Сімферополь – «За короткі терміни економіка країни була переведена на військовий лад» – більшість із нас запам'ятали цю фразу з підручників історії, і стосується вона 1941 року, коли мирна економіка СРСР після нападу гітлерівців була переведена на військовий лад – «Усе для фронту! Усе для Перемоги!». І ось уперше з середини ХХ століття впливовий російський журнал «Огонек» констатує: «Російська економіка перебудувалась на військовий лад». Навіщо? Хто ж знову віроломно і без оголошення війни напав на Росію?

«Перебудова на військовий лад» – це не просто слова. Це не простий запуск у виробництво пари-трійки військових замовлень. Це кардинальна перебудова всієї інфраструктури промисловості, зміна її філософії, завдань, поставок сировини та контролю якості. Це рівень, коли зброя, знаряддя смерті, стає головною продукцією, а мирна продукція для блага людей – широким вжитком. Це означає, що держава вже взагалі не ставить за мету задоволення життєвих потреб громадян, тим більше підвищення рівня їхнього добробуту, а чинить смерть, смерть, смерть...

«Гармати замість масла»: навіщо російській промисловості «військовий лад»?

Труднощі, з якими зіткнулась останнім часом економіка Росії, відомі: падіння цін на нафту як реакція на військові ж вилазки Москви в Криму і на Донбасі, міжнародні санкції, криза фінансової системи країни в результаті падіння ВВП замість обіцяного подвійного зростання.

«Оскільки часи для російської промисловості несприятливі – інвестицій немає, кредити дорогі, – всякий ріст у цій сфері сам по собі є сенсацією», – пише «Огонек». А тут з'ясувалось, що за перші шість місяців поточного року відразу кілька регіонів країни наростили свої виробничі потужності. Як так сталось? Відповідь виявилась простою.

«У регіонах-лідерах зростання розташовані підприємства оборонно-промислового комплексу, – вважає регіональний економіст Наталія Зубаревич, співавтор дослідження стану російської економіки, опублікованого РАГХіДС (Російська академія народного господарства і державної служби – КР). – Володимирська область завдяки своєму Ковровському заводу почала покращувати промислові показники вже 2014 року, Республіка Марій Ел теж тоді підтяглась на 13% за рахунок виробництва ракет (цього року зростання її промислового виробництва перевищило вже 20%). Та й усі інші регіони зобов'язані своїм промисловим зростанням підприємствам ОПК (оборонно-промислового комплексу – КР). Це Тульська, Брянська, Ярославська, Кіровська, Ульяновська, Пензенська області... Одним словом, географія широка».

Виробляти зброю для суспільства – все одно, що спалювати гроші на багатті. Випущені танки, ракети, бойові літаки, автомати, міни ніколи не принесуть суспільству ні прибутку, ні вигоди

На думку аналітиків, зростання економіки за рахунок виробництва зброї має дві відмінні риси. По-перше, це найлегший шлях: держава, зібравши податки з громадян, вкладає їх у виробництво зброї, і воно ж його викуповує. Немає необхідності ні шукати джерела фінансування, ні джерела сировини, ні ринки збуту. Однак, по-друге, військове виробництво – це така частина промисловості, в якій говорити про економіку взагалі не доводиться. Воно тільки виглядає виробництвом. Насправді виробляти зброю для суспільства – це все одно, що спалювати гроші на багатті без усілякої користі. Випущені танки, ракети, бойові літаки, автомати, міни тощо ніколи не принесуть суспільству ні прибутку, ні вигоди. Вони не є для народу предметами споживання, вони не задовольняють жодних їхніх потреб, вони не призводять до зростання добробуту. Виробництво зброї – це виробництво заради виробництва. Усі верстати крутяться даремно, без користі для громадян.

Наприклад, завідувач лабораторією військової економіки Інституту економічної політики імені Є.Т. Гайдара Василь Зацепін стверджує:

Військові витрати пішли в сіру, якщо не сказати чорну, зону
Василь Зацепін

«В окремих російських регіонах до 50% зайнятості забезпечується ОПК. Скажімо, на Уралі виробництво спочатку було орієнтоване на військовий сектор. Зрозуміло, що ці регіони відчувають позитивний ефект від сформованої кон'юнктури внаслідок мілітаризації федерального бюджету. Однак проблема в тому, що реально оцінити цей ефект – як для бюджетів регіонів, так і для федерального бюджету – ми не в змозі. З весни минулого року Мінпромторг перестав публікувати свою щоквартальну статистику ОПК, а Росстат цьогоріч відмовився від публікації даних про виробництво валової доданої вартості при деталізованій розробці. Які гроші витрачаються, що на них закуповується, що модернізується і що в підсумку виходить – ми нічого цього не знаємо, тому що держоборонзамовлення засекречене і ніким, по суті, повністю не відстежується ... Таким чином, військові витрати пішли в сіру, якщо не сказати чорну, зону».

За даними того ж «Огонька», витрати Росії на військові потреби 2014 року збільшились на 8%. За даними Інституту економічної політики імені Є. Т. Гайдара, «військове обтяження економіки Росії 2014 року може перевищити 5% ВВП, перевершивши відповідне «досягнення» США (4,4% ВВП)».

Таким чином, зовсім не найбагатша країна світу Росія, як бачимо, витрачає на військові потреби більше за всіх у світі: тобто, з точки зору раціональної економіки, просто перетворює на пил не лише 5% ВВП, а набагато більше, оскільки через закритість статистики ця цифра не все враховує. На думку експертів, це лише верхівка айсберга, а головна частина військових витрат перебуває в тіні, і вони разом із супутніми витратами можуть становити в сукупності до 20% ВВП.

