«Новий цар: зліт і царювання Володимира Путіна» – так називається нова книга письменника і журналіста Стівена Лі Майєрса. Про феномен особистості президента Росії з автором поговорив кореспондент НВ Вадим Аленічев.
Президент Росії перебуває у владі ось уже 15 років. Але для західних аналітиків і експертів він, як і раніше, залишається людиною, повною загадок.
Коріння особистості Володимира Путіна потрібно шукати в радянських часах. Саме в ті роки у тодішнього рядового співробітника спецслужб склався романтичний погляд на дійсністьСтівен Лі Майєрс
Стівен Лі Майєрс, автор книги про голову російської держави, вважає, що коріння особистості Володимира Путіна потрібно шукати в радянських часах. Саме в ті роки у тодішнього рядового співробітника спецслужб склався романтичний погляд на дійсність.
З самого дитинства, каже Майєрс, Путін вірив у комуністичні ідеали, любив спорт і батьківщину. Після перегляду кінофільму «Щит і меч» він захотів працювати в розвідці, і мрія його в підсумку здійснилась.
Путінську політику повернення до національно-імперських цінностей Майєр пояснює тим, що президенту не дає спокою ностальгія за Радянським Союзом. Адже не дарма ж він назвав розпад СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття».
«Дуже багато людей стверджують, що Путін з самого початку зловживає своєю владою. Серед його критиків є ті, хто каже, що ще в перший президентський термін він встановив жорсткий контроль, який сильно виходив за рамки, встановлені законом, – говорить Стівен Лі Майєрс. – Потім Путін фактично усунув опозицію, «загвинтивши гайки» російської політичної системи, включно з контролем над ЗМІ. Чи робить це його диктатором? Є люди, які відповідають: так, робить. Але є й такі, які кажуть: якщо це і диктатура, то вельми ліберальна».
Хоча Буш-молодший і згадував про те, що, поглянувши в очі президента Росії, він побачив у них його душу, пізніше він порівняв Путіна з підлітком, якого неможливо переконати в тому, що він неправильно вихований
Зараз мало хто вважає Путіна ліберальним. Навіть екс-президент США Джордж Буш-молодший, який став головою держави одночасно з Володимиром Путіним і часто з ним спілкувався, не відчуває до російського лідера великих симпатій. Хоча Буш-молодший і згадував про те, що, поглянувши в очі президента Росії, він побачив у них його душу, пізніше він порівняв Путіна з підлітком, якого неможливо переконати в тому, що він неправильно вихований.
Очевидці, наприклад, письменник Пітер Бейкер, навіть наводять слова сорок третього президента США, які він нібито сказав Андерсу-Фогу Расмуссену, згодом генеральному секретарю НАТО: «Путін більше не демократ, він – цар».
«Мені здається, багато людей і справді знаходять у стилі правління Путіна риси, властиві царю. Наприклад, спробу повернути російській державі статус імперії, хоча б у свідомості людей. Він сам підкреслює, що все, що він робить, він робить для блага країни. При цьому, він сам і визначає, що краще для країни, а що гірше, в той час, як жодної суспільної дискусії з цього питання ми не спостерігаємо. Я не думаю, що хтось заперечить з приводу того, що зараз у Росії влада Путіна ніким не ставиться під сумнів», – упевнений письменник.
За п'ятнадцять років Путін пройшов шлях від ставленика Єльцина до авторитарного правителя із запаморочливим рейтингом. При цьому західні політологи закликають пересічних росіян не забувати про те, що занадто часто в історії тверда рука спершу забезпечувала своєму народу стабільність, а потім забирала у нього свободу.
