Один із активістів проросійської організації «Кирим» Мурат Язиджієв закликав кримських татар відмовитися від планів по створенню своєї державності, зафіксованих у документах загальнонаціонального з'їзду – Курултаю. «Ми – росіяни, наша рідна країна – Росія. Ось тепер нова національна ідея всіх розсудливих кримських татар!» – цитує його заяву сайт «Крым.Белогорье».
У тепличних, на думку Мурата Язиджіева, умовах, які створила Росія в Криму для кримських татар, «ідея національної суверенної державності втрачає сенс і актуальною стає нова ідея». «Ми росіяни і ми повинні пишатися цим, будувати нову національну ідеологію на цій базі, виховувати нові покоління патріотами нашої могутньої і прославленої століттями Росії! І тільки так можна буде в майбутньому розраховувати на появу кримськотатарської національної республіки у складі Російської Федерації за типом Татарстану, Башкирії, Чечні, Дагестану і т.д.», – вважає він.
«Замовлення від Ремзі»
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял вважає, що за заявою невідомого проросійського активіста не слід шукати зусилля російських політтехнологів, і вважає її власною ініціативою місцевих колаборантів. Аргументація за відмову від національної ідеї співвітчизника Джелял пояснює незнанням історії російської федеративної держави. «Якби він (Язиджі – КР) поцікавився, то знав би, що національні республіки в складі Росії з'явилися свого часу завдяки демонстрації крайньої принциповості у вирішенні питання про право цих націй на самовизначення. Деяким із них навіть довелося будувати барикади і братися за зброю, а не відмовлятися від власної національної ідеї», – сказав Джелял у коментарі Крим.Реалії.
У свою чергу голова центральної виборчої комісії Курултаю Заїр Смедляєв переконаний, що за словами проросійського активіста стоїть заступник голови російської Держради Криму Ремзі Ільясов. «Цей хлопець (Язиджі – КР) не може зв'язати двох слів, будучи делегатом Курултаю кримськотатарського народу, він навіть не навчився правильно вимовляти «меджліс»! Він писав «менжеліс». Це замовлення від Ремзі (Ільясова – КР), сам він це озвучити не захотів, він же розумніший!» – сказав Смедялев Крим.Реалії.
Як відомо, заступник голови російської Держради Криму Ремзі Ільясов, який раніше претендував на пост голови Меджлісу, пішов на співпрацю з російською владою й у 2014 році зареєстрував законопроект «Про функціонування державних мов та інших мов у Республіці Крим». Але його ініціативу не підтримала більшість депутатів і членів Громадської палати. Після проваленої ініціативи всі публічні заяви Ільясова були спрямовані на те, щоб максимально дистанціюватись від колишніх колег по Меджлісу і підтвердити лояльність до Росії. Він є одним із засновників організації «Кирим». Отримати коментар Ільясова з приводу заяви члена цієї організації не вдалося.
"Життя покаже"
Скептично поставилися до слів представника «Кирима» члени інших проросійських організацій кримських татар. Засновник партії «Міллі Фірка» Васві Абдураїмов сказав Крим.Реалії, що нічого не знає про Язиджієва, а в його пропозиції не бачить сенсу, оскільки, на його думку, у складі Росії кримськотатарська державність уже існує. «Про це свідчить те, що в конституції Республіки Крим закріплено статус кримськотатарської мови як державної», – сказав Абдураїмов. Він визнав, що досі кримські татари не можуть реалізувати право на використання рідної мови як державної. Однак пояснив відмову російської влади півострова підтримати пропозицію Ільясова ввести обов'язкове вивчення в загальноосвітніх школах української або кримськотатарської мов (на вибір) українським «загартуванням» нинішнього російського керівництва Криму. «Потрібно визнати, що причина – в позиції керівництва. Адже зараз там ті ж люди, які будували український Крим», – сказав він.
А депутат російського парламенту Криму від партії «Єдина Росія» Лентун Безазієв вважає, що говорити про національну державність кримських татар у складі Росії зарано, оскільки і зараз є всі умови для реалізації культурних потреб народу. Як приклад позитивних змін після анексії півострова Безазієв назвав указ президента Росії Володимира Путіна про реабілітацію кримськотатарського народу, створення кримськотатарського телеканалу «Міллет», а також фінансування з російського бюджету видань кримськотатарською мовою. «Я не кажу, що автономія взагалі не потрібна кримським татарам, до 2020 року нам є куди рухатися, а далі життя покаже», – сказав він Крим.Реалії.
Сам же Язиджі стверджує, що його думку спотворили користувачі соціальних мереж та журналісти. А суть його заяви в тому, що кримським татарам слід стати росіянами, перш ніж розраховувати на національно-територіальну автономію. «Національну культурну автономію нам дадуть хоч завтра, нам треба прагнути отримати національну республіку», – сказав Язиджі Крим.Реалії і додав, що це його особиста думка.
Автономії на різний лад
Ідея державності в українському Криму була сформульована на Другому Курултаї в 1993 році. Тоді мова йшла про створення державного утворення кримських татар у складі України. «Республіка Крим як державне утворення у складі України має розвиватися тільки на основі здійснення кримськотатарським народом свого невід'ємного права на самовизначення», – йшлося у рішенні Курултаю.