Не можна не сказати про важливу деталь. В абсолютних цифрах США витрачають на потреби оборони значно більше, ніж Росія, 2013 року вони склали $735,2 мільярди, що на третину більше за весь федеральний бюджет Росії. Однак, через непорівнянність економік США і Росії, в частковому відношенні це всього лише 4% їхнього ВВП.

Аналіз «війни майбутнього» показує, що інші галузі відстають настільки, що 2015 року зростання ВВП буде зведене до нуля

Для економіки США все ж пріоритетними залишаються цивільні галузі виробництва, вона росте не за рахунок ВПК, а за рахунок послуг і товарів для народу, і все це разом узяте якісно відрізняє ВПК США від Росії – при високих обсягах витрат там економіка не є мілітаризованої, вона «не перейшла на військовий лад», а її метою є не виробництво непотрібного зброї, а задоволення потреб громадян. Так, вона виробляє високоякісну зброю, але не замість масла, не за рахунок кризи в інших галузях.

В останньому номері «Огонек» аналізує «війни майбутнього» і зізнається: «мечі на орала перекуємо пізніше». При цьому аналіз показує, що інші галузі відстають настільки, що 2015 року зростання ВВП буде зведене до нуля.

Мілітаризація Криму: торпеди замість курорту

Включення Криму до складу Росії більше всіх принесло радості галузі ВПК (Військово-промисловий комплекс – КР). Уже навесні 2014 року до Криму прилетів шеф ОПК Росії віце-прем'єр Дмитро Рогозін і відразу ж провів інфраструктурне об'єднання кримських підприємств з ВПК Росії, тобто перевів кримську промисловість на військові рейки.

У той час, коли кожне п'яте підприємство Криму декларує збитки, військові підприємства процвітають

І сьогодні, коли кожне п'яте підприємство Криму, тобто 20% усієї промисловості, декларує збитки, військові підприємства процвітають. Ще в липні цього року було вирішено, що кількість робочих місць, наприклад, на феодосійських підприємствах ВПК збільшать удвічі.

На військові рейки був переведений унікальний Феодосійський НДІ аеропружних систем, що виготовляє парашутні системи для військових і космічних апаратів. Був націоналізований і знову переведений на військове виробництво Феодосійський завод «Гідроприлад» в Орджонікідзе, – одне з найстаріших підприємств зі створення морської підводної зброї. У квітні 2014-го йому виповнилось 100 років. Завод був містоутворюючим для селища Орджонікідзе підприємством, а за Радянського Союзу – одним із флагманів торпедобудування для військово-морського флоту. Тепер там знову виробляють торпеди.

Відновив військове виробництво Феодосійський оптичний завод, який за українських часів був переведений, здебільшого, на мирну продукцію. Сьогодні він знову виробляє оптичні приціли для танків та іншого важкого озброєння.

Феодосія знову стала найбільш мілітаризованою військово-промисловою зоною Криму. Можна сказати, що там відбулась підміна – торпеди замість курорту

При цьому у феодосійському регіоні знову частково ввели режимне зонування та обмеження для відвідування. Феодосія, якщо не брати до уваги Севастополь, знову стала найбільш мілітаризованою військово-промисловою зоною. Можна сказати, що там відбулась підміна – торпеди замість курорту.

При цьому той факт, що розвиток ВПК є марним для економіки країни, замовчується. Кримчан переконують, що «розвиток ВПК Росії підніме економіку країни». Лідер партії «Родина» Олексій Журавльов розповідає їм, що «Крим був і залишається основним оплотом стратегічного призначення Російської Федерації на Південному Заході країни. Буде розвиватись і наш Чорноморський флот – це наше пріоритетне завдання, і «ми будемо цьому сприяти».

Як член комітету з оборони Держдуми Журавльов пообіцяв, що до 2020 року Російська Федерація буде мати одну з найсучасніших армій світу. «Уже зараз у нас достатньо сил, щоб завдати ворогові непоправні втрати. Усі це знають і розуміють, і намагаються зробити все, щоб Російська Федерація зазнала втрат в економіці, політиці та міжнародному авторитеті, але їм це не вдасться». Той факт, що свою зброю Росія повернула проти України, що вона використовує її для вбивства мирних жителів у Сирії, депутата Держдуми не хвилює.

Що стосується Севастополя, щодо вже практично демілітаризованого за України міста, що розвивалось як світовий курорт, розроблена ціла система його нової мілітаризації. Деякі депутати знову пропонують зробити його повністю закритою зоною, як було за радянських часів. Наприклад, найстаріше підприємство «Севморзавод», яке засноване 1783 року і є одним з містоутворюючих підприємств, уряд Севастополя спільно з акціонерним товариством «Об'єднана суднобудівна корпорація» передав на 49 років у підпорядкування «Центру судноремонту «Зірочка», відомому російському підприємству ВПК, яке працює з підводними човнами.

Усе це ще раз говорить про те, що Росія розглядає Крим не як курорт або здравницю, а виключно як військову базу, де все підпорядковано військовим цілям. І хоча це марно з погляду реальної економіки, хоча це зовсім не відповідає тенденціям розвитку світу в ХХІ столітті і суперечить інтересам кримчан, Москву це не турбує. Крим – не шкода, говорив же президент Росії, що його, якщо що, можна і атомною бомбою накрити.

Артур Воронін, економічний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG