Минуло вже понад дві доби з часу припинення авіасполучення між Україною та Росією через запровадження санкцій щодо російських авіакомпаній та аналогічний крок у відповідь з боку Росії. Про збитки офіційно не повідомляється, але українська сторона запевняє, що припинення авіасполучення між двома країнами суттєво зачепить бюджети російських авіакомпаній, на які припадало дві третини всіх рейсів між Україною та Росією.
Як заявив під час бізнес-форуму в Берліні наприкінці минулого тижня міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський, наразі не спостерігається збільшення попиту на залізничному напрямку між Україною та Росією.
За його словами, сусідні Білорусь та Молдова готові збільшити кількість рейсів відповідно з Мінська та Кишинева до Москви. Саме через Мінськ та Кишинів можуть, на думку експертів, піти авіапотоки після того, як о 00:00 25 жовтня припинилися всі авіарейси між Україною та Росією – зокрема між Києвом та Москвою.
За словами міністра, більшість пасажирів, які літали до Москви, були транзитними пасажирами.
«Ці пасажири зможуть скористатися тепер українськими хабами або європейськими хабами», – додав Пивоварський.
Україна запровадила санкції через польоти російських авіакомпаній до анексованого Криму. Заступник міністра інфраструктури України Володимир Омелян каже, що офіційний Київ мав право на такий крок згідно з угодою про авіасполучення між двома країнами від 1994 року.
«Ми говоримо про те, що країна-агресор, країна-окупант повинна отримати адекватні дії з боку української влади й українського суспільства. Одним із таких варіантів дії є закриття авіасполучення. Російські компанії неодноразово порушували повітряний простір України, здійснюючи незаконні польоти в Крим, на українську територію», – сказав Омелян.
Українська сторона неодноразово попереджала російські авіакомпанії, застосовувала штрафи, зверталася до судів, але це було проігноровано. Санкції були запроваджені – терміном дії на один рік.
«Складно, але не трагедія»
Українсько-білоруський журналіст Павло Шеремет раніше літав дуже часто, ділив час між Києвом та Москвою.
«Але з початком війни, а саме так я називаю конфлікт між Україною та Росією, я став літати дуже рідко», – каже Шеремет в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Звичайно, скасування рейсів – це серйозна проблема для мене і треба думати, як далі добиратися до Москви. Можна було б літати через Мінськ. Але для мене – як для «ворога Лукашенка» – маршрут через Мінськ не найвдаліший. Але, в принципі, є потяг, автівкою я кілька разів їздив – літом вільно машиною можна їхати... Але в цілому, якщо говорити про моє ставлення до скасування рейсів, – логіку я не зовсім розумію, але відчуття якоїсь трагедії в мене це також не викликало. Ну, знайду якийсь варіант як добиратися», – додає журналіст.
Андреас Умланд з Інституту євроатлантичного співробітництва каже, що припинення авіасполучення між Україною та Росією свідчить, що нормалізація відносин між двома країнами – це дуже довга перспектива.
«Ну, звичайно, це далі загострює ситуацію. Ну, може, не загострює, але ускладнює – так краще сказати. Це також, на мою думку, ознака того, що конфлікт між Росією та Україною буде довгим. І зараз робляться висновки щодо різних сфер комунікації між Росією та Україною», – каже політолог.
«Не все можна перевести на гроші»
Україна запровадила санкцій проти російських авіакомпаній 25 вересня через те, що вони літали до Кримського півострова, який Росія спочатку окупувала, а потів анексувала.
Москва відповіла «дзеркальним» кроком і заборонила польоти до Росії п’ятьом українським авіакомпаніям.
За даними перевізників, понад 70 відсотків пасажирів, які літали між двома країнами – це громадяни України.
За даними експертів, втрати «Міжнародних авіаліній України» можуть сягнути десяти мільйонів доларів.
З іншого боку, дві третини рейсів між двома країнами виконувались саме російськими авіакомпаніями. Тому, за словами Володимира Омеляна, українські санкції «насправді є відчутними для росіян і російського бюджету».
«Консультації (з гравцями на авіаринку) в нас були, але свобода ціни не має. І якщо ми все будемо переводити на гроші, то ми недовго протягнемо як держава», – зауважив Омелян.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