«Ще на початку 90-х Меджліс запропонував свій варіант кримської конституції. Його, безумовно, слід переглядати і адаптувати. Багато в чому він морально застарів. Однак ідея двопалатного парламенту і багато іншого актуально. Писали його, до речі, фахівці на замовлення та під наглядом Міллі Меджлісу. Пізніше був законопроект за участю українських фахівців-конституціоналістів. Але згодом з'ясувалося, що керівництво України і Меджлісу не зацікавлені в реалізації цих проектів», – сказав у коментарі Крим.Реалії член Ради керуючих Добровільного фонду ООН для корінного населення (2003-2008 роки) Надір Бекіров, відомий своєю критикою Меджлісу.
Після анексії відразу обидві держави – Росія й Україна – пообіцяли кримським татарам автономію. Президент Володимир Путін своїм указом про реабілітацію депортованих народів Криму в числі інших згадав і автохтонів – кримських татар. Для репатріантів указом передбачено створення національно-культурної автономії. Але це рішення поки не реалізовано.
Надир Бекіров вважає, що національно-культурна автономія, запропонована Росією, не може влаштувати кримських татар, що живуть на своїй історичній батьківщині, оскільки це означає повну фінансову залежність від влади. Він нагадав, що традиція кримськотатарської державності була перервана саме Росією всупереч міжнародним домовленостям того часу (Кючук-Кайнарджийський договір).
Якби Росія захотіла завоювати симпатії кримських татар, вона повинна була діяти прямо протилежним чиномНаталія Белітцер
На думку київського експерта Наталії Белітцер, у Росії тема національної державності кримських татар неактуальна, оскільки вона не передбачена законодавством цієї країни. «Є дивний закон про національно-культурні автономії, є закон про нечисленні північні народи, під які кримські татари не підпадають», – зазначила вона.
Белітцер підкреслила, що Росія відмовилась від обіцянок, які дала одразу після анексії, і зробила ставку на силу у відносинах із кримськими татарами. «З точки зору стратегічної, якби Росія захотіла завоювати симпатії кримських татар, вона повинна була діяти прямо протилежним чином, зокрема, виконати хоча б частково обіцянки про рівноправне функціонування трьох офіційних мов», – додала експерт. На її погляд, поява призову, озвученого Язиджіевим, обумовлена повною незахищеністю кримських татар у російських реаліях і умовах тиску спецслужб. «Останні події показали, що навіть ті, хто не висловлює свою громадянську позицію з числа кримських татар, не захищені від тиску ФСБ», – сказала вона Крим.Реалії. Експерт вважає, що остання хвиля репресій ініційована Москвою.
Що ж стосується обіцянок кримським татарам, які їм дала українська влада, то Наталя Белітцер переконана, що реалізація обіцянок президента Петра Порошенка передбачити в новій редакції Конституції України національно-територіальну автономію для кримських татар можлива тільки під тиском громадських активістів і експертного співтовариства. Як приклад ставлення до проблем кримськотатарського народу вона назвала невиконання урядом України постанови Верховної Ради про визнання кримських татар корінним народом півострова. Постанову було ухвалено в березні 2014 року, що зобов'язувало Кабінет Міністрів негайно підготувати законопроекти, що закріпили б цей статус. Однак віз і нині там.
Де в Росії мусульманам добре?
До речі, російська влада в якості зразка гармонійних відносин національної автономії і федерального центру кримським татарам не раз приводила Татарстан. Численні делегації з Казані регулярно бували в Сімферополі в перші місяці після анексії. Але не варто забувати, що саме в Татарстані активіст національного татарського руху Рафіс Кашапов був заарештований і засуджений до тюремного ув'язнення за пости в соціальних мережах, у яких він критикував дії Росії в Криму та на Донбасі. А його брат-близнюк Нафіс Кашапов, який був змушений покинути Росію і живе в Польщі, говорить про масові репресії проти активістів на батьківщині. «Коли я приїхав на початку 2006 року до Криму, мені не вірили, що в нас у Татарстані диктатура, і дивилися іноді на мене, як на дурня. При Путіні в Татарстані і в Башкортостані було вбито більше 30 татар, близько двох тисяч сімей втекли за кордон. У зонах – близько трьохсот людей», – сказав Нафіс Кашапов Крим.Реалії.
Одним із аргументів Язиджієва на користь російської ідентичності кримських татар є наявність мільйонів одновірців і будівництво мечетей у Росії. Колишній імам мечеті в Набережних Челнах, а нині політемігрант Айрат Вахітов констатує, що комфортно себе почувають тільки ті мусульмани, які схвалюють будь-які дії влади. «Я маю на увазі пропутінських мусульман, які кричать «одобрямс» кожного зару. Але несистемні піддаються жорстким репресіям, фабрикації кримінальних справ, тортурам і навіть позасудовим стратам. Це не заперечують самі системні мусульмани в приватних бесідах. За час президентства Путіна емігрували десятки тисяч мусульман із Північного Кавказу, Поволжя та інших регіонів саме з цих причин, у тому числі і в Україні», – сказав він Крим.Реалії. Вахітов додав, що дистанціюватися від Росії – життєва необхідність для кримських мусульман.
