З початку антитерористичної операції в Україні у складі добровольчих батальйонів з'явилися громадяни інших держав. Приїжджали ті, хто не боявся отримати клеймо «найманця» і стати порушником закону. Практично у всіх країнах передбачене кримінальне покарання за участь у війнах на боці інших держав за гроші.
В кінці зими 2015 року почався процес переходу добровольчих підрозділів до складу Збройних сил і Міністерства внутрішніх справ. За межами держструктур залишилися тільки «Добровольчий український корпус» «Правого сектора», ОУН, а також батальйон «Крим». Навесні «Крим», який об'єднав вихідців з анексованого півострова, переважно кримських татар, вийшов із зони АТО і здав зброю. Мета – легалізація в якості першого мусульманського підрозділу українських Збройних сил і подальша участь в операціях на сході України. А надалі – у визволенні Криму. Втім, тоді його командир Іса Акаєв не виключав можливість реєстрації підрозділу в складі МВС. Процедура легалізації затягнулася.
Під час Всесвітнього з'їзду кримських татар в Анкарі представники діаспори з низки країн висловили бажання воювати за звільнення Криму у складі однойменного батальйону. Але за умови, що вони отримають офіційний статус та соціальні гарантії на випадок поранення або загибелі. Ідею підтримав і уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він особисто зустрічався з Петром Порошенком і заручився його підтримкою. Зустрічі Акаєва з керівництвом Генштабу та командування Сухопутних військ ні до чого не привели. Вже після обіцянки Порошенка і Джемілєва допомогти з легалізацією кримськотатарського підрозділу спікер Генштабу ЗСУ Геннадій Селезньов повідомив, що законодавством не передбачене формування підрозділів за релігійною чи етнічною ознакою.
Справа про легалізацію батальйону виглядала все більш безнадійною, і активістка з Вінниці Таїсія Гайда вирішила нагадати президенту про його обіцянку. У вересні на сайті глави держави була зареєстрована петиція з проханням про реєстрацію батальйону «Крим» і почався збір підписів під нею.
Іса Акаєв сказав Крим.Реалії, що не стежить за тим, як просувається справа з петицією, і повідомив, що наказу про реєстрацію «Криму» досі немає. «Сказали, що подали папери на моє призначення, ну і все... Десь у надрах Генштабу все пропало», – сказав він про результати свого останнього візиту у відділ кадрів сухопутних військ два місяці тому.
Мустафа Джемілєв раніше в якості однієї з перешкод для формування кримськотатарського підрозділи назвав неврегульованість проблеми добровольців-іноземців. І ось 6 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє іноземцям служити за контрактом у Збройних силах України.
Як повідомив Крим.Реалії співавтор «Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями або особами без громадянства» Дмитро Тимчук, нові норми законодавства дозволять легалізувати як воюючих на сході України іноземців, так і відкриє дорогу добровольцям, які побажають захищати Україну. «Закон повністю вирішує цю проблему. Громадяни інших країн приїжджають в Україну і, не отримуючи громадянства, підписують контракт з нашим Міністерством оборони, беруть у руки зброю і вирішують бойові завдання. У тому ж статусі, що й громадяни України. Ніяких проблем», – сказав він.
Уповноважений президента у справах кримськотатарського народу позитивно оцінив рішення парламенту дати дорогу в армію іноземцям, але підкреслив, що цього недостатньо. «На ухваленні такого закону ми наполягали. Було доручення президента щодо батальйону «Крим». Але поки результату немає. Багато було сказано слів, але справ поки немає. Буде результат – будемо говорити», – сказав Джемілєв у коментарі Крим.Реалії.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що створення військових підрозділів за національною чи релігійною ознакою може бути небезпечним прецедентом для безпеки держави. Він підкреслив, що російська сторона може підняти питання про виведення з території АТО всіх іноземних громадян. «Ми розуміємо положення мінських домовленостей про виведення іноземних збройних підрозділів як необхідність виведення росіян. Але вони теж можуть висунути зустрічну вимогу вивести з цієї території іноземців, які воюють за Україну в зоні антитерористичної операції», – сказав Фесенко Крим.Реалії. Він висловив сумнів, що положення законодавства про право іноземних громадян служити в Україні дозволять поповнити батальйон «Крим» для його участі в бойових діях проти сепаратистів на сході України.
Іса Акаєв відмовився коментувати зміст закону і його можливі наслідки для батальйону «Крим» до підписання його президентом України.
